Ище вше жию памятки на школски днї

автор Мария Афич 5. юний 2021

Кед нєшка младши ґенерациї чую же як ше до нашей штреднєй школи у Руским Керестуре дакеди уписовали и тоти школяре хтори нє були Руснаци, нє можу ше начудовац же як успишно позакончовали кед школа була реформована на заєднїцке и унапрямене штреднє образованє, котре у валалє було лєм на руским наставним язику. А було праве так же ше на правни, прекладательни и технолоґийни напрями уписовали и школяре зоз околних местох. Єдна з нїх и наша собешеднїца Драґица Лукенда зоз Крущичу

Гоч була Чарногорка по народносци, Драґица була школярка у керестурскей школи „Петро Кузмяк”, на прекладательним напряму и закончела го далєкого 1982. року. О тим як ше одлучела за керестурску школу и як ше знашла на цалком нєпознатим язику, Драґица приповеда:

– Поправдзе, я ше сцела уписац до школи за воспитачки, бо сом вше барз любела дзеци, та сом шнїла о тим же раз будзем робиц праве тото. Но, понеже сом ше до Нового Саду пошла приявиц уж кед бул остатнї дзень упису, и нє мала сом комплетну документацию, нє удало ше ми там конкуровац. Прето сом мушела вибрац дацо инше, и так випадло же сом ше одшмелєла пойсц до Керестура на прекладательни напрям – памета Драґица, гоч теди же знала анї слово по руски.

Кед пришла до керестурскей Школи, пошла жиц до интернату, прето же теди нє бул каждодньови превоз медзи двома валалами, а то єй барз помогло и же би лєгчейше научела по руски, перше розумиц язик, а вец помали и  же би почала бешедовац, та и одвитовац.

– Попри мнє у оддзелєню були ище два школярки з Кули и тиж єдна школярка з Крущичу, и професоре нам перше полрочє толеровали, док у другим уж глєдали же бизме одвитовали на руским язику, хто кельо могол. Мнє було вельо лєгчейше научиц по руски, бо сом у интернату мала барз добри пайташки котри зо мну нароком бешедовали лєм по руски. Так сом швидко почала перше розумиц, а вец и одвитовац на годзинох. Исти тоти пайташки ме хвалєли и професором же сом уж вельо научела, преподаваня сом шицки розумела, а барз швидко сом почала и одвитовац, на дакус помишаним руским зоз сербским язиком, алє сом так и вецей научела. Думам же тота школа наисце була барз добра и  хто сцел, могол вельо научиц – задовольно ше здогадує наша собешеднїца на свойо давни штредньошколски днї.

НЄ ОДНЇМАЛА ШЕ ОД РОБОТИ

Драґицово родичи єй теди, на жаль, нє могли обезпечиц дальше школованє, бо уж на факултетох були єй брат и шестра, та и сама гвари же озда за ню так мушело буц. Вона ше по законченей штреднєй школи одала, народзела двойо дзеци, дзивку и сина, а робела вшадзи, дзе и цо могло. Найдлужей ше затримала у фабрики обуї у Кули, а кед ше дочасово заварла, Драґица ше нє лєнстовала и робела у Червинки у Цукровнї, у Шпиритальнї, на крущицкей фарми, гоч и лєм сезонски, цо значи же часто робела без призначеного роботного стажу. Робела вельо и у обисцу, окреме кед зоз супругом ховали вельо статку, алє кед видзели же и з того було вше менєй хасну, и кед муж остал без роботи, одважела ше пойсц робиц до Нємецкей, чувац и допатрац старих. Гоч то бул нє мали и шмели крочай, наша собешеднїца була одлучна, як и теди кед ше одважела пойсц до школи у Керестуре.

– Спочатку мой супруг бул подозриви же дзе пойдзем, и же то далєки швет, а нє знам анї язик… Я була свидома шицкого, алє так як сом ше у младосци одважела пойсц до другого, иншакого штредку, так сом ше и тераз нє ламала, гоч сом нє барз шмела, алє сом була борец. Можем повесц же ми праве ученє вецей язикох у керестурскей школи помогло, бо зме окрем руского и сербского мали и русийски и анґлийски, та и латински язик. Я ше сама одшмелєла и прейґ интернету научела основи нємецкого бешедного язика. У Нємецкей ми спочатку нє було лєгко, алє ме барз крашнє прилапели и помагали ми, так же сом ше швидко знашла и з язиком, почала го розумиц, а пошвидко и бешедовац. За мойо потреби думам же ми добре идзе, алє я ше учим и далєй – задовольна Драґица.

ПРЕДЛУЖЕНИ ВЯЗИ МЕДЗИ ВАЛАЛАМИ

Кед  нє роби  у Нємецкей, вона и ту нє мирує, або роби сезонски роботи на фарми у Крущичу, або є, як гвари, найчастейше ознова у Керестуре, и то на барз красним задатку, бо чува свойо двойо унучата. А и ту єй живот нєобчековано поскладал коцочки.

– Єдного дня наш син Здравко пришол ґу мнє и гвари ми же ма дзивку зоз Керестура. Там ше вони двойо зоз Маю Рацову и упознали, а цо тиж интересантне, Майова мац була родом зоз Крущичу, тиж нє Рускиня, а бивала у сушедстве там дзе ше я одала. Нашо дзеци ше пред даскельома роками побрали и вибрали бивац у Керестуре. Маю штирирочну Сару, а Дарио ма рок и пол. Дзивка тиж одата и жиє у Новим Садзе – поцешено приповеда Драґица.

– Мойо унуки буду ходзиц до рускей школи дзе и я ходзела, и любим же так, а и позната присловка гвари же тельо вредзиш кельо язики знаш… Барз ми мило же моя нєвеста научела свойо дзеци обидва язики, и по сербски и по руски, а у оводи ше дзеци упознаваю и зоз анґлийским. Старши гриша, бо нє знаю же малим дзецом нє проблем научиц вецей язики источашнє, то лєм нам старшим нє так лєгко, а дзеци то швидко звладаю – прешвечена вона.

Тиж єй нє завадза анї же єй син вибрал бивац у Керестуре, бо гвари же вон як мали варощик, шицко у нїм єст, од яшелькох по штредню школу, и вельо койчого другого, цо нєт у Крущичу.

– А и мнє ту нє чежко присц и на бициґли, и нєшка шицко розумим, та гварим нєвести Маї же ме прето нє шме огваряц, та ше на тото шмеєме… Я ше так чувствуєм лєм богатша – закончує наша собешеднїца.

НА ТОТО ШЕ НЄ ЗАБУВА

– Зоз школи у Керестуре попри тим цо сом научела, мам лєм найкрасши памятки, окрем того же сом научела нови язик, мам и велї пайташки и пайташох, и шицки ме барз крашнє прилапели. Паметам же кед були вельки швета, як Крачун поведзме,  вони ше обеговали хтора ме скорей повола до себе. Були то красни безбрижни днї хтори ше навики памета – гвари Драґица.

ВИТВОРЕЛА ЖАДАНЄ

Драґица часто чува свойо унучата и так помага дзецом, а єй то и наймилша обовязка и задовольство, та гвари унуки Сари же єй баба барз богата, бо ма их, зоз брациком. Так ше єй витворело и нєсполнєте жаданє –  робиц зоз дзецми, алє  зоз своїма. През викенд их приведзе и до себе, и вец су, як гвари, бабово.

 

 

 

(Опатрене 100 раз, нєшка 1)