Златни роки за златну свадзбу

автор влдї 3. юлий 2016

Же би супружество длуго тирвало, окрем моцней любови потребне и порозуменє, почитованє и сцерпезлївосц – то ”рецепт” и совит Надьових. Златна свадзба була подїя хтору длугши час нїхто у валалє нє отримал.

Любов медзи дзивку Верунку и леґиньом Данилом, хтора настала давного 1965. року у Бачинцох, по нєшка зачувана и ище раз потвердзена. Нєдавно супружнїки означели ювилей – златну свадзбу, односно 50 роки препровадзени у малженстве. А як то було док були млади, теди кед ше першираз стретли и упознали, пристали пошведочиц.  Обидвойо ше зложели  же гоч прешли телї роки, видзи ше им  як кед би ,,вчера було”.

НА ТАНЦУ

– У тедишнї час у Бачинцох було вельо младих, та так и Руснацох. Дзивки и леґинє ходзели до Дому култури на иґранку. Були то щешлїви часи кед млади танцовали, пущало ше плочи, и то було барз популарне. Нє требало вельо часу, спатрели зме ше и полюбели – почина Данил.

Рок пред тим Верунка у Новим Садзе була у школи за шивачку, а Данил од 1963. по 1965. служел войско. Окрем по униформи, спомнути часи памета и пре значни подїї у швеце як цо трешенє жеми у Скопю и забойство америцкого предсидателя Кенедия.

Алє, як зме уж гварели, любов була моцнєйша, та вжиме 1966. року Верунка пошла жиц до Надьових.

– Мойо родичи ше спочатку процивели же сом ,,побеґла”, бо думали же сом ище млада. Медзитим, кед видзели же ше любиме и почитуєме, прилапели же так муши буц. Вешелє тирвало три днї, розцаговало ше гармонику и пущало плочи, поприходзела родзина и було весело… А кед то прешло, вжала сом мотику до рук и прилапела сом ше роботи, бо у парастским обисцу вше єст роботи. Ходзела сом на польо и до винїци, робела по обисцу, коло статку, и нїч  ми нє було чежко, бо сом була млада. Почитовала сом швекра и швекру, тиж и вони мнє – памета андя Веруна. Надьово, заш лєм, роздумовали и о свадзби, а же би шицко було так як тому шор, Верунка ше  пред тим врацела до своїх родичох. Гвари же справели и ,,дзивоцки вечар”, а свадзба була 1. мая 1966. року. Полудзенок порихтани у Сивчових, пошло ше до винчаня, а потим приданци пошли до Надьових на вечеру. Верунка и Данил ше повинчали у церкви, з благословом тедишнього пароха о. Кирила Бесерминя. На свадзби грали гудаци зоз Шиду (Хован, Зварец, Чипкар), та на репертоаре були руски, сербски  и словацки шпиванки. Свадзебне вешелє тирвало по ранши годзини. У децембре 1966. року ше народзела  дзивка Олґица.

22-23 Scan_20160621_082019

ЛЮБОВ, ПОЧИТОВАНЄ И ПОРОЗУМЕНЄ

– Нїхто ше до нас нє мишал, анї родичи, анї дахто други, гоч зме були барз млади. Кед же настало даяке нєпорозуменє, як и у каждим малженстве, ми двойо го сами ришовали. Порозуменє, почитованє и сцерпезлївосц значни за кажде малженство и ми ше того притримовали. Так зме воспитали и нашу дзивку Олґицу хтора у малженстве зоз Слободаном тиж з Бачинцох, маю дзивку Ваню, хтора уж мастер микробиолоґиї – поцешени баба и дїдо Надьово.
Гоч Верунка у младосци закончела за шивачку, нїґда нє робела у даяким подприємстве. Теди у Шидзе робели ,,Трикотажа,” и ,,ШИК” индустрия конфекциї, алє вона шила до валалу тельо кельо сцигла коло каждодньових обовязкох. Данил обрабял поля и винїци. Здогадує ше же 1967. року купел моторку, а 1970. року медзи першима у валалє мал и трактор, хтори му як парастови, вельо олєгчал роботу зоз жему.
А пейц децениї малженства, гваря, швидко прешли. На щесце, обидвойо доброго здравя. Пред двома роками почали роздумовац же би требало означиц тот їх ювилей. У тей намири их потримали найблїзши. Шицко цо задумали, дзивка, жец и унука ше остарали же би ше тото и витворело. Потримовку достали и до родзини хтору тиж поинформовали кеди означа ювилей же би могли присц до Бачинцох.

22-23 SID VERUNKA I DANIL NAĐ NEKAD I SADA02
Нєдавно, у маю отримана ,,златна свадзба”. Надьово обисце було оквицене, поприходзела родзина и приятелє…
– Шицки госци дочековали наша дзивка, жец и унука. Фамелия порихтала полудзенок, грала музика зоз КПД ,,Иван Котляревски,” з Бикичу, а грал нам Боян Бабич, шпивала шпивацка ґрупа… А вец зме пешо рушели до церкви ,,потвердзиц малженство”. Врацали зме ше до сали, и през драгу шпивали по руски, дзе було порихтане вешелє за коло 120 особи. Бул на свадзби и кум хтори бул шведок нашого винчаня пред 50 роками. Було барз крашнє, весело, та зме ше розишли у позних годзинох, так як и пред пол вика – гварели з ошмихом Верунка и Данил.

ОБИЧАЇ ЯК ДАКЕДИ

У Сриме свадзбу нє мож задумац без числених тортох, та так було и з тей нагоди.  На славней свадзби була и окремна – з  50 швичочками. Верунка и Данил достали велї дарунки, а колеґове з КПД ,,Иван Котляревски,” им подаровали годзинки на руку. Бачи Данил од кушнїра Сорочка з Беркасова достал ориґинални дарунок – першняк. Верунка руцала бидермаєр, кум руцал доокола дробни динари, а ювилей им велї винчовали и на Радио Шидзе. Дакеди таки способ винчованя бул барз популарни.

ШПИВАНЄ ЯК ГОБИ

И Верунка и Данил члени шпивацкей ґрупи КПД ,,Иван Котляревски” з Бикичу, дзе ходза на проби и на наступи. Кед потребне, Верунка за потреби Дружтва вше дацо и зошиє, окреме вжиме, кед єст вецей шлєбодного часу. Данил свой шлєбодни час найволї препровадзиц зоз своїм Дружтвом и рускима шпиванками.

22-23 SID VERUNKA I DANIL NAĐ NEKAD I SADA01

(Опатрене 169 раз, нєшка 1)