З добру дзеку шицко мож

автор Владимир Дїтко 26. юлий 2015

Гоч ше у живоце зочовала з велїма проблемами, вше крачала напредок. Ношителька є дружтвеного и културного живота у валалє, а сама припознава же потримовка ширшей заєднїци каждому барз потребна. Роками є нєзанята, алє роби цалком инше од того цо дакеди давно робела.

Кажди дзень Невенки Бобальовей з Бикичу ,,попреплєтани” з обовязками у обисцу, у загради, овоцнїку и  култури. Так роками. И вообще нє було лєгко дойсц до нєй за тоту розгварку. Внєдзелю пополадню бул прави час кед ше Невенка могла одпочинуц, та и побешедовац за нашо новини.

Бобальова закончела висшу Педаґоґийну академию 1974. року и постала наставнїца биолоґиї. Пошвидко достала роботу у школи у Адашевцох, а годзини дополньовала у тедишнєй Вечаршей школи, або школи за образованє одроснутих.  Гвари же єй нє було чежко робиц з дзецми, алє анї з одроснутима.

– Паметам же анї теди нє було лєгко дойсц до стаємней роботи  и попри тим же були вигоднєйши часи як нєшка. Но, видзи ше ми же ше баржей водзело рахунка о людзох. Року 1983. сом достала роботу у лабораториї тедишнєй фабрики олєю ,,Младосц” дзе сом робела полни 20 роки, потамаль  док фабрика 2003. року нє пошла до предликвидациї. После того сом вецей нє  була стаємно  занята – гвари Невенка.

И попри тим же єй супруг Стеван робел як новинар у Радио Шиду, пенєжи вше требало, бо требало школовац  обидвох синох. Кед старши Деян пошол студирац до Нового Саду, Дарко ище бул у основней школи. Нажаль, Стеван нєсподзивано умар, та Невенка мушела превжац и водзиц роботи у фамелиї.

26-27 SID BIKICANKE PRIKUPLJALE HUMANITARNUPOMOC

ОД ПРОСВИТИ ПО ПОЛЬОПРИВРЕДУ

Бобальово  були познати по продукциї капусти, бостану и огуркох, а Невенка знала же ше нє годни унапрямиц лєм на єдну продукцию. Мали и винїцу, а опробовали  ше и у продукциї калифорнийских хлїстох. Тота робота  нє тирвала длуго, почали продуковац ягоди хтори принєсли зоз Шабцу. Перши роки их продуковали на голей жеми, а познєйше на фолиї.

– Кед и младши син Дарко пошол студирац, требало ше бориц за кажди динар. Почали зме продуковац брескинї ,,винїцарки”, а одход на пияц була наша порядна обовязка.  Мнє нїч нє було чежко, шицко сом постарчела.

Окрем роботи, вше сом нашла часу и за културни и дружтвени живот. Паметам кед зме у дружтве отримовали ,,чаянки” з нагоди Осмого марца, орґанизовали томболи и куповали тото цо  було потребне до школи, або до Дому култури. До тих роботох ше уключели и нєвести хтори ше поодавали до Бикичу, а  нам ше вше  здала помоц младих – приповеда Невенка.

А праве културни живот у валалє вше требало отримовац и „ошвижовац”. Наша собешеднїца гвари же вельки порив за роботу у  валалє настал  2006. року кед Венямин Бульчик рихтал приказ обичайох рускей свадзби, та  поволал и Бикичаньох же би у тим участвовали.

Єден час Невенка зазберовала  младши жени по валалє же би як  актив могли участвовац  на спорстких стретнуцох женох,  а раз и вони  були домашнї.

Жени з Бикичу ше уключели до шпивацкей ґрупи у КПД ,,Дюра Киш,” у Шидзе и були членїци дас два роки, а потим у Бикичу основане Здруженє женох ,,Бикичанки” хторе водзела праве Невенка. Културни живот у валалє  ше  „розмахал”, перше прето же Бикичанє були здружени до секциї хтора була часц КПД ,,Дюра Киш,”, а потим основали и самостойне КПД ,,Иван Котляревски”.

26-27 BIKIC Bobalj

ПРОМОЦИЯ РУСКЕЙ ТРАДИЦИЇ И ТВОРЧОСЦИ

 – Мали зме надосц моци и  сцелосци основац дружтво. Кед людзе видзели же знаме робиц, пришли до нас и зоз Беркасова, та и Бачинцох. Но мушим  надпомнуц же зме мали и щесца мац малженску пару Драґану и Бояна Бабичових, хтори пришли жиц до Бикичу и такой  ше уключели  до роботи Дружтва. Драґана почала водзиц шпивацку ґрупу, а Боян нас музично провадзел. Жени ше почали частейше дружиц нє лєм на пробох, алє и на прадкох, вишивали, шпивали… Спочатку зме на рижни етно-манифестациї ношели ручни роботи з орманох наших мацерох и бабох, а вец зме помали почали викладац и тото цо зме сами нашили и навишивали – фартухи, мурово кухарки и подобне. На манифестацийох зме почали предавац нашо специялитети, та так покус и зарабяли. Були зме и на таких манифестацийох дзе людзе нїґда анї нє чули за Руснацох, а пачели им ше нашо облєчиво, обичаї, а окреме руски єдла хтори зме пририхтовали и викладали на штандох – памета Невенка.

Наша собешеднїца припознава же нє було лєгко вше дома зохабиц роботу, рихтац руски єдла, и путовац. Янко Гнатко, бул вше порихтани одвесц жени дзе требало, а накадзи сцигли ушорйовали штанд же би шицко було на уровню, же би ше Руснацох цо красше представело. Алє як гвари, кед ше дацо люби,  вец шицко мож постарчиц, и теди нїч нє чежко.

Коло Невенки вше єст найменєй 10 жени хтори порихтани робиц, а з часу на час ше и други уключую до роботи, окреме кед у валалє даяка векша манифестация як цо означованє Дня Месней заєднїци ,,Пришли нам Русадля”.

– Вше треба справиц добри план и розпорядок обовязкох. Шицко мож. Я, окреме любим допатрац квеце, бо воно чловека одпочива, и враца му любов з прекраснима квитками. А кажда ґаздиня  зна же од вчасней яри по позну єшень у обисцу  вше єст роботи. Жима час за друженя – гварела на концу Невенка Бобаль, алє и припознала же  ше и влєце часто даґдзе путує. Невенка ше рихтала за одход на госцованє до Польскей, а потим ше враци ґу старим, алє и новим обовязком.

26-27 SID ETNO DAN MOROVIC ( BIKICANKE)

(Опатрене 192 раз, нєшка 1)