З контрабасом є вецей як штири децениї

автор вл. дїтко 2. април 2020

Пред вецей як штерацец роками Златко Манько пришол до КПД „Дюра Киш”, и од теди є нєпреривно член оркестра. Любел музику, грал на контрабасу и то була єдна з главних причинох його членства у руским Дружтве. З часом прилапел и велї други длужносци, а уж є шейсц роки предсидатель Дружтва. Час швидко прелєцел, а наш собешеднїк и нєшка добре памета як то шицко почало.

Дзешка з єшенї 1979. року Борислав Барна ме поволал же бим пришол до Дружтва „Дюра Киш”, а задумка була формовац оркестер. Зишли зме ше дзешецме и, поведзене нам же нас будзе водзиц професор музики Ивица Ивакич. Професор нє пришол, алє ми остали упарти и надумали учиц грац. Мал сом предзнанє у граню и з помоцу Звонка Данча и Йована Марковича то якош почало – почина бешеду Златко Манько.

Тирвало то даскельо роки, а вец Данчо и Маркович пошли на студиї, а до оркестра пришли шестри Саня и Соня Чикарич хтори грали на гармоникох. По Златкових словох, придружели ше ґу нїм Обренко Лупич на ґитари и контри, потим Саша Башич тиж грал на ґитари и контри, а кед пришол гармоникаш Владимир Ждиняк, у Дружтве то була вельке помоцнєнє, бо бул искусни музичар.

После 1981. року Златко пошол до войска, а кед ше врацел, Дружтво ше преселєло зоз будинку Лєтнєй владическей резиденциї до старого будинку ОШ „Бранко Радичевич”. Ушорени нови просториї, и до Дружтва поволани шицки хтори мали дзеку уключиц ше.

О перших наступох Златко и нєшка дзечнє приповеда

МАЛИ ЗМЕ АЖ ТРИ ГАРМОНИКИ

До оркестра теди пришли Владимир Ґовля хтори грал на ґитари, а Зденко Данчо на примки, и бул шеф у оркестру. Проби були три раз до тижня, а з рускима шпиванками и танцами зме 1984. року наступали на „Червеней ружи”. Бул то удатни наступ, у оркестри було 12 члени, мали зме аж трох гармоникашох. У истим таким составе наступали зме и на других локалних манифестацийох и у других городох. Як помоцнєнє, до оркестру пришли Зоран Вукович хтори грал на примки, Бата Павлович на ґитари, а Саша Давид грал на кларинету. У спомнутих школских просторийох зме були по 1987. рок, а вец зме достали просториї у дакедишнїм будинку Музею наивней уметносци „Илиянум”. Вредно зме робели, пилновали, та зме плановали пойсц аж и на госцованє до иножемства, до України, алє ше тото нє  зисцело, бо на тих просторох 1991. року почала война – памета Манько.

КАЖДА ФУНКЦИЯ ТО И ВЕЛЬКА ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ

И у тих чежких войнових и економских часох, роздумовало ше же би ше на месце старого дакедишнього Руского дома  збудовало нови, а то ше и случело и у априлу 1995. року. Бул то ознова порив за нови активносци у Дружтве.

Окрем того же грал, Златко од 1982. року бул и домар у Дружтве, алє и член Управного одбору, а од 2010. по 2014. рок  и подпредсидатель Дружтва, а потим постал и його предсидатель. Уж є шести рок на тей функциї. Окрем того, роками є заняти у ЯКП „Стандард” як инкасант, а ма и жеми та ю обрабя.

– Гоч сом бул велї роки активни у Дружтве, кед сом вибрани за предсидателя  була ми мило, то наисце велька чесц, алє источасно и велька одвичательносц. Бо, предсидатель вше муши „тримац шицки дєплови у рукох” и, як гваря, нє важне лєм орґанизовац роботу, алє у тей роботи од шицких „вицагнуц” найвецей. У тим мам вельку потримовку од супруги Вери хтора тиж активна и роби шицко цо потребне же би Дружтво добре функционовало. Нажаль, уж роками нє роби фолклорна секция, алє намагало ше затримац активносци секцийох хтори робя. Окрем музичней, дзе активни оркестер, старша и младша шпивацка ґрупа, робя  и дзецинска драмска секция, як и спортска секция, а замерковани активносци ма и Здруженє женох „Маря” хторе тиж у рамикох Дружтва. Маме и таких людзох хтори почитую нашу роботу и Дружтво, алє су нє активни у його роботи и найчастейше приходза  лєм як нащивителє  – гвари Златко и щиро припознава же му остало нєсполнєте жаданє прицагнуц до Дружтва цо вецей младих.

ПЛАНУЄ ШЕ ПРЕСЛАВИЦ ЮВИЛЕЙ

– Млади маю, випатра, якиш иншаки попатрунки на живот и аматеризем их нє прицагує, як цо дакеди нас прицаговал,  гоч знаю же окрем друженя и пробох у секцийох ту и числени наступи на рижних манифестацйох и одходи на госцованя до України, Польскей, Словацкей, Горватскей… Тиж значне питанє и отримованє будинку Руского дома, а планує ше положиц централне зогриванє, изоловац будинок и закончиц помоцни будинок хтори пред даскельома роками збудовани ту, такой за Руским домом.

Постали зме познати по орґанизованю фестивала народних оркестрох „Мелодиї Руского двору”, були зме домашнї означованя Националного швета Руснацох, а у тим 2020. року означуєме ювилей 100 роки  Дружтва. У тей хвильки пандемия вируса корона застановела шицки активносци як и вшадзи, алє ше наздавам же накадзи шицко тото прейдзе, и живот почнє функционовац так як и дакеди, та и ми ознова почнєме з роботу и активносцами,  так як зме плановали  – гварел нам на концу Златко Манько.

ВЕЛЇ ПРЕШЛИ ПРЕЗ ОРКЕСТЕР

Манько паметa велїх хтори грали у оркестру и дали свойо доприношенє, и надпомина же у нїм свойочасово грали и Ненад Милашинович и Небойша Данилович на грамоники, а тиж и Єлена Катанович и Славица Ракович и Любомир Еделински. Уж пейц роки шеф оркестра професор музики Драґан Макивич.

ГРАЛИ НА ВЕШЕЛЬОХ

Зоз одлуку Управного добору членом оркестра було дошлєбодзене же би на дружтвових инструментох грали и на приватних вешельох. Манько гвари же даскельо раз до рока грали на свадзбох, випровадзованьох до войска, а вец и кед ше дакому народзело дзецко, кед ше славело родзени днї, та и на кресцинох.

(Опатрене 64 раз, нєшка 1)