Заєднїцка молитва за жем и чловечество

автор М. Горняк Кухар 21. юний 2020

Пандемия вирусу корона нам указала кельо зме медзисобно повязани, алє и цо як людзе можеме, а цо нє можеме. У маю отримана „Заєднїцка молитва за жем и чловечество” у цалей Церкви и так почал рок пошвецени енциклики папи Франциска „Славиме це”, документу хтори пошвецени бриґи о заєднїцким доме

З окремним роком хтори пошвецени паповей енциклики „Laudato si” („Славиме це”), у Церкви ше сце стимуловац заєднїцке закладанє же би ше у шлїдуюцих седем рокох посцигло отримовносц розвою. Уключени фамелиї, владичества, образовни установи, здравствени установи и дїловни швет.

Скоро источасно, 5. юния мали зме Шветови дзень защити животного штредку, хторого ше означує каждого року у цалим швеце през рижни активносци и кампанї, же би ше обрацело увагу явносци на велї еколоґийни проблеми и потребу очуваня животного штредку.

У медийох наглашене же папова енциклика представя подробну дияґнозу озбильних проблемох: заґадзенє, климатски пременки, щезованє биолоґийней рижнородносци, еколоґийни розлики медзи сивером и югом швета, цо повязане з економску нєєднакосцу, доминация технокрациї и финансийох, приватне власнїцтво хторе нє подредзене универзалному цилю добра.

Понад шицкого, випатра же превладує „култура одпаду” хтору видно у вихасновйованю дзецох, занєдзбовйованю и зохабяню старших, сучасним рабстве и у тарґовини з кирвавима диямантами.

НЄУМЕРЕНОСЦ НЄ МА ГРАНЇЦИ

Декан сримски и парох у Шидзе о. Михайло Рeжак дума же ше чловек барз оцудзел, одродзел од жеми. Нє чувствує ю як свою и злохаснує ю.

– За злохаснованьом стої нєумерене жаданє мац пенєж, галавосц, грих, и тота нєумереносц нє ма гранїци. Мали зме заєднїцку молитву же би чловек порозумел цо роби себе и другим, же би ше нє уходзело ище глїбше до катастрофи. Сце ше уплївовац на свидомосц.

Зоз молитву ше сце дойсц до порозуменя при людзох, ублагац, змегчац „тварди” души, же би були гуманши, же би Божа благодать змегчала шерца и полєпшала людски думки, хтори преокупировани зоз собу у своєй себичносци – гварел о. Режак.

ПРОБЛЕМ У РОЗБИВАНЮ ТРАДИЦИЇ И ЗАЄДНЇЦИ

Роздумуюци о филозофских и релиґийних предпоставкох еколоґийней етики, др Валентина Чизмар констатовала же еколоґийна етика як сучасна дисциплина применєней етики ма свойо коренї у велїх релиґийних традицийох, окреме у християнстве, японскей традициї, як и филозофских етичних концепцийох и филозофиї природи.

Християнски предпоставки за еколоґийну етику єст у єй становискох о створеней природи як Божим дїлу.

– Нєшкайша еколоґийна ситуация ма причину и у пременкох у фундаментох ве-

лїх людских прешвеченьох, насампредз релиґийних, пре одруцованє моралних началох – твердзи Чизмарова. – Зоз зменшаньом уплїву християнскей традициї, як и прешвеченя о сущней повязаносци медзи чловекову моралносцу и дружтвом у цалосци и природного швета, чловек ше оддалєл од сущного смисла и функциї природи.

По словох др Чизмар, кед панує нєправда и занєдзбованє длужносцох ґу Богу, фамелиї и дзецом, теди, по библийних становискох, и жем церпи. Проблем нє лєм у нєпочитованю интеґритета и стабилносци природи, алє у розбиваню людских заєднїцох и традициї.

Прето за ришованє кризи чловекового штредку потребна така етика хтора превола насампредз людску нєсправедлївосц и себични материялни интерес, а у цилю спиритуалного обраценя людского живота ґу Богови и природи. Треба мац у оглядзе и факт интерактивносци медзи розличнима жемовима системами.

– Кед ше подробнєйше анализує дзепоєдни филозофски и социолоґийни системи, мож доказац же аспекти християнскей етики любови нужни у водзеню еколоґийней етики и же можлїве виводзнє еколоґийней етики зоз християнского ученя. Бо, на фундаментох християнскей любови (аґапе) афирмує ше зродносц вкупного иснованя, як и зродносц шицких людзох, як наводзи и филозоф Кєркеґор – потолковала Чизмарова.

НЄ ЗАБУДЗМЕ БЛЇЗКИХ

Порушана „Заєднїцка молитва за жем и чловечество” вшелїяк же потребна, алє най би ше нє случело же любиме цале чловечество, а нє любиме сушеда, наших у фамелиї, на роботи, людзох хторих стретаме на улїци, у автобусу…

Ту важне замерковац же ше треба модлїц за дацо и дакого, та и теди кед ше з даским нє розумиме, лєбо нам упрекосци. Християнство, од шицких релиґийох, найвецей вимага од чловека. Исус Христос нас научел же любов на першим месце и гварел: модлїце ше и любце своїх нєприятельох.

КЕДИ ЧЛОВЕК И ЖЕМ КВИТНЮ

– Християнска етика ище у Старим завиту наклада чловекови одредзени морални характеристики, а хтори реафирмовани и у етики Исуса Христа, як цо то любов ґу Богу, ґу ближньому, вирносц, правда, сочувствиє, бриґа. Оталь ше виводзи предпоставки еколоґийней етики, же ше под такима чловековима моралнима началами и сама жем може розвивац и квитнуц – потолковала др Валентина Чизмар.

(Опатрене 136 раз, нєшка 1)