Институциї творя людзе

автор олена планчак-сакач 3. децембер 2016

За нами два важни подїї у рускей култури, 23. Културна манифестация „Костельникова єшень”, хтора ше того тижня закончела зоз „Дньовку” творчосцу младих у Руским Керестуре, дзе и почала, а означена є и у Кули, Дюрдьове и Коцуре. Прешлого тижня святочно означена и 70-рочнїца Руского културного центру у Новим Садзе. Подїї хтори ше у тогорочним календаре култури будзе паметац.

Кед означуєме „Костельникову єшень” вше ше здогадуєме на подобу др Гавриїла Костельника, а того року означена 130-рочнїца од його народзеня. Костельник перши писатель на нашим народним руским язику и творец першей рускей Ґраматики, єденей зоз найзначнєйших подобох 20. вику при Руснацох. Вон за нас бул и остал институция. Костельник як седемнацрочни леґинь, свидоми свойого походзеня, вишпивал Идилски венєц „З мойого валала” з таку любову як и велї европски романтичарски писателє и, поставел глїбоки фундаменти за руску литературу и руски язик, хтори ше нєшка учи на универзитетским уровню, у ґрупи славянских язикох.

Тогорочна „Костельникова єшень” през видавательну продукцию НВУ „Руске слово” указала на наш творчи потенциял нєшка. Представени вецей дзецински кнїжки сликовнїци, бо дзецинска литература важни сеґмент у литератури. Кед нашо дзеци од малючка буду жиц зоз руску кнїжку, вони ю науча почитовац през цали свой живот. Того року обявени и кнїжки зоз историї, збирки поезиї и кнїжка есейох. Госц „Єшенї” бул др Зоран Дєрич, сербски наградзовани поета, писатель, прекладатель, универзитетски професор, длугорочни директор Театра младих у Новим Садзе, а нєшка о.д. директора СНП.

Руски културни центер з Нового Саду святочно, през тродньову програму означел свою 70-рочнїцу од снованя. Святочносц почала зоз програму младих „Литературиюм”, предлужена є зоз соботовим святочним концертом, а закончена внєдзелю у Културним центру Нового Саду зоз концертом Хору „Гармония” и його госцами.

Кельо ґод условия у котрих робя новосадски аматере у РКЦ нєвигодни, нєадекватни и нє на уровню 21. вику, резултати їх роботи спозорюю же вони заслужую лєпши условия. Дружтво заш лєм позберало вельочислених аматерох и вони зоз свою роботу и трудом указую же руску културу творя аматере, поєдинци, ентузиясти, тоти цо и нєшка порихтани свой шлєбодни час подаровац нашей заєднїци, указую же – институцию творя людзе. Нєшкайши аматере, на шлїду своїх предходнїкох, творчо доприноша же бизме ище длуго означовали рочнїци РКЦ и писали його историю.

(Опатрене 150 раз, нєшка 1)