Заградка од 1947. року постала „Пионирска” (IV)

автор дю. латяк 21. май 2022

Мешачни часопис „Заградка” виходзи як нашлїднїк часопису за руски дзеци „Наша заградка”, котри виходзел од септембра 1937. по 6. април 1941. року. Од юния 1947. по 1991. рок виходзел под меном „Пионирска заградка”, а од 1. януара 1991. року ноши нєшкайше мено „Заградка”. 

Уж у перших мешацох после ошлєбодзеня наших крайох од фашистичного окупатора, з вельким одушевеньом ше формовала нова власц и творело ше нови дружтвени одношеня. У складзе зоз тима одношенями и руска национална заєднїца достала державну потримовку у витворйованю своїх националних правох. Уж концом 1944. року, док ище гирмотали дзела на гевтим боку Дуная, у Керестуре почали пририхтованя за отверанє першей нїзшей мишаней ґимназиї з руским наставним язиком, котра почала з роботу 25. фебруара 1945. року.

З оглядом на видавательну традицию, здобуту медзи двома шветовима войнами у рамикох тедишнього Руского народного просвитного дружтва (РНПД), лоґичне було очековац єй предлуженє. Медзитим, то нє було таке просте як цо ше могло очековац. Треба мац на уваги же нови режим з комунистичну идеолоґию виключел улогу церкви у явним живоце, а нашу информативну и видавательну дїялносц водзели церковни людзе. Знаачи, було потребне обезпечиц нови кадри за предлуженє тей дїялносци зоз ткв. „проґресивного” и „довирлївого” пасма дружтва. Кед слово о нашей националней заєднїци, були то нашо керестурски просвитни роботнїки, особлїво професоре новоотвореней ґимназиї. Медзитим, перше було потребне видавац новини, на „нових основох” и з тим цильом оспособиц друкарню бувшого РНПД, котра скоро штири роки стала замкнута. На щесце, єдну часц наших просвитних роботнїкох тедишнї власци третировали як довирлївих и прилапели їх инициятиву за видаванє новинох „на нових основох” . Були то Штефан Чакан, Евґений Джуня, Евґений Планчак, Гавриїл Надь и Яким (Яша) Баков. Вони представяли перши редакцийни колеґиюм, котри од 15. юния 1945. року почал видавац новини под меном „Руске слово”. Уж теди ше зявела и инициятива за видаванє дзецинского часопису, подобного медзивойновей „Нашей заградки”. Два роки познайше покраїнски орґани народней власци принєсли одлуку о финансованю єдного мешачнїка за руски дзеци. Задачу поручованя и видаваня такого часопису достал тедишнї главни и одвичательни редактор новинох „Руске слово” Штефан Чакан.

ИСКУСТВО ШЕ ДОБРЕ ЗДАЛО

Пририхтуюци роботи на обнавяню дзецинского часопису за руски дзеци нє були чежки. През два роки видаваня новинох „Руске слово” члени Редакцийного колеґиюма здобули потребне видавательне искуство и удало ше им позберац основне ядро потенциялних сотруднїкох.

У складзе зоз нову дружтвену климу, по ошлєбодзеню було потребне виробиц и нову змистову концепцию будуцого дзецинского часопису. Витворююци поставену задачу, Штефан Чакан позберал коло себе керестурских просвитних роботнїкох и з нїма ше радзел. У рамикох новей концепциї сцело ше затримац и дзепоєдни позитивни искуства зоз медзивойнового часу. Кед така концепция направена, було потребне дац и нове мено будуцому часопису. „Кумовал” му (як и „Рускому слову”) професор Гавриїл Надь. Так ше дошло до нового мена „Пионирска заградка, часопис за руски дзеци у ФНРЮ” зоз чим означени и нови смисел и змист єй новей концепциї.

ПЕРШЕ ЧИСЛО

Так уж у юнию 1947. року вишло перше число „Пионирскей заградки”, лєм дакус скорей як цо ше закончел школски рок. Тото число мало исти формат (Б-5) и исти клише на першим боку рамика як и скорейша „Наша заградка”. Обсяг бул 16 боки. Як цо ше могло и предпоставиц, перши главни и одвичательни редактор „Пионирскей заградки” бул Штефан Чакан, алє уж у  школским 1947/48. року на тей длужносци ше находзи Дюра Варґа.

Уж од другого числа у 1947. року „Пионирска заградка” почала виходзиц на формату А-4 (28 Х 24 цм), на яким и нєшка виходзи. По идеї тедишнього главного и одвичательного редактора Дюри Варґи, заглавє виробел Євґений Е. Кочиш, у тедишнїм чаше студент на Академиї подобовей уметносци у Заґребе, познєйше наш познати скулптор и маляр.

У уводней статї, обявеней у першим чишлє „Пионирскей загради” (боки 1-2), котре вишло з друку у юнию 1947. року Редакция ше озвала ґу читачом зоз слїдующим текстом:

Дороги читателє Пионире                                       

По шицким випатрунку ви Руски Пионире на остатку дочекали свою новинку на своїм язику.  Вашо браца Серби, Словаци и други цо жию у нашей держави  уж давно маю свойо Пионирски новини на своїм язику. Гоч зос запожнєньом, наша „Пионирска Заградка“ почала виходзиц. Товарише цо ю ушорюю, вєдно зос вами буду писац о таким да ше вам пачи, и да ше зос написаного поучице.

„Пионирска заградка“ то новинки наших школярох у основних школох у Дюрдьове, у Шиду, Коцуре, Бачинцох, Керестуре, Петровцох, Миклошевцох, Вербаше, Новим Саду, Орахову и других валалох дзе жию Русини. Окрем того „Пионирска Заградка“ новинка тих младих  цо иду до ґимназиї у Керестуре, цо су ище пионире.

Дo „Пионирскей Заградки“ и ви треба да пишеце. Напишце кельо маце Пионирох у вашей класи. Напишце чи маце свойо пионирски схадзки, хто вас учи шпивац пионирски писнї, и хто ше медзи вами найлєпше учи. Нaпишце же чийо ше старши браца и шестри члени „Народней Младежи“ збераю на будованє желєзней драги у Босней од городу Шамац до городу Сараєво? Напишце и о тим чи даваце забави лєбо чи зос танцами и шпиванками даваце приредби. Попробуйце писац и о лєту, о домашнїх животиньох, мачки, псови, крави, кед ше дацо красне зос нїма случело.

Вашо учителє зос одбором „Рускей Матки“ постараю ше да кажде од вас достава „Пионирску Заградку“.

У „Пионирскей Заградки“ будзеце читац о живоце и роботох таких истих малих дзецох як цо и ви цо жию у нашим главним городу Беоґрадзе, па цо жию у Русиї, па и по других державох.

У „Пионирскей Заградки“ будзеце читац и о нашей прешлосци, о нашей роботи нєшкаль, будзеце читац шмихи и весели писньочки.

Вериме же вам мили руски Пионире и Пионирки „Заградка“ будзе мила кнїжочка, и же зос нєй вельо поучице, бо наш вожд и наш Маршал кед бешедовал Пиониром наглашел же Пионире маю длужносц да буду найлєпши школяре и же их длужносц „учиц, учиц и вешелїц ше“.

Кед посцигнєце красни оцени, и кед будзеце добри школяре, буду вас любиц и цешиц ше у вас и родичи, а будзе вас ище баржей любиц наш мили маршал Тито.

Щешлїву роботу у школи. Добру забаву зос „Пионирску

Заградку“ винчую вам нашо учителє и професоре цо ушорюю „Заградку“.

У ИМПРЕСУМУ ТОТО ПИСАЛО

„ ,Пионирска заградка’ излази сваког месеца. – Поєдине число 3 – дин. Видава „Руска матка“ у Р. Керестуре. Друкує Друкарня Нар. фронту у Р. Керестуре. – За редакцию одвитує Штефан Чакан.“

 ХТО ПИСАЛ ДО ЗАГРАДКИ?

Як вонкашнї сотруднїки у 1947. року були: Задунайов (Михайло Ковач – зам. Дю. Л.), и Янко Фейса, цо писали и до медзивойновей „Нашей заградки”, а як нови поетове Мирон Будински и Василь Мудри. Ґу нїм ше у 1948. року придружел Гавриїл Надь зоз прешпивами писньох на наш язик. У 1950. року ше зявює Микола М. Кочиш, а у 1951. Дюра Папгаргаї зоз двома писнями. Року 1953. бувши редактор Штефан Чакан, тераз як вонкашнї сотруднїк, почина обявйовац свойо басни.

(Предлужи ше)

(Опатрене 32 раз, нєшка 1)