Жито ознова интересантна култура

автор Оля РУСКОВСКИ 24. юлий 2021

Гоч жатва жита у коцурским хотаре пожнєла, кед почала – робота ишла добре, хвиля була вигодна и польопривреднїки зоз Коцура котри на своїх парцелох мали „зарно котре злата вредзи” уж помали сумирую упечатки

 Владимир Буила з Коцура зоз польопривреду ше занїма уж роками, а на поверхносцох котри обрабя найчастейше заступени класични землєдїлски култури.

– На своїх польох мам кукурицу, слунечнїк, сою и жито. Було даяки пробованя зоз олєйову цвиклочку, и то було менєй лєбо вецей успишне, алє нє зажило пре чежки одкуп. Так же зме ше базовали на тото цо можеме предац, на култури котри и найлєпше познаме – почина приповедку Владимир.

Каждого року жито заступене на єдней пиятини його поверхносцох, толкує далєй, насампредз пре плодоряд, алє и пре вичисцованє жеми. Зоз житом ше вецей сезони ше запровадзує стандардна робота.

– Жито углавним шеєме после слунечнїку. После знїманя урожаю слунечнїку, пририхтує ше жем за нову шатву. Шлїдзи танєрованє (тарчованє), потим ше на жем розруца штучни гной, вец ище раз лєбо танєрованє, лєбо  ше жем преходзи зоз шатвопририхтовачом, и вец идзе шатва. У зависносци од паданьох, од хвилї, од першей декади октобра та по конєц мешаца патриме же бизме шицко закончели. Ридко кеди ше случи же одредзена менша часц поверхносцох идзе до кукурици, и то теди кед ше вчас знєє кукурицу, кед можлїве розробиц жем и пририхтац ю за жито, понеже то нє мож вше зробиц. Шац жито  после слунечнїку нам ше указало як найлєпше – бешедує далєй наш Коцурец.

ХВИЛЯ БУЛА ВИГОДНА

Прешлого, 2020. року, кед жито пошате, хвиля була придатна за жито, вигодна за тоту културу, толкує Владимир, и додава же од самого шаца, од першей половки октобра, жито достало достаточне количество дижджу. Пре таки условия, жито ше крашнє розбокорело и крашнє вошло до жимскей фази през котру и треба же би було у одвитуюцей кондициї, же би превозишло мрази, шнїг и шицко цо идзе през жиму. З оглядом на тото же жима анї нє була моцна, гвари вон, можебуц рошлїна до жими вошла и моцнєйша як би требало, з тим же нє було векши мрази же би ю очкодовали у познєйшим розвою.

– Вяри, цали марец и април були вигодни за жито, и цо ше дотика температури, алє и паданьох. Було дижджу, жито ше могло розбокориц и одробиц шицки свойо фази котри му потребни у роснуцу. Гоч юний и юлий нє були барз вигодни, жито було у добрей кондициї од єшеньских и ярнїх хвильових условийох, так же витримало шицко. Цепла хвиля, пекоти и слунко житу нє завадзали, понеже тоти горучави пришли на ньго у закончуюцей фази, кед му то аж, мож повесц, и одвитує. Важне мирне и цихе дозреванє при нєвельких температурох, а остатнї пейц днї му уж нє важне чи 35, чи 40 ступнї, чи сухе… Важне лєм най нє приду даяки бурї и каменєц – гвари Буила.

По його словох, понеже култура мала идеални условия и вєшенї и вяри, як температурни, так и кед слово о влаги, нє було вельки проблеми зоз хоротами. Защиту на парцелох под житом окончел превентивно, як то уж роками роби, и нїґда ше у вязи защити нє предумує, та нє було анї бриґи зоз хоротами и чкодлївцами. 

ДОБРИ И УРОЖАЙ

– Углавним на свойо поля шеєм странски файти котри уж роками заступени у задруґи прейґ хторей робим. Того року сом мал файту KWS Solehio, випадло же лєм тота файта була на шицких поверхносцох, и можем повесц же сом нє погришел – щиро гвари Владо.

Векшина файтох тей сезони дали добри род, толкує наш собешеднїк, и як гвари, гоч єст часци хотара дзе слабша жем, дзе лапош, брег, и дзе спадло менєй дижджу, або дзе руцене вецей лєбо менєй штучного гною – и подлєйши жеми того року дали задоволююци род.

– Пре жимнєйшу яр, косидба почала познєйше пейц до дзешец днї. Нїч то нє страшне, анї нєпознате комбайнером. Так, гоч косидба и почала познєйше, нє була претаргнута зоз дижджами, та за шейсц, седем днї шицко поробене и косидба закончена. Робело ше кажди дзень, и гоч ми дакеди любиме кед нас диждж претаргнє та направиме павзу, нє було проблеми и шицко ишло добре. А кед робота идзе добре, а и род добри, вец шицко якошик лєгчейше – з ошмихом предлужує тот коцурски польопривреднїк.

Урожай ше рушал од 4 200/4 300 по 4 700/4 800 килограми по гольту, гвари Владо, а то за остатнї дзешец роки барз добри просек.

– Було парцели, вшелїяк, дзе було вецей лєбо менєй жита, алє просек од 7,5/8 тони по гектаре и то добри просек. З оглядом на тото як випатраю други култури котри нас обчекую на єшень за знїманє, думам же жито того року дало свой максимум, кельо могло. Можем повесц же сом задовольни зоз тоту сезону, а верим же велїм то будзе найлєпша по роду и найрентабилнєйша култура.

ЦЕНА ЛЄПША ЯК ПРЕШЛОГО РОКУ

Цена на векшим уровню як прешлого року, а и род лєпши, та як гвари Владимир, з  тим и заробок по одредзеней поверхносци будзе лєпши.

– Початна цена лєпша як прешлого року, и тераз ше бешедує о якейшик аконтней цени котра ше може меняц у шлїдуюцим мешацу, динар горе-долу, понеже нїхто нє повед конєчну цену. Цену од 20 динари плус ПДВ, чи то годно вибоксовац, чи нє… алє, то затераз так. Гектолитер одлични, квалитет жита одлични… Гварим, то єден з винїмкових рокох, и давно нє бул таки рок за жито же би ше шицко поскладало – щири Буила.

По його думаню, кед би ше поровнали предходни и чечуци рок – прешли рок бул вельо вигоднєйши за єшеньски култури.

– Предходни рок бул солидни, аж и досц добри, насампредз за кукурицу, прето же вяри досц падало аж и у лєтнїм периодзе, а того року нє були таки условия. А кед слово о житу и ярцу, тото цо пошате вєшенї и знїма ше наяр лєбо тераз влєце, тот рок бул, нє мож повесц цалком идеални, алє барз добри.

АЛЄ, ВЕКШИ И УКЛАДАНЯ

Окрем роботи, польопривреда вимага и одредзени укладаня котри, як маю упечаток велї польопривреднїки, каждого року вше векши.

– Цени шицкого репроматериялу хтори уложени до тогорочней продукциї пошли горе. Штучни гной влонї бул коло 50 динари за килу, тераз му цена од 60 по 80 динари. Гориво пошло зоз 120 на 140 динари, нашенє кукурици пошло за 5 000/6 000 динари по шеячней єдинки. Комбайнованє того року остало по истей цени, по 6 000 динари, алє думам же од єшенї буду кориґовани цени, та и то подрагши – гутори Буила.

Кед слово о планох за наиходзацу сезону и поверхносцох котри му буду заступени зоз житом, Владо гвари же гоч ше то меня, нє будзе барз вельки  пременки, менєй або вецей од 10 до 15 одсто.

– Нє мож повесц же ше мож базовац лєм на жито и ище даєдну културу, алє жито ше вшелїяк вше зда. Барз добре и хто може охабиц жито на чуванє и зачувац го до Нового року. Нєт вшадзи пошато жита як у Коцуре, у одношеню на околни хотари, ту го єст найвецей. Добре є пре вичисцованє жеми, пре плодоряд, бо после жита шлїдуюци култури хтори ше зашеє на тоту жем даваю свой максимум… Жито конєчно, после длугшого часу, постава ознова интересантна култура – заключел на концу наш польопривреднїк Владимир Буила зоз Коцура.

 

(Опатрене 52 раз, нєшка 1)