Заробок у швинярстве нєстабилни

автор с. саламун 2. марец 2021

Шведки зме же ше у Сербиї остатнї дзешец роки зменшує число статку и же єст вше менєй гевтих котри викармюю статок, а окреме швинї. Тераз ше у Сербиї продукує менєй швинї у одношеню на тото кельо треба за костиранє гражданох, а статистика указує же ше швиньске месо вше вецей конзумує. 

Татияна и Звонко Молнар зоз Дюрдьова у роботи и обовязкох у обисцу зложна малженска пара, котра роби праве так як совитую фаховци за продукованє швиньох. Швинї почали кармиц пред двацец роками, кед стан у швинярстве бул перспективнєйши.

– З початку то було лєм за нашо обисце, за нашо костиранє, а вец зме з часом звекшовали количество швиньох. Мали зме класични чардак и под нїм кармики, а о даскельо роки зме преширели капацитети, вибудовали фарму у котрей ище вше тримаме прашачки, швинї хтори викармиме и прашата – гварела Татияна котра люби животинї и дзечнє их допатра, меркує, алє и помага супругови Звонкови у шицким цо потребне.

Вони двойо гваря же кед єст злагоди, вец шицко лєгчейше и же дзекуюци тому, їх дзеки и надополньованю у роботи, удава им ше вельо того самостойно покончиц. Намагаю ше шорово и совисно викармиц швинї, понеже кажда занєдзбаносц будзе коштац. Просториї у хторих швинї змесцени чисти и цепли и вше маю потребне количество покарми и води, а у добрих условийох швинї и здрави, и добре напредую.

Шицким познате же у швинярстве єст периоди паданя и росту, алє лєм вецейрочни резултати, кед ше их поровна, укажу чи ше хованє швиньох виплаци, а чи з нього нєт хасну. Тото цо скорейших рокох олєгчовало продукцию и пласман швиньох, то бул сиґурни одкуп, медзитим, того нєт уж вецей як два роки.

НЄТ МЕСТА ЗА ОПТИМИЗЕМ

У швинярстве у тим периодзе нє мож буц  оптимистични, бо нєт профиту. Рахунок ясни, бо одкупна цена швиньох нїзка, а цена житаркох висока. Початком фебруара кукурица, котра найзаступенша часц покарми за швинї, зоз коло 70 одсто, предавала ше по коло 25 динари за килу, а соя, котру ше при покарми швиньох додава коло двацец одсто предавала ше по 60 динари. И цена сойового макуху звекшана, вона тераз 92 динари, цо за коло трицец одсто вецей як цо єй просекова цена. Причини за таки вельки розпон медзи ценами, продукователє швиньох видза як пошлїдок економского ембарґа Европскей униї спрам Русиї. У Европскей униї єст вельо швинї, а Америка найвекши продукователь житаркох, та у тим шицким нашла свой хасен. Иншак, швинї и прашата маю нїзка цену у шицких жемох Европи, а у Нємецкей у месарньох месо туньше як у нас.

Молнарово гваря же у продукциї швиньох нє мож правиц длугорочни плани и же за тоти двацец роки, як продукую швинї, вше було даяки нєпредвидзени ситуациї и условия, хтори очежовали роботу и загрожовали заробок. Прето нєпреривно провадза цо ше случує на тарґовищу и знаю же им продукция швиньох нє шме буц лєм єдина робота и же ше муша занїмац и з другима роботами.

ОСТОРОЖНО НАЙСИҐУРНЄЙШЕ

Пред двацец роками, Молнарово почали зоз шейсц младима и двома старшима прашачками. Гоч мали вецей капацитети, нє сцели такой пополнїц шицки кармики, алє помали, осторожно.

– Робел сом у будовательстве, алє почал таки тренд же нас на роботи перше престали приявйовац и плациц доприношеня на заробок, а вец нам престали и плациц за гевто цо зме каждоньово и порядно робели. Нє було перспективи, та сом зохабел тоту роботу и баржей ше пошвецел швинярству. Теди, 2003. року у тим було перспективи, прето зме ше одлучели направиц фарму и уложиц пенєж до тей роботи. Здогадуєм ше же зме 2013. року мали шеснац швинї, кажда мала коло сто дзешец килограми, а цена була 185 динари за килограм живей ваги. Того року, концом януара, цена таких швиньох 115 динари, плус порция – гварел Звонко.

– По тим виходзи же ше нє виплаци купиц праше и кармиц го, бо будзеце у минусу. Перше мушице купиц праше, двацецкилове кошта коло 4 000 динари, а же би посцигло сто дзешец кили, поє коло тристо килограми концентрату, цо виноши коло 11 500 динари. Односно, потребне вам коло 15 500 динари, з тим же у тим рахунку нє урахована ваша робота, напой, лїченє и шицко друге цо потребне. У тим периодзе, початком фебруара же бисце купели уж викармену швиню од сто дзешец килограми треба заплациц коло 13 700 динари. Рахунок єдноставни, алє нє и лоґични. Продукователє у старту у минусу коло 2 тисячи динари – гутори Звонко Молнар.

Же би продукованє швиньох було олєгчане, держава дава субвенциї, алє их чежко достац, бое треба порихтац компликовану документацию, цо од продуковательох вимага же би ше розумели до  сучасней електронскей технолоґиї.

Звонко член Фейсбук ґрупи Svinjarstvo-SRB дзе дзечнє дзелї свойо знанє и искуство, зоз чим помага продуковательом швиньох котрим потребне знанє, алє ше анї нє обава опитац за помоц и думанє других з тей  ґрупи. У ґрупи учленєни продукователє зоз шицких часцох Сербиї, та ше там вельо  може дознац. Звонкови ше нє лєм у ґрупи, алє часто и у валалє людзе питаю за совит кед слово о допатраню швиньох понеже є,  як и його супруга Татиана, щиро тому пошвецени.

Прето анї нє чудне же до швинярства уложели праве мале богатство. Пред кус менєй як дзешец роками за свою фарму купели чисти файти швиньох – Йоркшир, Ландрас и Дурок-Пиетрен. Тото ше указало як добре, понеже вихователє швиньох пошвидко почали глєдац їх корназа за приплод. Нєодлуга давал и таку файту услуги, а ище вше и дава, и од його корназа вше швинї опраша красне число прашатох, а кед ше их викарми, маю надосц меса. Пре тоти прикмети прашата од Молнарових до Дюрдьова приходза куповац зоз Ветернику, Петроварадину и од индзей. Чисти файти, и теди и тераз маю подобну цену. Молнарово од 2013. по 2015. рок куповали тоту нову ґенетику. За два прашни швинї дали дзеветсто еври, а за три млади стокилово швинї, будуци прашачки, по 30 тисячи динари за єдну. На таке укладанє до продукциї би ше тераз нє усудзели.

БЕЗ ОДКУПНИХ МЕСТОХ У ВАЛАЛЄ

 Ище єден з проблемох то же у Дюрдьове нєт одкупне место за швинї.

– Док зме у валалє мали одкупни места кажде свойо швинї превожел як могол, трошок бул мали, за розлику як тераз, кед их ше муши вожиц вонка з валалу. За камион котри превожи швинї треба заплациц 6 тисячи динари, без огляду кельо швинї превожице, бо вони маю свою тарифу за тоту услугу, а ґу тому треба плациц и 800 динари за дезинфекцию тей превозки. То нє мали пенєж за и так, нє бог зна яки, стан у швинярстве – гварел Звонко.

Дюрдьовчанє свойо швинї найчастейше предаваю до клальньох у Новим Садзе и Будисави. Ище єден парадокс у тим шицким, як гвари Звонко, тот же ресорне Министерство обецало вивоз швиньох. По його словох, у тим нєт лоґики, гоч добре звучи за того хто ше нє розуми до того и нє зна яки прави стан. А правда же ше у Сербиї до рока викарми коло 2 милиони 700 тисячи швинї, а поє коло 6 милиони. Кед вивежеме, нам нє останє нїч, односно у старту нє маме анї за нас.

  НАЙЛЄПШЕ СОТРУДЗОВАЦ ЗОЗ ПОЗНАТИМА

 Звонко закончел Електротехнїчну школу, алє го драга одведла до будовательства котре му ше попачело и одтеди часто у тим сеґменту помага у валалє. Дзекуюци искуству и помоци супруги Татияни, алє и вирних товаришох, збудовал шопу, чардаки, фарму, та и сушарню, алє и систему по хторей им кукурица з чардаку счурює до крупари и так себе и супруги олєгчал роботу. Найволя робиц на мольбу, у поради зоз своїма, бо ше теди шицко вельо лєпше пороби.

 ТЕРАЗ ЗМЕНШАЛИ ЧИСЛО ШВИНЬОХ

 Пре нє лєгки стан у швинярстве, Татияна и Звонко зменшали число швиньох у своєй фарми и затераз нє маю длугорочни плани. Прето Татиана у тим року планує нащивиц власного брата у Братислави, а Звонко уживац у тим цо ма бо, як гвари,  иншак нє мож. Вон припознава же у тих часох найлєпше мож заробиц на готових, сухомесових, конзумних продуктох зоз окуреного швиньского меса. Затераз ище таке нє маю у планє робиц, алє Звонко дзечнє обиходзи и допатра колбаси, кулени, сланїну, шунки и други деликатеси док су сушари, а и з вельким смаком потим конзумує з найблїзшима.

(Опатрене 62 раз, нєшка 1)