ИСТОРИЯ НЄ ЛЄМ ПРИПОВЕДКА О ПРЕШЛОСЦИ

автор ари 6. марец 2016

Саша Сабадош мастер професор историї и студент на другим року на докторски студийох. Роби у Историйним архиве Зомбор як архивист, а окрем того, член є Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох Саша ше за историю зацикавел ище у дзецинстве, кед му старши з його фамелиї бешедовали о прешлосци. Познєйше читал историйни романи и рижни илустровани историйни кнїжки. У єдней хвильки му була интересантна ґеоґрафия, алє у висших класох основней школи ше, заш лєм, опредзелєл за историю.

− Дефинитивно сом ше опредзелєл за историю кед сом бул у лєтнєй науковей школи у Петници 2003. року. Там ми окреме було интересантне же викладаче були студенти другого року историї хтори ми ю на цикави и „пайташски” способ приблїжели. Мал сом нагоду

опредзелїц ше за науку, бо сом могол слухац преподаваня зоз астрономиї, историї, физики, биолоґиї, археолоґиї, линґвистики… Теди сом почал озбильнєйше роздумовац о историї як науки. Похопел сом же история и историоґрафия нє лєм приповедки о прешлосци, алє же то вельо глїбша анализа и длугоки процес виглєдованя хтори вимага од науковца же би анализовал и пренаходзел причини подїйох, а нє лєм же би преприповедал дацо цо ше случело у прешлосци. Тиж так, науковец муши препознац и пошлїдки тих подїйох − гвари Сабадош.

УКЛЮЧОВАНЄ ДО ЖИВОТА РУСНАЦОХ

Саша у висших класох основней школи и у ґимназиї ходзел на змаганя з историї и вше ше пласовал на републични уровень. У ґимназиї ше цалком пошвецел историї, барз вельо читал, а 2005. року oзнова бул у Петници.

− Тоти два участвованя на семинарох у Петници помогли ми же бим роздзелєл популарну историю, историю хтору ше часто пласує, а хтора часто епска и

етноцентрична од реалней историї. Теди ми уж було цалком ясне же цо будзем студирац − гвари Саша и предлужує:

− Кед сом пришол на студиї до Нового Саду, такой сом ше активнєйше уключел до живота Руснацох. Моя фамелия вше була предплацена на „Руске слово”, куповали зме нашо виданя, патрели емисиї по руски на телевизиї.

Но, руски язик сом нїґда формално нє учел. Сцел сом го лєпше звладац, та сом на факултету вибрал руски язик як странски и то ми барз помогло. Теди сом дошол до контактох з людзми з „Руского слова” и барз сом им подзековни, бо сом дзекуюци им здобул моцни фундамент за дальши виглєдованя и за тото цо нєшка робим. То ше одноши и на литературу, на особни контакти. Мушим спомнуц и о. Романа Миза, проф. др Янка Рамача хтори ми нєшка и ментор, Миколу М. Цапа… Тиж так, за глїбше упознаванє з Руснацами помогла ми и литература хтору ми уступел Любомир Медєши − приповеда млади науковец.

НАУКОВО КОНФЕРЕНЦИЇ МЛАДИХ

Saso SabadosПотераз орґанизовани два науково конференциї на хторих млади Руснаци мали нагоду представиц свойо перши науково роботи. Саша бул єден з орґанизаторох обидвох конференцийох, а тераз орґанизує и трецу, хтора ше отрима того року.

− Идея за науково конференциї настала 2011. року и обдумал сом ю вєдно зоз Борисом Варґом. До орґанизованя Першей науковей конференциї зме ше озбильно влапели и то була велька школа за нас.

То єдинствене при Руснацох, окреме при рускей младежи, бо таки конференциї ридки и при веншинских заєднїцох.

З орґанизованьом другей Конференциї руководзел Александер Мудри. Наисце ше наздавам же то раз войдзе до календара порядних манифестацийох при Руснацох − гвари Сабадош.

Окрем того же ше занїма з историю, Саша пише поезию и прозу. Почал писац ище на основних студийох и, як гвари, то бул єден способ же би себе розтерховал.

− За мнє то барз добри способ розвиваня нє лєм уметнїцкого язика, односно виражованя, алє аж и наукового язика. Думам же добри историчар муши буц и добри писатель и муши мац розвити словнїк − прешвечени Саша.

Кнїжка кратких приповедкох „Потаргани червени цверни” вишла му 2013. року, а 2014. року достал награду Литературного слова „Мирослав Стрибер”. Прешлого року му обявена и мастер робота „Руска преса у Югославиї медзи двома шветовима войнами” у Едициї иновациї Владимир Ґарянски, Заводу за културу войводянских Руснацох.

Сашова докторска дисертация будзе вязана за Руснацох, бо єй тема „Културно-просвитни живот Руснацох у Югославиї од 1918–1991. рок”. Як гвари, циль му виглєдац вкупни розвой културного живота Руснацох, розвой орґанизацийох и институцийох у 20. вику и тото положиц до ширшого, югославянского контексту и до контексту розвою културного живота шицких националних меншинох у Войводини.

(Опатрене 89 раз, нєшка 1)