Порученє руского националного дня, же наша заєднїца чува и пестує свою културу, идентитет и окремносц, и на тот способ презентує ше и державним власцом, од хторих ше обчекує и достава финансийну потримовку у рамикох їх меншинских политикох. 

Ґу тому дню, шицки Руснаци вибрали и гимну, заставу и герб хтори промовую на тот и други днї. То їх особеносц. Руснаци зоз Сербиї и Горватскей за гимну маю писню „Браца Русиниˮ, а шицки други Духновичову писню „Я Русин был, єсьм і будуˮ.

У ГОРВАТСКЕЙ:

ПОЧАЛА КООРДИНАЦИЯ, ПРЕДЛУЖУЮ РАДИ

Дзень Руснацох у Републики Горватскей ше преславює 25. мая, а отримує ше го од 2010. року. Швето, на вимогу Координациї рускей националней меншини преглашела Влада РГ, точнєйше Совит за национални меншини, а тиж так пред 11 роками преглашена и шветочна писня, герб и застава. Отримую ше концерти на тот дзень, та перши отримани у Вуковаре, други у Миклошевцох, треци у Петровцох, а потим шицки далєй у Вуковаре, тиж так даєдни КУД-и у валалох и учительки у школох з дзецми преславюю тото швето.

– Державни функционере потераз нє приходзели. Покровитель першого Дня Руснацох бул тедишнї предсидатель РГ Иво Йосипович, на швето нє пришол, алє мал свойого висланїка. Вше присутни жупан вуковарско-сримски, або дожупан и часто городоначальнїк Вуковару и начальнїкове општинох дзе жию Руснаци. Покровителє Дня Руснацох руска Координация, жупания Вуковарско-сримска. Держава директно нє дава пенєжи. Пенєжи ше достава спрам трошкох отримованя и потераз нє було проблеми. Нажаль, на концу предходного мандату загашена Координация, бо тедишнї члени нє були заинтересовани за предлуженє єй роботи. Требало ю пререґистровац, алє то по нєшка нє поробене, то єст нє оформена нова Координация, бо нєт дзеки при векшини членох, так же тераз кажда Рада и представителє робя кажди за себе. Того року покровитель требала буц жупанийска рада ВСЖ з финансийну помоцу Жупаниї. Познєйше, за єшень, ше средства достали и од Министерства просвити, алє нажаль, Дзень Руснацох нє бул отримани – толкує предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї Яким Еределї. Вон визначел и же тото швето Руснаци у Горватскей орґанизую, насампредз, пре себе и за себе, и нє такой-так им важна промоция пред векшинским народом. Медиї досц провадза, и хто сце знац за швето, ма дзе дознац.

У Горватскей ше Дзень Руснацох отримує 25. мая, на дзень кед 1836. року основана перша грекокатолїцка парохия у Горватскей у Петровцох

У Горватскей ше Дзень Руснацох отримує 25. мая, на дзень кед 1836. року основана перша грекокатолїцка парохия у Горватскей у Петровцох

 

У МАДЯРСКЕЙ:

ДЕРЖАВА АКТИВНО УЧАСТВУЄ У ШВЕТУ

Мадярска держава потримує Националне швето Русинох и на академийох, виставох, промоцийох кнїжкох хтори ше орґанизую 22. мая вше у другим месце дзе єст Русинох, вше присуствує дахто зоз державного верху.

– Окремни пенєжи за отримованє националного швета держава нє дава. Их ше видзелює зоз пенєжу хтори наша меншина достава за роботу русинского Совиту за меншини. Медиї провадза активносци кед националне швето – визначел др Штефан Лявинец, предсидатель Шветового конґресу Русинох.

Орґанизатор Националного швета Русинох у Мадярскей то Цалодержавни русински совит, а швето вше ма покровителя. То министер за меншини, державни секретаре, єдного року то була Бира Гириц, посланїца за Русинох у державним парламенту. На швето зоз цалей Мадярскей приходза автохтони Русини з тей держави, доселєнци, углавним зоз Подкарпатя, хтори робя у Мадярскей.

Руснаци у Мадярскей свойо националне швето славя 22. мая. Тот дзень вибрани прето же на тот дзень 1703. року Томаш Есе поволал подкарпатских Русинох до ошлєбодительней войни процив Туркох, хтору предводзел Ференц Ракоци Други. Пре їх вирне служенє, Ференц Ракоци Русинох преглашел за найвирнєйши народ.

 

У АМЕРИКИ:

РУСИНИ БУЛИ АКТИВНИ ЧЛЕНИ МЕДЗИНАРОДНЕЙ ПОЛИТИКИ

Шветови конґрес Русинох вигласал же би и Русини у Сиверней Амерки мали свой национални дзень. Датум вибрани по тим же 26. октобра 1918. року до Ню Йорку вєдно зоз двацец другима державотворнима народами пришла и делеґация Русинох же би формовали Штреднєевропску демократичну унию у Сали нєзависносци у Филаделфиї, нєдалєко од будинку дзе 1776. року преглашена Америцка декларация нєзависносци. Тот податок гутори же Русини були активни субєкт медзинародней политики. Националне швето ше отримує зоз виставами и главним концертом. Пред початком академиї, делеґация Русинох ше стрета зоз америцким сенатором з Огая, Майкельом Скиндельом, хтори ма русински коренї. Бешедує ше з нїм о правох националних меншинох и о Русинох у Америки.

Руснаци у Америки од 2010. року славя Дзень Русинох 26. октобра у варошу Кливленд.

 

У УКРАЇНИ:

НА ДЗЕНЬ НАРОДЗЕНЯ ДУХНОВИЧА

Русини у України свой национални дзень вибрали у догварки зоз Шветовим конґресом Русинох, бо зоз державу то нє могли, понеже су у тей держави нє припознати як окремна национална заєднїца. Орґанизую го кажди рок у другим месце у Закарпатскей обласци, реґиону дзе их найвецей и єст. През промоциї кнїжкох, вистави, академию, промовує ше русинску културу, язик и идентитет. Учашнїки на академиї, госци и домашнї зоз места дзе ше одредзеного року отримує Дзень Русинох, маю дефиле зоз русинскима заставами, шицки шпиваю и гваря – же теди енерґия велїчезна. У Виноградове, кед орґанизоване швето на штред варошу, положени венєц на памятнїк Александра Духновича.

Русини у України свой национални дзень славя 24. априла на дзень народзеня русинского будителя Александра Духновича

Русини у України свой национални дзень славя 24. априла на дзень народзеня русинского будителя Александра Духновича

У ПОЛЬСКЕЙ:

ШВЕТО ПОШВЕЦЕНЕ РАДОСНЕЙ ПОДЇЇ

Каждого року, Лемки свой национални дзень у Польскей славя у будинку Рускей бурси у Ґорлицох. Там ше, насампредз, здогадую на визначних Лемкох хтори пред 103 роками формовали першу русинску-лемковску републику у Флоринци, цо шведочи же на Лемковини вше жили Лемки. За нїх то и смутни здогадованя, бо тота република тирвала кратко, а понеже Масарик нє мал интерес Русином направиц праву державу, часц Лемковини подаровал Поляком. На тот дзень каждого року до Бурси приду почитователє лемковскей култури, шпиванки, писаного слова. Швето ше нє отримує лєм єден дзень, алє и даскельо тижнї зоз рижнима змистами. Дзеци варя русински єдла, уча ше вишивац, старши им приповедаю о историї. Держава дава средства по проєкту за тоту намену и на ню вше приду функционере за державного верху.

 Подїя хтора ше случела 5. децембра 1918. року у Флоринци на Лемковини, була радосна цалому лемковскому роду. Теди, Лемки достали свою републику, а на тот датум им и национални дзень.

 

У СЛОВАЦКЕЙ:

РОСЛИ З РОКАМИ

Датум кеди буду славиц свой национални дзень, Русини зоз Словацкей вибрали сами, а потвердзели го делеґати на Шветовим конґресу Руснацох 2009. року. Держава ше до того нє мишала. Перших рокох то бул лєм обични дзень без даяких указованьох цо Русини робя. Остатнїх рокох ше тото швето навелько слави зоз ґала-концертом, манифестацию у рецитованю „Духновичов Прешов” итд.

Прешлого року ше швето нє преславйовало, алє предсидателька Словацкей Републики Сузана Чапутова, послала поздрави шицким Русином у Словацкей зоз апелом же би чували свой идентитет.

Кед ше орґанизує тото швето пише ше проєкт на основи хторого ше достава средства през проєктни модел зоз Фонду за потримовку националних меншинох. На тот дзень державни медиї досц уваги пошвецую Русином, та зоз тим даваю знац векшинскому словацкому народу же у держави жию и Русини.

Русини у Словацкей вибрали 12. юний за свой национални дзень, бо на тот дзень 1933. року поставени памятнїк Духновичови у Прешове, авторки Елени Мандич.

Русини у Словацкей вибрали 12. юний за свой
национални дзень, бо на тот дзень 1933. року поставени
памятнїк Духновичови у Прешове, авторки Елени Мандич

 НАРОДНИ БУДИТЕЛЬ У ПРЕШОВЕ

 Дня, 12. юния 1933. року, кед у Прешове поставени памятнїк русинскому будительови Александрови Духновичови, вельо людзе пришли на тоту подїю. Гайзибани були полни, велї пришли на кочох. Шицки у народним русинским облєчиве. Владика Павел Ґойдич служел Службу Божу и панахиду Духновичови. Шпивал грекокатолїцки хор. Цала улїца медзи нєшкайшим готелом „Дукля” и нєшкайшим будинком театру Йонаша Заборского була полна з людзми зоз Подкарпатскей Руси и Прешовщини. Памятнїк Духновичови бул на штред центра у Прешове. Шицки шивали писню  „Я Русин был, єсьм і будуˮ. Така подїя анї по нєшка нє була у Прешове. Подїю зазначели новини „Руске словоˮ, хтори видавала Прешовска грекокатолїцка парохия. 

(Опатрене 59 раз, нєшка 1)