Заш лєм, лєпша стаємна робота

автор сeн 23. април 2016

Понеже остал без роботи, Славо Гарди зоз Руского Керестура пред трома роками обєдинєл шицки свойо знаня и почал  у валалє орац и фрезовац загради, розцаговац фолию за паприґу, пилїц древа, ремонтовац ауспухи, и, коло шицкого, занїмац ше зоз шлосерством.

Перша робота хтору Славо Гарди почал услужно робиц у валалє, то резанє древа. Заш лєм, по фаху є автомеханїчар, зна оправяц и монтирац превозки, та природно було же людзом понукнул и услуги ремонту. Медзитим, пре модернизацию и сучасни способи оправки автох, вше менєй єст такей роботи.

Знанє о механїзациї применєл кед одлучел услужно робиц у заградох и на польох.

САМ СВОЙ МАЙСТОР

– Кед сом починал, перше требало набавиц машини, а понеже сом нє мал пенєжи, сам сом ше лапел до монтираня. Идею сом достал кед сом преходзел през други валали и видзел цо ше роби. Тракторчок зоз хторим обрабям загради правени за овоцнїки. Машину за фолию сом сам правел, а пайташ ме радзел цо ище треба дорабяц – гвари Славко Гарди.

Од кеди почал робиц од шицкого по дакус, указало ше же, гоч сезонски, найсиґурнєйши роботи у заградох.

По його словох, найвецей роботи єст у заградох на яр и вєшенї. На валалє анї нєт хижи без загради, а людзе научели садзиц и мац свою поживу, та му то якошик сиґурни пенєж. Старши людзе слабо копу загради, а и младим лєгчейше поєднац дакого. Перши роботи починаю концом фебруара, початком марца и то у паприґарох, котри дзвигаю пластенїки. Кус познєйше, кед ше жем зогреє, людзе ше рихтаю шац желєняву, та роботи єст по конєц марца.

Концом априла и початком мая ше кладзе фолию, та и ту Славо ма досц роботи. Медзитим, лєм зоз тих роботох нє мож жиц, так мож лєм дополнїц финансиї, бо ту слово о сезонских роботох, хтори актуални даскельо тижнї.

РОБИ И СВОЮ ЖЕМ

Як и векшина валалчанох, Славо и його фамелия ше роками занїмаю зоз польопривреду, медзитим, понеже обрабяю мали поверхносци, нє маю анї вельо заробку.

– Ми дома маме нєвельку заграду, а на полю садзиме кукурицу и жито. Мойо родичи 25 роки садзели паприґу, та знам робиц, а и любим таки роботи. Медзитим, нєт вельо пенєжу з того, окреме одкеди зменшани субвенциї. Видзи ше ми же з рока на рок вше горше. Наприклад, того року у марцу зме достали средства за прешли рок. Без огляду на шицко, и того року зме тиж конкуровали, бо кажди пенєж добре придзе. Нє обрабяме вельки поверхносци, понеже нє маме вельо жеми, а у валалє чежко достац жем под аренду – потолковал Гарди.

На концу, заш лєм, вон наглашел же, як и шицки нєзаняти, жада найсц стаємну роботу, мац финансийну сиґурносц, а потамаль роби од шицкого по дакус и преживює.

– Любел бим кед би у валалє зажила индустрийна зона и кед би ше отворело даяки фирми, дзе би нашо людзе могли достац роботи – наздава ше Славо Гарди.

13 Slavk oHardi

(Опатрене 184 раз, нєшка 1)