Зоз Календара сом ше научел буц Руснак

автор дю. латяк 26. фебруар 2021

Иста правда! Зоз Календара сом ше научел буц Руснак! Кед дахто нє зна, мушим спомнуц же спадам до тей ґенерациї Керестурцох цо першу класу основней закончела ище под час старей Югославиї. Теди сом ше научел по руски читац и писац. И, праве теди почала война. Друга шветова! Та, друга основна: по мадярски! Трапеза. И нам, и учительком Мадярком! Перши слова по мадярски: „Танито нини, сабат кименни?” – „Учителько, шлєбодно пойсц вонка? Знаце добре же чом праве тото. Школяре того возросту часто маю таку потребу… Та, тото „сабат” зме такой розумели, бо кед дома дахто задуркал на нашо дзвери, оцец або мац скричали: „сабат!”. То значело шлєбодно и госц вошол. А кед ми нацагли руку ґу дачому склєняному, та нам скричали: „немсабат!” и ми знали же то значи „нє шлєбодно”… Алє тото: „кименни” – „вонка висц” зме длуго преверйовали чи наисце значи тото цо нам учителька гварела… Та так, ми по мадярски досц швидко научели читац, алє прешло и три роки, а ми нє шицки научели и розумиц тото цо читаме.

У нашим худобним доме нє вше було динари на месо, алє на Календар вше було! У лївим углє предзиравени, з прецагнутим порващком, обешени на удзверйох под ручнїком, стал през цали рок, покля го нє заменєл други Календар. Теди го мац одкладала до ормановей споднєй фийовки.

Под час войни руски кнїжки ше нє друковало, а по мадярски зме нє розумели цо читаме, та нам було доступне лєм тото цо нам родичи зачували зоз часох пред войну. Так мнє Календар постал наймилша лектира! Лектира по руски! А там: тельо поучного, тельо красного же моя дзешецрочна главка анї нє могла шицко порозумиц! Алє, розумела же то по руски! У школи нас учели по мадярски же бизме цо скорей постали Мадяре, бо Мадяре бешедую по мадярски… А мнє вше корцело же чом нас нє уча и по руски. Воно, нє згорше знац и по мадярски, алє: чом нє и по руски? Та, прето я вше частейше з фийовки винїмал Календар и уживал у читаню. Календар ше волал РУСКИ календар. У нїм пише по руски. Я бешедуєм по руски. Значи: я РУСНАК!

Так то було од 1941. по єшень 1944. року. А вец: ОШЛЄБОДЗЕНЄ! Отвера ше РУСКА ҐИМНАЗИЯ! Правда, нїзша, з руским наставним язиком, алє наша! И я ше надумал до нєй уписац. И, мац ме уписала. И то ме унапрямело до будуцого новинарского фаху. Уж пред законченьом першей класи, 15. юния 1945. року вишло з друку перше число новинох „Руске слово”. Бул сом єден з тих цо му зверели предавац их по керестурских улїцох…

А вец, пред Крачуном, знова виходзи и Календар, моя облюбена лектира! Ценки, на рапавим паперу, алє наш РУСКИ НАРОДНИ, и зоз церковнима шветами! Видала го Руска матка, рок после того як є основана. Купел сом го за зашпивани… И так: рок за роком аж по 1949. Вец – єден рок пауза! Комушик ше нє пачели церковни швета, та за 1951. рок видали РОЧНУ КНЇЖКУ. Календар бул без календарскей часци! Нє удало ше. Людзе таку кнїжку нє прилапели. Мало ше з нєй предало.

И так, полни пейц роки людзе чекали свой РУСКИ календар! Теди, 1956. року, я уж вислужел войско и директор Дюра Варґа ме приял за новинара до „Руского слова”. А теди новинар нє мал задачу лєм писац до новинох, алє мушел буц и учаснїк и креатор, и руководитель у руских културних акцийох. Так зме порушали и акцию за обнавянє видаваня Руского народного календара. Анґажовац сотруднїкох цо буду писац до Календара було лєгко, алє обезпечиц пенєж за друкованє держава нє давала, та зме мушели глєдац спонзорох. И нашли зме их! Так на початку 1957. року знова людзе могли купиц свой Календар! И купели го. Швидко є розпредани. А видруковани є у 1400 прикладнїкох!

Цешел сом ше же медзи сотруднїками у импресуме записане и мойо мено и презвиско. Бул сом млади. Було ми 23 роки! А уж од 1958. штири роки єдно за другим зверене ми буц член Редакцийного колеґиюма. За мнє то значело єдну карфу висше у напредованю у служби. Оможлївене ми же бим ше дошколовал. Прето ме нє було два роки у Редакцийним колеґиюме Календара.

До Колеґиюма сом знова вибрани 1963. року, по законченю студийох, под час пририхтованя Календара за 1964. рок. Теди сом уж бул и главни и одвичательни редактор новинох „Руске слово”, а Редакция була тота цо Календар видавала. То значело же од слїдующого року я мам буц на чолє Колеґиюма. У 1965. року ми, попри длужносци главного и одвичательного редактора новинох, зверена и функция директора Подприємства. Спочатку ми то нє завадзало буц и главни и одвичательни редактор Календара, алє о даскельо роки нам ше удало прешириц дїялносц Подприємства, та ушорйованє Календара два роки єдно за другим зверене Дюрови Папгаргайови, котри теди бул редактор обновеного часопису „Шветлосц” и литературних виданьох.

По вицеку директорского мандата зверена ми длужносц главного и одвичательного редактора у Редакциї видавательней дїялносци, а вєдно з тим и длужносц главного и одвичательного редактора Календара. Було то на початку 1970. року. Од теди та по конєц 1990. року моя длужносц була очольовац Редакцийни колеґиюм, дакеди лєм як одвичательни редактор, алє найчастейше як главни и одвичательни. Кед их нєшка зрахуєм, видзим же од 1957. по 2021. рок вишли 65 Календари.

Нєшка, Календар руска кнїжка з найдлугшу традицию. Та, гоч и по трох деценийох у пензиї, я ище вше сотрудзуєм у тей нашей сторочней найчитаншей и найпопуларнєйшей кнїжки, и здогадуєм ше же сом ше у младосци з нєй научел буц Руснак.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово.

(Опатрене 60 раз, нєшка 1)