Ище вше тримаю шицки штири кути

автор аба 28. новембер 2016

Малженска Папова пара єдна з ридких хтора ше попри порядних активносцох у КД Руснацох з Винковцох, намага очувац руски язик и културу. Гоч то анї кус нє лєгко, вони то робя роками з любову ґу шицкому цо руске. Пренєсли то и на свойо дзеци, а нєшка и на свойо унучата.

Микола Пап народзени у Миклошевцох од оца Владимира котри бул паноцец, и мацери Татяни народзеней Шимко. Кед паноцец поставени за капелана у Дюрдьове (1950–1971), Микола у Дюрдьове закончел основну школу, у Новим Садзе ґимназию, а у Беоґрадзе дипломовал на електро-технїчним факултету.

– Було нас шесцеро дзеци – почина Микола од дзецинства, а шицки народзени од 1940. по 1950. рок. У повойнових часох була велька худоба, и знам же родичом було чежко ховац дзеци. Шмати и обуй ше платало и нашлїдзовало од старших дзецох. Понеже наш оцец теди нє мал свою парохию, обрабял жем. Краву и два и пол гольти жеми, нам купел дїдо з Керестура (мацеров оцец), же би зме нє були гладни – памета Микола свойо одрастанє.

– У моєй фамелиї, шестри були старши, та вони доставали нови капути, а ми нашлїдзовали од нїх кед их вони преросли. Ципели ше платало,  нє  було так як нєшка,  же кед ше дакус подру, та ше их одруца.

По законченим факултету, Микола достал роботу. Єден час робел у Смедереву, потим у Панчеву, а застановел ше у Винковцох на желєзнїци дзе од 1977. року робел на сиґнално-сиґурносних пошореньох. Там остал полни 37 роки, аж по одход до пензиї.

Мелания и Микола Папово 1977. року приселєли до Винковцох же би були цо блїжей при своїх родичох. Меланийово бивали у Петровцох, а Миколово у Миклошевцох. У Винковцох збудовали хижу, виховали и вишколовали дзивчата Наталию и Анастазию, хтори нєшка маю свойо фамелиї.

– Наталия ма штверо, а Анастазия тройо  дзеци, так же зме барз щешлїви з нашима дзецми и унучатами – приповеда Микола.

Велї нє знаю же наш собешеднїк притоку ґу музики нашлїдзел од оца. У Дюдьове го по слуху на гушлї учел грац познати гушляр, дїдо Маґоч.

– Кед сом пошол до Беоґраду, далєко од своїх, купел сом себе примку же бим себе душу розвешелєл з руску писню – памета Микола. Сам сом ше научел грац, а познєйше, кед зме у Винковцох основали Дружтво, добре ше здало же сом праве тото знал.

Пап ма ище велї таланти, а єден з нїх  и схопносц ґу систематичному и обєктивному писаню, як и упартей виглєдовацкей дїялносци. Нєдавно видрукована його кнїжка „Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.”

– Бул сом член Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї дзе ше принєсло одлуку же би ше приступело зазберованю материялох о погинутих лєбо тих цо нєстали у войни. Требало ми скоро 10 роки же бим позазберовал шицки податки, и думам же зме як заєднїца дали вельке доприношенє же би ше яснєйше спатрело войну дзеведзешатих и участвованє националних меншинох у тих збуваньох.

КУЛТУРНА ДЇЯЛНОСЦ МАЛЖЕНСКЕЙ ПАРИ

Папово ше уключели до културного дружтва Руснацох з Винковцох.

– Було нас  коло стоцецеро – приповеда Мелания. Шицки зме були млади, будовали хижи, ховали дзеци, та нє було часу за роботу у Дружтве.

Аж 1993. року, кед у Винковцох було вигнатих з Миклошевцох, Петровцох и Вуковару, указала ше потреба же би ше Руснаци даяк тримали вєдно. Так ше 22. мая 1993. року приступело сновательней схадзки Дружтва. Коло шицкого вельку помоц и потримовку  мали зме од тедишнього Союзу Русинох и Українцох РГ котри, пре воєни причини, мал шедзиско у Заґребе. Формовани  хор и так почала робота културного дружтва у Винковцох хтора тирва ище и нєшка.

Мелания  у тей хвильки предсидателька КД Руснацох Винковци. У франти гвари же вона сновала Дружтво, а  як ше ведзе, гвари же го, випатра, вона и завре.

– За шицки тоти роки, я водзела кнїжки Дружтва, писала програму роботи, старала ше о шицким. У Дружтве зме мали рижни профили талантованих людзох, а єден час и оркестер. Грали и мойо дзивки, мой муж, а познєйше ше приключел и жец. Грали и велї други но,  у аматерских дружтвох то так же єдни приходза, а други одходза. Маме пейц, шейсц малженски пари хтори стаємни, дириґента Зорана Циковца хтори барз добре роби з  хором…

З нагоди 20-рочнїци Дружтва, видрукована Моноґрафия о Дружтве, як и  збирка поезиї учительки Любки Сеґеди Фалц.

Гоч малочислени, барз су активни, а зявюю ше на шицких значних манифестацийох Руснацох у Горватскей, алє и у иножемстве.

11

МЕЛАНИЙОВО ЧАСИ

Мелания Пап народзена  у Петровцох од  оца Спиридиона Павловича, по назвиску познатого як Саболового и мацери Любици, народзеней Надьордя. З малим претаргнуцом, скоро цали живот Мелания у Винковцох. Приповеда нам же як ше пришла  школовац до Винковцох, 1967. року, шицки знали же є Рускиня, и од теди, та по нєшка, нїґда нє мала проблеми пре свою националносц.

Город и жупания вше финансийно помагали Дружтву Руснацом. Дакеди було так же кельо питали, тельо и достали. Нєшка ситуация чежша, алє и далєй маю вельку потримовку од институцийох. Руснаци у Винковцох маю репутацию успишного и вредного дружтва, активного члена заєднїци у хторей жию, а Мелания ма окреме добри одношеня з институциями, та часто праве єй суґестиї, кед слово о наступох Дружтва, часто и прилапени.

КД Руснацох з Винковцох, окрем же су член Союзу Русинох РГ, член су и заєднїци културно-уметнїцких дружтвох Вуковарско-сримскей жупаниї у хторей єст вецей як 70 дружтва, а Мелания як предсидателька и Микола як активни и барз вредни член, у своїх пензионерских дньох, даваю вельке доприношенє же би руска заєднїца у Винковцох остала и обстала.

ЖЕ БИ И ПОТОМКИ НЄ ЗАБУЛИ

Микола Пап ма велї таланти, а єден з нїх и схопносц ґу систематичному и обєктивному писаню, як и упартей виглєдовацкей дїялносци. Нєдавно видрукована його кнїжка „Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.”. Пап, алє и заєднїца дали вельке доприношенє же би ше яснєйше спатрело войну дзеведзешатих и участвованє националних меншинох у тих нємилих збуваньох.

НЄПЛАНОВАНИ ГОСЦИ

– Мушим повесц же зме барз зложне дружтво, цо надумаме, тото витвориме – гвари  Мелания. Були зме  єдного року у Комлошки, у Мадярскей. Там Руснаци жию у горох. Понеже зме нє нашли готелске змесценє, одлучели зме преноцовац у єдним ресторану дзе було лєм два вельки просториї. Швидко зме ше порадзели медзи собу, та окреме спали жени, а окреме хлопи. Кед зме ше змесцели, вишли зме под стреху ресторану, пошедали и зашпивали по руски. Як ше наш шпив ширел вшадзи, приходзело вше вецей людзох, шедали около и слухали. Ютредзень там  бул якиш фестивал, та и нас поволали. Так ше случело же зме нєплановано наступели у Комлошки – з ошмихом на красни здогадованя, приповеда Мелания.

10

(Опатрене 207 раз, нєшка 1)