Ище вше добри час за садзенє древкох

автор а. медєши 5. фебруар 2021

Тераз, док ше жем осуши и док нє будзе блато, годно ше садзиц древка, а же би робота була удатна,  потребне викопац дзиру 50х50х50 центиметри, до хторей можеме руциц 2-3 кили згореного гною, и даяки 200-300 ґрами штучного „НПКˮ гною.

„Дзе лєм найдзеш добре место, там древо посадз!…ˮ гваря стихи добре познатей писнї за дзеци, Йована Йовановича Змая. Тей девизи ше ище вше вецей притримую людзе на валалє, алє ше и у векших городох медзи людзми, вше вецей будзи свидомосц о значносци власней продукциї поживи, окреме тей високого квалитету. Од рижних дїялносцох хтори подрозумюю продукцию поживи, овоцарство вшелїяк забера високе место. У Руским Керестуре часто заступени древка хтори ше нє муши каламиц, досц лєм викопац младнїк и пресадзиц го, бо вон будзе исти як и матичне, ориґиналне древко.

СЕРТИФИКОВАНИ КАЛАМКИ

Но, однєдавна сучасни, каламени древка, углавним на „дзивейˮ подлоги и зоз сертификованима каламками, почал предавац наш собешеднїк Ивица Няради зоз Руского Керестура, хторому ше тота робота указала и як добра нагода применїц свойо вецейрочне знанє здобуте на Польопривредним факултету у Новим Садзе, на напряме за овоцарство и винїцарство. Як гвари, на идею же би предавал саднїци пришол кед похопел же тота дїялносц у околних местох слабо присутна, та того року почал предавац саднїци овоцох и украсних древкох.

– Понеже, за продукцию саднїцох треба досц часу, од два до три роки, бешедовал сом зоз пайташом хтори жиє долу, у Сербиї, а вон то роби уж вецей роки и ма досц з тим, искуства, же бим од нього набавял саднїци хтори сом ище нє сцигол сам випродуковац. Потераз сом випродуковал саднїци черешнї, кайси, яблука, грушки и менше количество каламеного лїсковцу, а продукцию з часом плануєм прешириц – приповеда Ивица.

РИЖНИ ФАЙТИ ОВОЦИ

Окрем стандардних файтох овоцох як цо – яблука, грушки, бишалми, черешнї, вишнї, шлївки, кайси, арониї, малини и рижне, Ивица предава и кус нєзвичайни файти як японски яблука и грушки, киви, сибирски лимун, и сибирску боровнїцу. Цени рижнородни, од 300 динари за обични файти, та по 600–1 000 динари за тоти кус нєзвичайнєйши файти. У Войводини найвецей преходза кайси, черешнї и грушка, а як гвари його „статистикаˮ, млади слабше даваю пенєж за купованє саднїцох.  

– У нас, у Войводини, людзе найвецей садза кайсу, гоч єй терен ту досц нїзки, та часто вимаржнє. Но, добре тото же кед зродзи, вец зродзи вельо, та часто будзе и за палєнку – франтує наш собешеднїк и додава же окрем кайси, ту и черешня, хтора ше тиж добре удава, як и грушка хтора нє ма огранїчуюци фактори, окрем хоротох, а наглашує и же у своїх саднїцох предава и стари файти овоцох хтори одпорнєйши на хороти и чкодлївцох.

ЄШЕНЬ ИДЕАЛНА

Кед слово о идеалним чаше за садзенє древкох и о хемийней защити, Ивица толкує же древка мож садзиц и вєшенї и наяр, як и през жиму кед температури нє иду попод минус, и кед нє блато.

– Найлєпши час за садзенє древкох то єшень, понеже ше през жиму корень лєпше злучи зоз жему, алє и наяр ше сцу прияц и вецей як 95 одсто  саднїци, з тим же барз важне то поробиц цо скорей наяр.  Сезона за садзенє будзе тераз док ше жем осуши и кед нє будзе блата, а за правилне садзенє древка потребне викопац дзиру 50х50х50 центиметри, до дзири можеме руциц 2-3 кили згореного гною, и даяки 200–300 ґрами штучного „НПКˮ гною. Гной треба оддзелїц зоз пасмом жеми и вец посадзиц древко, а корень треба добре уґажиц и заляц з воду. Ютредзень би добре було знова поґажиц доокола и загребац зоз жему же би вода нє випарела. Цо ше хемийней защити дотика, ю найважнєйше поробиц на єшень, кед поопадує лїсце, як и наяр, такой як древко почнє роснуц зоз препаратами на бази бакру – бакар оксихлорид, бакар гидроксид. Єден од тих ше хаснує два раз и вец треба пременїц препарат. Добре би було у маю, юнию и юлию опирскац и зоз даяким инсектицидом од хробакох и других чкодлївцох. Два раз, три раз рочнє досц, же бизме мали даяки стреднї квалитет овоцох – толкує Няради.

КЕДИ ОРЕЗОВАЦ

О орезованю древкох гвари:  

После садзеня би требало прештригнуц древко на висини коло 100 центиметри, або менєй кед сцеме нїзше стебло, а вецей кед висше. У перших двох рокох требало би цо менєй орезовац. Треба орезац конари хтори рошню просто на горе, и нука до древа, а охабяц тоти конари хтори рошню на вонка. Попод места дзе зме прештригли вирошню даскельо млади конари од хторих охабяме 3,4 за формованє коруни.

 У другим року, тоти конари би требали буц длугоки 60-70 центиметри, гоч су и менши, скрацуєме их за єдну трецину, вец нам руша ознова 3,4 конари од хторих охабяме два – толкує Ивица Няради.

Свойо саднїци Ивица найвецей предава прейґ Фейсбук боку – „Sadnice voća i ukrasnog bilja Ruski Krsturˮ, на хторим, на цо єдноставнєйши способ, толкує и дзелї хасновити информациї вязани за отримованє овоцових и украсних древкох.

(Опатрене 190 раз, нєшка 2)