Задовольство у науки (3)

автор с. фейса 4. януар 2022

Професор др Янко Рамач на Оддзелєня за русинистику прияти 1. децембра 1984. року. По теди робел у Войводянским музею як кустос за историю Войводини у XVIII вику, а на поволанку професора др Юлияна Тамаша, преходзи на нашу руску Катедру. Уписує ше на постдипломски студиї у Беоґрадзе, и на Филозофским факултету, Оддзелєню за русинистику, почина робиц як асистент приправнїк. Одпочатку преподавал Историю Руснацох и фолклористику. Професор др Янко Рамач тото роби и нєшка.

Пред скоро штирома децениями Катедра мала добри условия за розвой, добру потримовку и порозуменє з Факултету, та професоре од самого початку сотрудзовали з колеґами з других Катедрох на факултету, алє отворели дзвери и за сотруднїцтво за гранїцу нашей тедишнєй держави.

Науково конференциї були барз значни, бо гоч други о нас Руснацох знали, о тим ше нє нательо писало. Теди нашо професоре починаю обявйовац роботи на нашим язику, о нашей литератури, о историї… Сотруднїцтво з другима вше плоднєйше.

Дзеведзешати роки прешлого вику були чежки, худобни, и одражели ше и на обласц високого образованя. Чежко ше путовало, професоре то часто робели о своїм трошку. У тим чаше професор Рамач приявює докторску тезу. Та, заш лєм, часи ше швидко меняли, и уж теди возпоставене сотруднїцтво зоз Ужгородом, преширене и на сотруднїцтво з львовским Институтом, а вец далєй и на Тернополь, Ивано-Франковск, Києв, Харков, Варшаву, Краков, Пряшов и велї други хтори и нєшка отворени за сотруднїцтво и черанку студентох з нашу Катедру.

– Барз добре зме сотрудзовали зоз професором Александром Дуличенком, и вельо раз були у ситуациї же анї нє мож було попровадзиц и пойсц вшадзи дзе би могло. И того року нам приходза студенти зоз Польскей, док студенти з України нє так часто ту, з нїма сом мал и ище вше мам вецей контакти у Беоґрадзе на Филолоґийним факултету, дзе часто одходзим, а вєдно з професором др Тамашом зме 20 роки тримали годзини на ґрупи за українистику. Сотрудзуєме и зоз Заґребом, а у Будапешту, у Нїредьхази, док там бул професор др Иштван Удвари, наисце вельо зробене. Удвари праве на тим полю, виглєдовацким, алє и на публикованю, барз вельо зробел, гоч їх Катедра була барз слаба, баржей як виглєдовацки центер – гвари професор Рамач и предлужує же гоч велї роботи зоз наукових конференцийох публиковани у часописох и зборнїкох, вони нє доступни нашей явносци, и прето, гвари, єст смисла позберац то до Зборнїка и обявиц.

НОВИ ПРОГРАМИ И КУРСИ

Нєшка студенти Филозофского факултету у Новим Садзе маю можлївосц у виборних предметох вибрац и нашо предмети. То ше случує на постдипломских студийох, алє и на основних. Наша Катедра нє понука вельо предмети прето же шицки нашо професоре маю вельо годзини, алє студенти можу слухац и даєдни курси зоз литератури, зоз язика, або историї и фолклору Руснацох… Студенти факултету хтори нє на Катедри, тиж маю можлївосц слухац и покладац руски язик.

Руснаци хтори на других Катедрох, нє на шицких, алє поведзме на журналистики, ґерманистики, анґлистики, можу вибрац руски язик як мацерински, и вец то висши курс за нїх, нє тот цо ше дава тим студентом цо нє Руснаци, алє просто студенти хтори Руснаци маю право виберац єден предмет, свой мацерински, руски язик. Маме нову програму, ґрупу културолоґиї и социялну роботу дзе студенти хтори ше уписую на тот предмет муша вибрац єден язик националней меншини, а шицки студенти Филозофского факултету можу виберац руски язик як иножемни язик.

На Факултету постої и ґрупа Язик и литература, дзе шицки язики и литература у єдней ґрупи, и нашо Оддзелєнє, наша Катедра. Професор Рамач гвари же на тот способ мож лєпше орґанизовац наставу. Велї маю Катедру, алє то як єдна велька програма, та кед ми можебуц нє маме фаховца, за наприклад, уводну литературу, або поведзме теорию литератури, нє муши тот предмет викладац наш и так преобтерховани наставнїк, нє муша студенти тот предмет слухац по руски. То нам оможлїви же зме годни закриц шицки предмети, а з другого боку, студенти маю можлївосц виберац вецей виборни предмети. Кед би знали мудро виберац, було би найлєпше, алє часто вони рздумую так же вибераю тот предмет хтори ше лєгко поклада. Кед би себе лєпше виплановали, добре ше орґанизовали, вони би ше уж под час основних студийох могли унапрямовац и узше. Дзепоєдни предмети важни кед ше студент надума занїмац зоз науку, кед жада закончиц мастер студиї, йому потребни и даяки специялни предмети.

Нашо студенти, наприклад, маю можлївосц од першого по осми семестер слухац и покладац странски язик. Кед то осем семестри, вони достаню и таку диплому же годни викладац странски язик у школи, и у дипломи им тото будзе записане.

Тото цо хиби на факултету то двопредметна настава, и уж тераз видно же ше у основних студийох идзе до глїбини, а то нє потребне. Кед би студенти мали и даєден други фах, сербски язик, филозофию, руски язик.., лєгчейше би ше знашли у школох. З єдним фахом у школох нє можу мац подполни фонд годзинох. Кед му даце два фахи, студент на основних студийох и з пиятим на мастеру, може буц професор – прешвечени професор Рамач.

Професоре на одбрани мастер роботи Александра Мудрого

ВШЕ ВЕКШИ ПРОБЛЕМ ЗОЗ КАДРОМ

Дакеди на факултету єден професор мал двох асистентох, а понеже ше на нашу Катедру патрело як на малу, бо було мало студентох, то на Оддзелєню за русинистику нє бул случай. Одход до пензиї професорох хтори од початку робели, очежал и так чежку ситуцию.

Остали зме ми двоме, преофесор Михайло Фейса и я, и троме асистенти. У таким составе чежко сполнїц тото цо програма вимага, цо ше на нас одноши и од нас очекує – твердзи Рамач и предлужує о проблемох, алє и о тим цо добре зробене.

Проблем на Катедри тот же чежко можеме уписовац студентох, окреме кед у єдним року придзе єден, двойо або тройо, а нє останю, вец маме проблем кадрох. Нє проблем то лєм на нашей Катедри. На факултету обично оставаю тоти найлєпши, алє вецей раз нє маме вибор, або нє маме заинтересованих же би остали на факултету пре рижни причини.

Нє лєгко то. Друге, треба знац же ше нєшка докторски студиї плаци, то досц драге, и велї тото нєшка нє можу витримац.

Саша Сабадош на историї, я му ментор, алє за язик и литературу у тей хвильки нє маме нїкого. Ана Римар Симунович придала докторски, Александер Мудри тих дньох придава докторску тезу. То добре, алє нам би ище таких. Млада ґенерация нє заинтересована за студиї, и ту Факултет муши видзи цо и як далєй, бо то нє проблем лєм на нашей Катедри. Прето однєдавна маме и културолоґию, можебуц же ше ище дацо найдзе, гоч я ту нє видзим вельке ришенє, бо нє знам докля мож дацо видумовац же би ше нє сцигло по кадри з хторима єдного дня нє будзеце знац цо вони. А друге, факултет муши обстац, та муши гоч и на таки способ.

КАЖДЕ НАЙДЗЕ СВОЮ ДРАГУ

Мали зме и барз добрих студентох и чкода же велї добри студенти пошли и нє були заинтересовани остац. И гоч вше треба патриц даяк затримац млади кадри, найлєпше им указац драгу, алє нїкого нє прицискац.

Я можем повесц же то интересантна робота, алє най нїхто нє дума же то лєгка робота. А анґажованє вельке. А факт и тот же и найлєпши студенти нє ґарант же буду добри професоре. А професор подписує анґажман на 4, або 5 роки, после того ревибор, и вше треба мац цошка зробене, цо мерлїве, и то ше нєшка контролує. А мерадла нє раз абсурдни. Так наприклад єдна робота пречитана на Медзинародней конференциї, або обявена у єдним медзинародним зборнїку, исто тельо вредзи як и єдна кнїжка. Скорей то нє було так, алє тераз младшим фаховцом чежше, так же нє лєгко анї студентом, а анї асистентом на докторских студийох хтори маю годзини и анґажовани су у настави. Медзитим, то и способ же ше того хто на докторских студийох, же би ше го оценєло чи вон може, чи є способни робиц у настави.

Нєшка патраци за тоти 30 роки, голєм я мам контакти з 20 Универзитетами дзе познам людзох, и у каждей хвильки можем шеднуц ґу компютеру, написац писмо и исто так и вони мнє. То якешик задовольство у тей роботи, у науки, кед сце найчастейше препущени самому себе, тото саме дотхнуце до идеї…,

ТОТО ЦО МАМЕ НА ФАКУЛТЕТУ, ПРШИРИЦ БИ И НА УНИВЕРЗИТЕТ

– Правда, добри бок на Филозофским факултету то нова акредитована програма, алє и то нє годно вично, бо гоч други професоре з других  Катедрох буду анґажовани и на даяки способ буду покривац нашо предмети, нє годно так вично. Тото цо нам потребне то нови кадри и лєм нови кадри. Аж и теди кед ше нє упише анї єден студент на Катедру, треба отримовац тото цо мож, а то же би ше руски язик преподавало на факултету и же би ше тото цо на даяки способ русинистика, нашо кадри могло понукнуц студентом факултету, и нє лєм на факултету, алє и на Универзиитету. Думам же то нє лєгко реализовац, алє думам же мож кед єст добрей дзеки – гвари професор Янко Рамач.

(Предлужи ше)

(Опатрене 84 раз, нєшка 1)