Заварта вертикала образованя по руски

автор с. фейса 16. фебруар 2022

Кажда рочнїца то и нагода здогаднуц ше на прейдзену драгу од самих початкох, та по нєшка. У тим случаю то розвойна драга нашей рускей Катедри. Же вона нє була лєгка и єдноставна, потвердзую тоти цо на нєй робя и робели. Нєшка младши ґенерациї пребераю тото цо пред штирома децениями розпочали їх старши колеґове, професоре, а єдна з нїх и Ана Римар Симунович.

Рочнїци значни и прето же нєшкайшим студентом и младим професором оможлївюю спатриц кеди, як и прецо зробене тото цо нєшка маю на розполаганю. Старшим професором будзе значиц же вредную їх роботу, успихи и намаганя же би ше науку унапредзело. А у науки ше пренашла и млада професорка Ана Римар Симунович, нєшка  асистент на Оддзелєню за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе, нєодлуга и доктор наукох, хтора ше на основни студиї уписала 2010. року.

– Интересовали ме шицки предмети, як з язика, историї, зоз психолоґиї и педаґоґиї, славянски язики и странски язик, алє од початку сом почувствовала окремну прихильносц ґу предметом з литератури. Думам же то препознал и проф. др Юлиян Тамаш хтори вше бул порихтани одвитовац на шицки мойо питаня – почина Ана о перших крочайох на рускей Катедри, студийох и упису на мастер. Було то 2014. року кед  достала и Награду за найлєпшого студента Филозофского факултету, а  на штвартим року и стипендию Доситея, Фонду за млади таланти Републики Сербиї. И стипендия Националного совиту Руснацох була єй источашнє и припознанє и потримовка од професорох, хтори були  ище векши мотив за дальше усовершованє.

– На мастер студийох сом ше унапрямела на предмети з литератури. И нєшка паметам дзень кед сом мала консултациї при менторови, проф. Тамашови, на хторих зме ше порадзели же у мастер роботи будзем виучовац литературу Михайла Ковача, нє знаюци же  дїло того писателя ище вельо роки потим будзем виучовац. Проф. Тамаш ми уж на мастер студийох предложел же бим ше уписала на докторски студиї и тото сом и зробела, гоч то нє була лєгка одлука, бо то значело же треба учиц ище найменєй пейц-шейсц роки. Положела сом петнац испити на докторских студийох, а предо мну ище придаванє дисертациї до формалней процедури хтора може тирвац и до шейсц мешаци – гвари Римарова Симуновичова, хтора после упису такой почала тримац вежби зоз предметох з литератури. Припознава же нє було лєгко, требало єй вельо часу  порихтац годзини за студентох, та памета и велї нєпреспани ноци.

ВЕЛЬКИ ТРУД, АЛЄ И МОТИВАЦИЯ

– Студенти на мастер, або дохторских студийох можу буц вибрани за демонстраторох, цо значи же тримаю вежби студентом на основних студийох. Но, я мала щесца же сом достала стипендию хтору Министерство просвити, науки и технолоґийного розвою Републики Сербиї додзелює студентом на першим року докторских студийох, так же сом тоту стипендию доживйовала як плацу. Мож ю доставац штири роки под условийом же студент нє обнавя рок и же ма просек понад 9. Мушим припознац же ми то була велька мотивация за дальше усовершованє, бо ми стипендия помогла у виплацованю школарини за докторски студиї, а познєйше сом ше дзекуюци стипендиї могла и осамостоїц – гвари вона.

Як стипендиста такой була розпоредзена на єден з наукових проєктох на Филозофским факултету, мушела поряднє обявйовац науково роботи у рамикох того проєкта, и гвари же то барз добра нагода же би докторанди видзели як наисце випатра робота професорох на факултету, хтора окрем роботи зоз студентами, подрозумює и роботу у науки. Академского 2019/20. року почала и урядово робиц, як асистент за узшу наукову обласц Русинистика. По теди уж тримала вежби зоз шицких осем предметох з литератури за хтори є и нєшка задлужена.

 – Тото искуство ми було барз значне и видзела сом же ше виплацело дараз лєм єдну годзину рихтац по даскельо днї або аж и тидзень, бо тераз шицко идзе вельо лєгчейше. Тераз тримам вежби з теориї литератури, рускей усней литератури, литератури за дзеци, рускей поезиї, прози, драми, критики и науки о литератури, як и з українскей литератури. Велька мотивация за роботу зоз студентами праве студенти. Кед су заинтересовани, кед пречитаю шицко цо им задам, кед ше маю цо опитац, вец мам ище векшу дзеку рихтац идуцу годзину.

Ана Римар Симунович мастеровала на тему Уплїв українских писательох на Михайла Ковача, видзела же ту єст ище вельо простору за виглєдованє, та у поради з ментором, проф. Тамашом, одлучела же єй дисертация будзе преширене виглєдованє на тоту тему. Медзитим, кед професор мушел пойсц до пензиї, Ана мушела пременїц ментора.

 – Достала сом нову менторку, проф. др Людмилу Попович зоз Филолоґийного факултету у Беоґрадзе. З новим ментором пришла и пременка методолоґиї виглєдованя, цо вимагало читанє велїх кнїжкох и упознаванє з роботами визначних українистох, славистох, як и з роботами структуралистох и науковцох з обласци психолоґиї, хтори ми по теди нє були познати. Тераз видзим же то було барз добре ришенє, бо ше у дисертациї вшелїяк операм на резултати виглєдованя хторе о Ковачовим дїлу дал проф. Тамаш, а дзекуюци напрямком хтори ми дава проф. Попович, преширюєм методолоґийни рамик свойого виглєдованя.

Мой докторат у закончуюцей фази, у тей хвильки ше зоз менторку радзим коло остатнїх виправкох и дополнєньох хтори треба унєсц.

НОВИ ПРОГРАМИ И НОВЕ ВИВОЛАНЄ

– Кед сом ше уписала на перши рок, думам же нас було шесцеро, а до конца остали лєм ми, тройо. Тераз єст менєй студентох, а така ситуация и на велїх других напрямох у обласци дружтвених и гуманистичних наукох, лєм же нашо оддзелєнє мале, та тото баржей обачиц.

Александар Мудри, Анамария Рамач Фурман и я рихтали зоз студентами програми за конєц школского рока, або за означованє одредзених датумох, алє одкеди корона, шицко тото вецей нє мож отримовац на таки способ, алє ше их, як и наставу, муши отримовац онлайн. Думам же таки програми барз важни, бо студенти ище баржей можу чувствовац нашу потримовку. Оддзелєнє за русинистику ма и свой бок на Фейсбуку – Русинистика, та ше и на таки способ намагаме свою роботу приблїжиц ґу младим, алє и ширшей заєднїци – гвари наша собешеднїца хтора трима же капиталне дїло за виучованє рускей литератури вшелїяк ,,История рускей литературиˮ академика Юлияна Тамаша, а значне доприношенє у обласци рускей усней литератури дал Стеван Константинович.

На питанє цо зме достали зоз Катедру, гвари же з ню заварта вертикала образованя на руским язику, зоз чим оможлївене школованє наставнїкох руского язика, алє и гевтих хтори робя у руских медийох и других руских институцийох.

– Док єст Катедри, а з тим и фаховцох за руски язик, и други руски институциї можу жиц – гвари на концу Ана Римар Симунович.

РОБОТА У НАУКИ

– Участвовала сом на шицких пейцох руских наукових конференцийох за студентох, младих науковцох и фаховцох, а на першей, хтора отримана 2012. року сом була на другим року студийох. Мушим повесц же идея за отримованє таких конференцийох барз добра, бо то нагода за студентох же би видзели як випатра цали процес наставаня єдней науковей роботи, доставаю представу о тим кельо тот процес тирва, же то нє мож зробиц за тидзень-два, алє же тот процес дараз тирва и вецей мешаци, а маю нагоду пробовац представиц резултати свойого виглєдованя и видзиц свою роботу обявену у науковим зборнїку. То барз важне младим хтори роздумую крочиц до швета науки. Окрем на тих, участвовала сом на медзинародних наукових конференцийох у України, Словацкей и Сербиї, а обявела сом вецей як 20 роботи у наукових часописох и зборнїкох з конференцийох – гвари Ана Римар Симунович.

(Предлужи ше)

(Опатрене 252 раз, нєшка 1)