СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 16. юния наполня ше шейсц мешаци як нас занавше охабел наш син, брат и унук

ЗВОНКО ЯКИМ

(1984–2020)
з Коцура


Кажде рано и вечар кед ше модлїме при твоєй слики зоз чарним рамом и чарну пантлїку, єдноставно думаме же тебе ту нє место. Тебе место на жеми, да жиєш, да уживаш, да твориш, да любиш и витворюєш свойо велї плани хтори ши мал. Як може єдно купанє буц таке фаталне? Яка то океанска вода, така моцна и зла да вежнє твой млади живот занавше. Остали лєм слики, стари поруки хтори и нєшка читаме, и нє вериме же це вецей нєт. Нє мож описац зоз нїякима словами кельо нам хибиш и кельо на це нєпреривно думаме... Твойо наймилши оцец Микола, мац Ана, шестра Татяна Макаї зоз супругом Желимиром и баба Хелена Шайтош зоз сином Яником
Спочивай у мире Божим!
(Опатрене 4 раз, нєшка 1)