Зопрец крадзу древа

автор сен 15. април 2016

Найзначнєйши еколоґийни проблеми Руского Керестура то безправне винїманє и орезованє древох и заґадзена вода у беґелю, у хторей ше влєце купаю вельо людзе, заключене на схадзки у орґанизациї месного Еколоґийного руху „Желєни персцень“, хтора отримана пияток, 8. априла, у Керестуре.

За очуванє околїска и унапредзованє квалитету живота у валалє нєобходне сотруднїцтво жительох, та на схадзку поволани и значни актере у обласци животного штредку – представителє Здруженя ловарох „Яребица”, Здруженя рибарох „Коляк” Церковного одбору, керестурского оддзелєня полициї, Явного подприємства „Води Войводини” з Вербасу, фаховци з обласци очуваня водох и лєсох, та секретар Месней заєднїци Руски Керестур Михайло Сабадош.

Предсидателька „Желєного персценя” др Леона Доротич Ґутеша гварела же ше роки роби на ожелєньованю валалу, алє резултати нє видно, найбаржей пре людски фактор.

– О проблемох у Керестуре найбаржей знаю керестурски людзе. Вони ище давно сцели же би ше посадзело древка коло драги до Водици, нє пре витрозащитне пасмо, алє же би мали хладок кед иду до церкви. Представитель Церковного одбору на садзки гварел же 50 одсто древкох хтори ище скорей посадзени коло драги до Водици повицаговани, понеже завадзали людзом котри жадали прешириц свойо поля – гварела Доротичова.

У мешацу кед ше означує медзинародни Дзень планети Жеми ше найчастейше порушує питаня защити и унапредзеня околїска у хторим жиєме. Предсидатель здруженя рибарох Михайло Пашо подгаднул на ситуацию керестурского „лєшика“ у хторим вельо древа порезани, а тот простор нє обновени так як треба. Гоч су посадзени, млади древка як да нїхто нє отримує, гварел Пашо.

Початком априла у валалє посадзени вецей як 400 древка, найвецей на просторе коло базену. Пре очуванє длугорочних, а окреме нових древкох Керестурци ше фаховцом питали як защициц древа од безправного резаня. Инжинєр лєсарства Александар Радишич у розгварки зоз представителями Керестура поручел же ше чкоди прави прето же нєт кари, односно же ше их нє применює, цо проблем у цалей держави.

Присутни порушали и бешеду о длугорочни проблему брудней води у беґелю, а за його ришованє ше будзе контактовац з компетентнима фаховима особами, порадзене на схадзки.

ПОТРЕБНИ „ЖЕЛЄНИ МЕНАДЖЕР”

На схадзки бул и длугорочни сотруднїк „Желєного персценя“ Панта Иванович зоз ЯП „Води Войводини“, роботней єдинки Вербас хтора ше занїма зоз отримованьом беґельох.

– Похопел сом же проблем у Керестуре тото же нє маце чловека котри би координовал зоз шицкима проблемами, я то през франту наволал „желєни менаджер“. Значи, кед би ше обачело проблем заґадзованя беґелю, крадзи древох и засадох, тота особа би мала контактовац з особами котри задлужени за чуванє и допатранє тих просторох – гварел Иванович.

(Опатрене 114 раз, нєшка 1)