Зоз шицкого по дакус

автор олж 25. юлий 2019

Тото цо научела о правилним костираню, Наташа перше применьовала у своїм власним  обисцу хаснуюци  совити правилного костираня праве там. Заш лєм, кед  приходзи сезона рочних одпочивкох, вше частейше ю нащивюю нашо жени з истим проблемом – як схуднуц, а остац здрави.

Наташа Роман, дзивоцке Надь, основну школу закончела  у Руским Керестуре, у котрим  и нєшка жиє.  Була школярка  и керестурскей Ґимназиї, а вец ше уписала до висшей медицинскей школи, занїманє – висши нутрициониста диєтетичар.

Наташа даскельо роки у здравству у своїм фаху, сотрудзовала и у диспанзеру за диябетичарох у Кули, потамаль покля функционовал. Теди було роботи по Домох здравя, було и роботи за нутриционистох, а кед ше диспанзери погашело,  и вона нє мала нагоду дзе робиц. Теди ше пошвецела фамелиї.

А Наташова фамелия на перши погляд така як и шицки други. Супруг Славко Роман обрабя жем, син Андрей ходзи до штваретей класи Ґимназиї, а младши Алексей на єшень руша до пиятей класи Основней школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. Тото цо научела о правилним костираню, Наташа перше применьовала у своїм власним обисцу хаснуюци совити правилного костираня праве за своїм столом.

ПРАВИЛНЕ КОСТИРАНЄ ЗДРАВЕЙ ОСОБИ

– Правилне костиранє то кед особа здрава, кед єй нїч нє хиби и може єсц шицко лєм у гранїцох нормали. Цо то значи? Кед чловек є, кед почувствує же є засицени, а нє преєдзени, нє чувствує вецей глад, гоч би могол ище, ту би требало престац з єдзеньом, охабиц у танєру. Треба поєсц и шкварку, и сарму и сланїну, значи шицко цо коло нас, лєм, най то нє будзе три раз на дзень тоти исти шкварки, алє най у танєру будзе рижнородни єдла,  у трох, штирох фарбох… Здрава особа треба же би єдла покус зоз шицкого – совитує Наташа.

Тераз, уж кед ше почина думац на рочни одпочивки и на облєканє лєгчейшого облєчива,  дзивком и женом на розуме рижни диєти. Звичайно ше по интернету глєда совити як  ше  цо скорей ментовац того цо ше „залїпело” коло пасу и на сцегнох. Но, чи то так добре?

– Кажде, кед ше спомнє диєту, дума же то лєм диєта за худнуце, а диєта значи костиранє котре ше применює при даякому охореню, або иншакому стану хторе ма нєздрави чловек. У диєти вше постої даяка рестрикция, зависно спрам хороти, точнєйше, здравственого стану. Правилне костиранє би значело розподзелїц єдзенє пейц раз на дзень, без фриштика нє рушац з дому (лєпше вихабиц вечеру), ужину мац при себе… Даяка основа здравого костираня би була фриштик, ужина, полудзенок, друга ужина и вечера, аж кед єст потреба ище даяка ужина. Шицко то завиши од возросту особи, од  єй роботи,  здравственого стану, и вшелїяк, од рокох.

ЛЄМ ОЧИ БИ ЄДЛИ…

– При хорих особох – толкує Наташа – яка хорота, така и рестрикция. Рестрикция часто значи вельку часц вилїченя даякей хороти. Зоз правилним костираньом мож ришиц вельо того без лїкох. Кед чловек присподоби костиранє, мож вилїчиц масци у креви, прицисок, та и початни фази диябетесу, цо хорота число 1 на тих просторох. Диябетес нє дурка на дзвери як други, нєт симптоми и нє обачує ше такой же орґанизем охорює. А кед слово о количестве поєдзеного, то тиж так подложне пременком. Дакому єдна порция дачого вельо, а дакому мало. Шицко завиши од особи, ша анї води людзе нє єднак попию, анї нє робя исте,  а анї каждому иста хвиля нє одвитує. А жиєме на таких просторох дзе ше вари и костира моцне єдзенє котре нє вше и каждому одвитує гвари наша собешеднїца и предлужує зоз совитами.

– Кед поєме дацо, а вец нас болї жалудок, ми часто и други раз тото исте поєме, бо  любиме. Треба буц дакус дисциплинованши и строгши ґу самому себе. Часто би очи дацо єдли, а целу  тото нє пасира. То нє лєгко, алє кед ше случи же почнє барз завадзац целу, „обачиц шора” при єдзеню, то єдине цо найєдноставнєйше мож зробиц и ришиц проблем. Чежко, бо потребна дисциплина, алє кед нє мушиме рушиц далєй од обисца же бизме ришели здравствени проблем, чом то нє зробиц – прешвечена Наташа.

По Наташових словох физична активносц барз значна. Нєшка ше то наисце барз пременєло, бо вше вецей мож ви-дзиц и старших людзох, хторим то здравє допущує, же ше шейтаю. Мож повесц же то перше було модерне, а тераз уж вше людзе видза же то потреба. То уж вецей анї нє ганьба, анї нє шмишне, так же и на валалє мож стретнуц нє лєм младих, алє и особи штреднїх рокох, та и старших  же ше шейтаю.

ДИЄТИ – СХУДНУЦ ДО ТИЖНЯ

Велї диєти за худнуце нєшка популарни,   ище вецей ше диєти хасную „на свою руку”, а маме фаховцох, нутриционистох котри точно можу одредзиц кому яке костиранє потребне.

– Думам же би нїхто од дохторох нє препоручел анї єдну од тих познатих диєтох на интернету, котри углавним препоручую вируциц дацо цалком зоз костираня. Нє може єдна намирнїцу заменїц другу. Нє мож вируциц анї овоц, анї месо, анї дацо друге. Зоз шицкого хасновац покус, лєм ше количество зменша, порахує ше калориї спрам рокох, висини, чежини, роботи, кельо треба вкупно схуднуц. Нє вируцує ше нїч, лєм ше обраца увагу на количество –  совитує наша собешеднїца.

Кажде з нас ше жада костирац здраво, алє ше то нє каждому удава. Дакому прето же нє ма досц информациї, дакому прето же є нє сцерпезлїви и витирвали, а дакому то анї нє барз значне. З оглядом же костиранє директно уплївує на нашо здравє, Наташа совитує же би заш лєм о тим требало водзиц рахунку.

– Шицко завиши од того цо после фриштику будзеце робиц. Кед идзеце даґдзе до канцелариї, достац за фриштик поєсц єден лєгки мусли зоз йоґуртом. Кед дахто чежше роби, вшелїяк же ту муша буц уключени и вайца, може буц и сланїна, и желєнява, можебуц аж и овоц,  млєко або йоґурт. После того за ужину добре вжац лєбо овоц лєбо ознова даяки сендвич – завиши од робити и од рокох. За полудзенок нєшка барз велї нє варя юшку. Гоч яка юшочка, чи зоз желєняви або бундавки,  вона орґанизму на хасен. После того ознова даяке месо зоз желєняву, лєм нє єсц пражене,  бо нє треба обтерховйовац жалудок и цали орґанизем. Пополадньова ужина дакому одвитує, дакому нє. Хто нє може без нєй, добре поєсц даяки житарки, млєков продукт або овоц. Иншак, овоц ше препоручує до поладня, анї вечар нє барз позно, пред спаньом, пре цукер. Вечар препоручена даяка блага вечера зоз протеинами, риба або биле месо зоз желєняву, же би нас тримало ситих до ютрейшого рана – совитує нутриционистка.

Костиранє през лєто и през жиму  розличне. Попри тим, жиєме у подручу дзе клима нє вше иста и требало би цо вецей єсц сезонски намирнїци. Як желєнява и овоц дозреваю, так их треба и мац на столє, бо вони праве теди найбаржей  на хасен чловековому орґанизму. Випатра компликоване, бо ше треба одрекнуц дачого цо любиме, и ту прави проблем. Алє, кед роздумаме яки хасен з того можеме мац, вец анї нє так чежко.

ВАЖНЕ ОСЛУХОВАЦ СВОЙО ЦЕЛО

При велїх хоротох мож померковац – кед дакого болї жовч, померкує на намирнїци хтори му завадзаю, окреме масне, та их нє будзе хасновац. Нє треба упрекосц єсц и так малтретовац свойо цело. Цо нє одвитує, тото ше нє є. Нєт ту даяки правила як ше точно и прецизно костирац, цо єсц, а цо нє, алє потребне ослуховац свойо цело, и тото єсц.

ДО СЕБЕ ВРЕДЗИ УКЛАДАЦ

– През лєто нє треба уношиц тельо калориї як вжиме. Прето треба єсц  цо вецей овоци и желєняви котри у себе маю вельо води. Но, кед дахто роби чежку роботу, нє може без протеинох и масцох, алє то анї теди нє муши буц моцне єдзенє.

Нє траба хасновац пражене – анї през жиму, анї през лєто. У танєру най будзе биле месо и желєнява, даяка шалата, а житарки, слунечнїк и сусам, вше добре доложиц до шалатох пре добри олєї, и добри угльово гидрати. Тот хто дума на себе, на свойо здравє, вше найдзе драгу по хторей руши, у гоч котрим периоду свойого живота – твердзи Наташа Роман.

(Опатрене 207 раз, нєшка 1)