З цестом єй вше ишло одрук

автор сас 21. новембер 2016

Пред 26 роками  дюрдьовска малженска пара, Мария и Владимир Балоґово, одлучели же на Лиманским пияцу у Новим Садзе буду предавац колачи и други лакотки и печива, хтори Мария пекла у своїм обисцу. Труд ше швидко виплацел, та Балоґово нєодлуга  реґистровали дутян.

Спочатку колачи у Новим Садзе предавали пияток, всоботу и внєдзелю перше на Лиманским, а потим и на Футожским пияцу.

– Теди  могло колачи предавац на тезґи, а правела сом их дома у Дюрдьове. Но, роботню зме, на вецей заводи, мушели преширйовац – гвари Мария Балоґ, власнїца СЗД „Миньон”. Балоґова любела же є  дома з дзецми и же може у обисцу и робиц. Як дзеци росли, так ше и їх робота розвивала. Накадзи  ше указала нагода, супружнїки отворели и дутян на Рибним пияцу дзе уж 22 роки там предаваю колачи, сладки и слани печива, док ше пах з їх обисца уж вецей як штварцину вика  шири по цалей Рускей улїци.

ТОРТИ НЄШКА КУС ИНШАКИ

Мария толкує же ше за шицки тоти роки у продукциї колачох нє пременєло вельо, док торти нєшка и одвонка и знука, кус иншаки.

– Прихильна сом  ґу традицийним, природним рецептом, та хаснуєм стари рецепти за домашнї колачи. З роками ше пременєли и рецепти за торти. Частейше муштериї глєдаю сучасни торти котри на дакедишнї нє здабу, анї знука, анї звонка. Основа иста, алє ше за торти частейше хаснує сладку шметанку и шлаґ,  и вше частейше цифрує з фонданом – гварела наша собешеднїца котра зачувала традицию печеня старих сухих файтох колачох и питкох як цо то „груби”, „шапици”, „ванилици”, „брескинї”, алє и   велї други як цо познати „жербо” коцки, у нас познатши як орехова питка, лєбо „мадярица”, „баядера”, и познати „орасници”. Рихта колачи и без  ґлутену, пуслочки без адитивох и штучних фарбох, так же у єй мигелю мож найсц и новотни лакотки, и стари файти колачох, тортох и сланих печивох.

balog turizam

–  И я найволїм поєсц тото цо смачне и здраве, та таке и продукуєме, бо бим нє любела предац дацо за цо сом нє сиґрна чи дакому нє начкодзи – гвари Мария котра свидома же важне провадзиц тренди. Прето у нєй мож наручиц и „чиз кейк”, и „кап кейк”, мафини и шицко друге цо муштерия пожада. Найвецей роботи єст теди кед церковни швета, у децембру и януару. Теди по потреби рихта и посни колачи, а  вєшенї, кед у валалє найвецей свадзби, и теди Балоґово запратани.  Гваря же найчатейше  муштериї поручую „греческу”, „корнет”, „нуґат”, „реформ” и „добош” торти котри познати оддавна. А дакеди були популарни „кенеди”, „васова” або „катарина” торти хтори ше украшовало  з чоколаду и пуслу. Таке ше вецей нє глєда, и велї уж забули на спомнути торти.

Дакеди було славне на свадзбу однєсц округлу торту,  а нєшка єст барз  розлични форми, и барз су видумовани за вшелїяки нагоди и розлични возрости. Гоч нє патри кельо на дзень напече колачи и торти, Мария памета же єдного року за Крачун у децембру, януару, и пред Новим роком напекла коло 750 кили колачи.

– Моя робота така же ше нє зна кельо през дзень будзем мац роботи, чи два, осем або дванац годзини. Муштерию мушим випочитовац – гварела Мария.

Балоґово тримаю же формула за обставанє на тарґовищу  – квалитет, добри материял и нє шпорованє на нїм, бо без того нєт успиху. Свойо продукти уж три раз за шором викладали на манифестациї „Ґуґлоф” у Сримских Карловцох и три раз за шором були наградзени. Свидоми су же ше найвекши ефект з промовованьом продуктох посцигнє кед ше виклада у своїм околїску, та печива, торти и колачи понукаю  углавним у жабельскей и новосадскей општини.

У РОБОТИ ВАЖНЕ СЦЕРПЕНЄ

После велїх рокох искуства у тей роботи, Мария, так повесц, нє закукує до теки з рецептами.

– Кед раз упечем питку по рецепту, углавним запаметам цо кельо треба до нєй положиц, та ме у роботнї нє мож видзиц як обрацам папери з рецептами. Найвецей роботи єст коло украшованя з фонданом, ореме при тортох за дзеци, алє я вше поробим так як муштерия жада – гварела Мария, хтора найволї сама випробовац нови технїки и дзечнє ше консултує з муштерию о випатрунку и смаку того цо рихта.

Нє таї же перше треба любиц тото цо робиш, и вец шицко идзе од рук. За тоту роботу потребне сцерпенє, мирну руку и искуство. – Шицко цо  рихтам упечиц, направиц, мушим и под руками почувствовац чи у цесту єст шицкого досц. У часописох и на интернету часто нє напишу шицки состойки у рецептох, и треба  знац цо хиби. Вше мож дацо додац за лєпши смак, и кажде роби по своїм же би колач бул цо лєпши – гварела Мария, хторей  у роботи помага єй дзивка Татяна котра занята у цукрарнї, а супруг Владимир и син Александар тиж помагаю. Татяна найволї правиц цеста и слани печива, а, як гвари єй мац, ужива кед себе рихта безґлутенски слани печива.

Правда же кажду роботу треба любиц. Кед то потримує цала фамелия и кед ше добре зорґанизує роботу, успих и задовольство нїґда нє виостаню. Балоґова фамелия о тим може пошведочиц.

СЛАДКЕ ЗДАЛА НА ДЗИВКУ

tortarka 46aЦукрарка Мария Балоґ закончела штредню Будовательну школу котра єй познєйше барз вельо помогла у прецизносци вицагованя смугох и резаня колачох. Рихтац и печиц колачи вше любела, а перши колачи порихтала у шестей класи основней школи. Од теди мац „сладку кухню” препущела Мариї, як кед би знала же ше за тоту роботу о даскельо роки єй дзивка  опредзелї.

ПРИПОЗНАНЄ

Балоґово сотрудзую зоз Розвойну аґенцию Бачки, чий су член, хтори их упутюю и обвисцую о конкурсох и рижних манифестацийох. Од тей аґенциї у рамикох проєкта Реґионални бренд Бачки под покровительством Министерства тарґовини, туризма и телекомуникациї Влади Републики Сербиї, того року достали припознанє за позитивни уплїв и винїмково доприношенє розвою руралному штредку, руралней економиї и туризма.

(Опатрене 203 раз, нєшка 1)