Зоз догварку и порозуменьом шицко старча

автор м. зазуляк гарди 28. фебруар 2021

Яким и Марина Дудашово, дипломовани официр полициї и мастер педаґоґ, єдна млада малженска пара, алє мож повесц же уж зоз вельким искуством, и роботним, алє и тим, животним. Єдно другому су вше потримовка и ровноправно дзеля шицки обовязки коло обисца, як и коло свойого хлапчика Андрея.

Гоч су обидвойо високообразовани, длуго глєдали роботи у фаху. Док ше то нє случело, опробовали ше у вецей других роботох хтори нє були вязани за тото за цо ше виучели. Упарти у тим же би пейцрочне школованє нє остало лєм на паперу, а Кимо окреме, после дзешец рокох почал робиц у полицийней управи у Зомборе, у оддзелєню криминалистичней полициї, як криминалистични инспектор за тарґовину и криюмчаренє зоз людзми, дзе кажди дзень путує на роботу.

– Спочатку ми понукали же бим робел зоз штредню школу, алє сом нє сцел, бо вельо горша стартна позиция, а и роботни места були далєко од валалу. Конкуровал сом до вецей местох, аж ми сцигнул и одвит же сом преквалификовани, а вец почала и забрана запошльованя. Ту дзе сом тераз почал сом робиц 2018. року робота и канцеларийска, и на терену. На терену звичайно правиме асистенциї другим колеґом, кед иду на претрес. Тарґовини з людзми єст. Найчастейше ше стретаме зоз илеґалним преходом гранїци, кед ше сце прешверцовац дакого и подобне. Кед мам дежурство, робим шицко, тото цо ме знайдзе – толкує Кимо же то лєм часц його одвичательней и напартей роботи. Док ю глєдал, бул барз упарти и писал на вельо адреси, а поволовал ше и на права меншинох.

Марина єден час чувала дзеци, а вец рок робела як административни роботнїк у Националним совиту Руснацох. Потим була персонални асистент, а робела и на одкупу паприґи. Концом прешлого року почала робиц у фаху, як мастер педаґоґ, у интернату керестурскей Школи.

– Робим на одредзено и нє мам полну норму, алє наисце ше ми пачи робота и наздавам ше же ту и останєм. Робота у Совиту нє мала вязи зоз моїм фахом, алє думам же бим комотно могла и таке робиц. Були зме барз добри тим, а мала сом и доброго учителя, цо думам же найважнєйше – здогадує ше Марина.

ПОЛЬОПРИВРЕДА И СТАТКАРСТВО ДОДАТНИ ПРИХОД

Кимо и Марина уж дванац роки вєдно и нїґда нє плановали заєднїцки живот у городзе, анї у иножемстве. Знали же сцу остац на валалє, дзе им додатни приход уж роками и польопривреда, и статкарство.

– Садзиме кукурицу, сою, слунечнїк и жито, а маме и швинї. Кед зме ше побрали, мали зме рочнє и 200–250 швинї, и то барз велька, каждодньова робота, нєт швета, нєт одпочивку. Тераз их маме коло 50. Шицки можлїви субвенциї и конкурси зме провадзели у держави. Шлєбодно можеме повесц же думаме же держава барз гаши мали, а потримує лєм вельки ґаздовства и каждого року ше меня процедури, конкурси, вимагаю вше вецей… Папиролоґия барз велька, а заробок барз мали. Шицко набавяме на велько и лєм прето нам ше виплаци. Субвенциї пожня и по рок, два. На основи швиньох, окрем субвенцийох од держави, арендуєме и општинску жем. Старчиме шицко, так же з векшу механїзацию ушпоруєме час, та и ту конкуруєме на рижни державни конкурси и патриме же бизме з рока на рок вше дацо нове купели и так обновели механїзацию. Кед обидвойо будземе мац за стаємно роботи у фаху, статкарство нам вецей нє будзе опция пре, медзи иншим, уж спомнути причини. А отворени зме и за алтернативни жридла финансийних приходох, та уж даскельо роки провадзиме шветову финансийну децентрализацию и усовершуєме ше у тим напряме у котрим видзиме будучносц – визначую нашо собешеднїки.

СУПРУЖЕСКА ЛЮБОВ, СЦЕРПЕНЄ И ПОЖЕРТВОВНОСЦ

У Дудашових Марина задлужена за обисце и преднї двор, а Кимо за заднї, но и ту нєт правила, та кед треба, обидвойо ше без проблема лапаю до гоч хторей роботи.

– Кед я нє можем, а треба попораїц, лєбо навариц, покончи то шицко и Кимо, а исто так, кед вон роби, я и вируцам гной, и швинї накармим, и концентрат направим. Нє знам кельо сом уж мехи прейґ хрибта преруцела. На мнє отворене ґаздовство и я водзим папиролоґию – гвари Марина.

Док бешедуєме, коло нас забешкує Андрей, здрави и щешлїви дворочни хлапчик, хтори народзени скорей часу и тот период у Мариновим и Кимовим живоце бул барз чежки.

– Кед сом остала ваготна, шицко було добре, док сом ше нєсподзивано нє породзела. У седмим мешацу, 12 тижнї скорей. Дохторе нам гварели най будземе на шицко порихтани и то нам були найчежши хвильки у живоце. Два мешаци зме були у шпиталю. Кимо го за тот час видзел лєм три раз и то прейґ скла, а я го могла видзиц лєм у одредзеним чаше. Мали зме барз вельо контроли. На щесце, тераз шицко у шоре. Найвекша потримовка зме були єдно другому. Супружеска любов, сцерпенє и пожертвовносц нам помогли шицко тото витримац. То бул дакус и тест нашого малженства, могли зме ище баржей поклєкнуц, алє зме ше нє дали. Од початку маме догварку же кед єдно пада, друге го дзвига – приповеда Марина.

Понеже ище вше муша буц осторожнєйши коло Андрейового здравя, комисия им одобрела окремне допатранє дзецка, та Марина була зоз нїм дома. Алє кед достала роботу, мушели ше иншак знайсц.

– Совитовали нас зоз Зомбора же бизме нє претарговали окремне допатранє, же би ище нє мушел ходзиц до оводи, алє най оцец превежнє, бо єднаки права маю обидвойо родичи. Так зме и зробели и од новембра тераз я з нїм дома. Можем повесц же Андрей бул вязанши за мацер, а тераз є подєднак за обидвоїх. Доставам сто одсто надополнєня своєй плаци. Закон то барз почитує и дава вельки права родичом. Но, то у нас ище нє барз зажило – толкує Кимо и на концу обидвойо поручую шицким хтори ше найду у такей ситуациї як и вони, же би без предрозсудкох хасновали права хтори маю.

ДОПРИНОШЕНЄ НАШЕЙ ЗАЄДНЇЦИ

Марина, дакеди Гайдукова, роками була активна членїца младежского здруженя Пакт Рутенорум, а вецей раз и лидерка Волонтерского кампу у Керестуре.

– Хиби ми шицко тото, алє сом, най так повем, тот активизем заменєла зоз анґажованьом у Националним совиту Руснацох. У прешлим составе сом була у Одборе за образованє, а тераз сом член Совиту, як и у Вивершним одборе. Кимо роками танцовал, тренирал рукомет, алє пре покалїченє мушел престац, а я роками тренирала карате и мам чарни пас-перши дзень – гвари Марина, чийо и писньочки за дзеци обявени у нєдавно видатей сликовнїци „Родзини”, а була и фахови консултант у проєкту правеня рисованих анимацийох дзецинских шпиванкох.

КЕРЕСТУРСКА ҐИМНАЗИЯ МА ВЕЛЇ КВАЛИТЕТИ

Як бувша керестурска ґимназиялка, и Марина участвовала на нєдавно отриманим онлайн стретнуцу алумнистох.

– Думам же барз добре же ше таке дацо порушало и же треба явно бешедовац, уключиц бувших школярох же би ше ришело даяки проблеми у нашей заєднїци. Нє можеме обчековац же ше буду барз вельо школяре уписовац, бо ґенерално, єст вельо менєй дзеци як скорей, алє вшелїяк треба робиц на свидомосци. То барз комплексни проблем. Наша Ґимназия наисце квалитетна и можем повесц же у моєй ґенерациї було даскелїх школярох хтори пришли з подлєйшима оценами, алє кед вошли до штредку дзе ше учи, до конца и вони позакончовали факултети – визначує вона.

(Опатрене 435 раз, нєшка 1)