Зачувац людзох, охранїц маєтки (I)

автор лю. дудаш 10. май 2020

Од кеди чловечество спознало огень, од теди важело же „Огень добри слуга, алє зли пан”. Шицки ше мушели того тримац нє лєм пре власне добро, алє и добро цалей заєднїци на шицких уровньох. Таки начала тирваю виками и буду тирвац зоз новима людзми и новима досягами у науки и технолоґиї…

Процивогньова защита настала ище у Старим Римским царстве кед згорел будинок у котрим чувани записи о попису порциї гражданох… Од теди ше почало применьовац мири процивогньовей защити. Почало, як часи накладали, зоз обовязним обезпечованьом достаточних количествох писку, гордовох з воду и лопатох… То була єдна з перших мирох у борби процив огня, а од теди почало и будованє преградних мурох пре векшу безпечносц и зменшованє можлївосцох ширеня огня.

Перши з модерних мирох процивогньовей защити зявели ше у Европи, Анґлиї и Нємецкей. Перши огньогасни дружтва формовани коло 1700. року, кед уж було и пумпи за воду и огньогасни кочи котри цагали конї. Кед слово о законох на просторе Сербиї, уж ше у Законїку цара Душана спомина охрана од огня, а потим и 1834. року кед княз Милош зоз Законом ушорел одредби о орґанизованю гашеня огньох и превентивни мири котрих ше шицки мушели притримовац.

 ЦАРСКИ ПРАВИЛНЇКИ

 На наших просторох, перши закони о защити процив огня настали у часох царици Мариї Терезиї. Перше було реґуловане зоз Законом же комини муша буц муровани зоз цеглох, односно твардого материялу котри ше нє може запалїц. Попри безпе­чного биваня, окреме осторожно ше мушело поступац у косидби.

У нашим окруженю цар Франц Йозеф, Ференц Йошка, як го нашо звичайни людзе волали, найдлуговичнєйши нашлїднїк царици Мариї Терезиї, видал „Правилнїк о процивогньових мирох” котрого ше применьовало у Царству. Правилнїк подзелєни на штири глави:

1. Як зопрец вибухованє огня?

2. Як на час загашиц огень котри ше уж влапел?

3. Як найшвидше и найлєпше збиц огень котри бовчи?

4. Як одклонїц чкоди, пошлїдки, после гашеня огня?

Зоз истим правилнїком реґуловани и шлїдуюци процивогньово мири:

– Хижи муша буц закрити зоз черепом

– Збудовану хижу мож хасновац аж кед то допущи коминяр

– У кухньох и просторийох зоз огнїском патос нє шме буц древени

– Нїяка добудов ше нє шме окончовац без допущеньох власцох

– Огень и куренє нє допущени у хлївох, гамбарох и шопох

– Витрион, олєй , фирнайз и подобне ше муши тримац у окремних просторийох

– Од обовязки гашеня огня нїхто нє ошлєбодзени

– Студнї муши мац кажде обисце, а муша буц исправни и доступни

– У шицких местох муша буц орґанизовани огньогасни служби котри буду мерковац на запровадзованє спомнутих одредбох и законох, алє, вєдно зоз шицкима гражданами котри тиж маю обовязку чувац и мерковац на обисца и на кажде зявенє нєконтролованого огня…

 УРЯДОВИ КЕРЕСТУРСКИ ЗАПИСНЇК ЗОЗ 1929. РОКУ

 У Руским Керестуре формованє Добродзечного огньогасного дружтва почало на вимогу гражданох хтору послали Општини Кула 1929. року. Вимога нє була одобрена, покля Дружтво нє набавело и обезпечело двоступньову пумпу капацитету 500 литри у минути, а котру на колєсох, або кочу могли цагац конї и обслуговац ю штирме огньогасци. Мушело ше обезпечиц и два гордови од по тисяч литри води на колєсох котри тиж могли цагац конї.

Керестурци котри мали конї, у случаю нєпоштредней опасносци од огня, мушели их уступиц огньогасцом за потреби гашеня. Теди найвекшу опасносц були закрица зоз наду и средства за ошвицованє, лампаши, витрионово лампи, каганци, швички и инше.

О цалосней потерашнєй роботи Союзного добродзечного огньогасного дружтва у Руским Керестуре, найвецей гутори урядови документ записани дня 20. октобра 1929. року о формованю Дружтва.

Павлович Никола, др Леви Макдар, др Наливайко Андрей, Ґаталинац Стеван, Джуня Дюра, Джуджар Михайло, Радванї Филип, Джуня Михайло, Симунович Янко, Дудаш Йовґен, Рац Михайло, Пашо Яким, Катона Петро, Фа Кирил, Джуня Владо, Папуґа Яким, Шпрох Йовґен, Еделински Онуфри, Хофман Янко, Няради Мирослав, Колошняї Ґабор, Грубеня Владимир, Горняк Кирил, Мудри Яким, Бучко Елемир, Бодваї Микола, Папуґа Йовґен, Мудри Яким, Дудаш Мефтод, Ґаднянски Єфрем и Райх Бела зишли ше же би орґанизовали Союзне Добродзечне огньогасне дружтво, понеже ше зоз його орґанизованьом почало ище 1926. року на инициятиву Миколи Павловича, качмара, алє успиху нє було. З єдного боку прето же нє назберане достаточне число членох, а зоз другого прето же сама Општина нє мала позитивне думанє о снованю Дружтва.

Павлович Микола, качмар, вшелїяк думал же Дружтво треба основац и од 1926. року укладал шицки моци же би то було витворене, та, конєчно, и то пришло. Шлїдзи список од трицец єдного члена, утемелїтеля Дружтва на дзень формованя зоз їх занїманями и функциями у Дружтве.

Визначене и же Джуджар Михайло и Радванї Филип допомогли формованю Дружтва зоз по 250 динари, та ше их рахує и як утемелїтельох вєдно зоз Дионизийом Папом, тарґовцом котри нє на списку, алє припомогнул у снованю зоз дарунком од 500 динари.

После окончених нєобходних роботох почало зберанє добродзечних прилогох нєобходних за обезпечованє опреми, алату и прибору, як и шматох. После окончованя тих роботох заключене же капитал Дружтва виноши 1 427 динари и 50 пари. 

ВЕЛЬКИ ЧКОДИ

Чкоди од огня були вельки и части. На наших просторох найвекши огнї були у Зомборе 1826. року кед згорели 120 обисца, и у Сивцу кед 1856. року згорели хижи у седем улїцох. Чкоди и искуства научели людзох же так далєй нє мож буц сиґурни и почало ше орґанизовац добродзечни огньогасни дружтва ширцом жеми.

(Предлужи ше)

(Опатрене 83 раз, нєшка 1)