И дац и достац

автор люд
1.4k Опатрене

У часох кед сон велїх закончиц школу, штредню, та далєй, а вец безконєчно чекац обецунку о лєпших часох, о добрей плаци, о стажу и социялним осиґураню, о сиґурней будучносци за себе и фамелию котра сцигла у медзичаше, треба мац шмелосци и, насампредз, ясни циль цо и як далєй, и преламац шицко на иншаки способ.

Єден з тих котри зробели иншак бул и Иґор, нєтипични представнїк своєй ґенерациї зоз 1976. Иґор Бодянец закончел ґиманзию общого напряму у Руским Керестуре, а потим факултет, на Департману за ґеоґрафию Природно-математичного факултету у Новим Садзе. По лоґики и природи стварох могло ше очековац же почнє робиц у настави, у школи, праве тото за цо ше вишколовал, як професор ґеоґрафиї, зоз ґенерациями школярох котри за тото дорастали.

Заш лєм, Иґор у школи нє робел анї єден дзень, опредзелєл ше робиц у тарґовини, як му робел и оцец Юлин, тераз пензионер.

– Так, точно – потвердзує Иґор, факултетски образовани тарґовец, котри место катедри тераз ма два дутяни, єден власни, єден у закупу и єден, треци, у вибудови, а пред законченьом. Нє ма школярох, окрем власного дзивчеца. Ма єденац занятих, зоз котрима є задовольни, и вони зоз нїм, а до роботи, односно професиї, дал цалого себе зоз шицким здобутим и наученим искуством на котрим му и старши, школовани тарґовци, як би ше то поведло, можу лєм позавидзиц.

ДОВИРИЄ ШЕ ДЛУГО БУДУЄ

– Циль ми же бим на тарґовищу, уж яке є, обезпечел найтуньшу и найквалитетнєйшу робу у истей хвильки, на час ю випоручел до своїх дутянох и видзел задовольних купцох котри добра, найлєпша, у ствари, реклама за шицко далєй… Нє мож подруцовац, нє мож предавац дацо спод класи як найквалитетнєйше, нє мож спреведац купцох. Дахто пробує и так, и то му першираз и прейдзе, алє и остатнїраз, и нїґда вецей…

Шицко цо пожичиш, кеди-теди ше и враци. Довириє ше длуго будує, з вельким трудом, алє го мож лєгко и страциц з єдним нєроздуманим ґестом, лєбо пре нє коректне справованє, з робу котра нє така яка би требала буц и мушела буц, а тото нє швечи анї у єдней професиї, бо людзох нє мож спреведнуц.

20 IMG_2547 (4)

Иґор од оца Юлина, тарґовца у пензиї и мацери Марї, пензионованей воспитачки, научел вельо. И нє лєм же научел, так ше и справує, так жиє живот. Так научена и його шестра Ваня, а так, зоз супругу Александру, воспитує и осемрочну дзивочку Юлияну.

– Мой оцец, гвари, приповедал як ше у „Чакана” на Вельким шоре у Керестуре, та и индзей, маджун дакеди резало зоз вельким ножом, зоз ґайби, квас ше резало зоз струну, як и цукер, хлєбичок и инше розмерйовало ше на килу…

Часи ше пременєли, муштерийом, купцом, мушиш предавац точно тото цо глєдаю, посовитовац их, обезпечиц им квалитет по прилаплївшей цени… Просто поведзено, мушиш ше старац о нїх як и о своїх дома. Шицко би друге було спреводзка, себе и другим. Муштерия вше ма право, роба муши буц найвекшого доступного квалитету, а же тераз то так, можу потвердзиц числени Керестурци котрим нє мерзено пре купованє пойсц до „Тренд БИ”, скоро при „Немановцох”. Нови дутян, уж под кровом, на Збегньове, о мешац, дзень вецей лєбо менєй, мож чекац и отверанє и нових занятих попри терашнїх єденац.

САМ СВОЙ ҐАЗДА

– Нормалне же тарґовец муши добре вислухац каждого, а кед ше случи же дачого нєт, верце, уж ютребудзе на полїчки. Нормалне и препоручиц цошка цо нове, нормалне и подрозумює ше нєпреривно обезпечовац „акциї” на котрих роба обачлїво туньша. На власнїкови же би то обезпечел. Чи попуст на конто маржи лєбо иншак, задовольни купец нє ма потребу штудирац… А и нєт потреби, важно фамелиї обезпечиц еґзистенцию на найлєгчейши способ, зоз цо менєй пенєжу, бо го и так нєт кельо би требало.

– Вибудов нового дутяну обезпечени зоз власних средствох, и з часци зоз кредитом од дїловней банки. Конкуровац за даяки фонди чежко. Поступок тирва предлуго, компликовани є, а часто ше даремно траци час. Робиц ше муши, а искуство наклада найсц ришенє котре швидке, безпечне и добре, як за обисце власнїка, так за занятих и задовольну муштерию у конєчним. Добру рекламу нє правя аґенциї, алє задовольни купец котри то пове и другим, вони трецим…

20 IMG_2547 (3)

ПАСОВАЦ ШЕ ЗОЗ КАЖДОДНЬОВИМА РИЗИКАМИ РОБОТИ, БЕЗ РОБОТНОГО ЧАСУ

– Кед бим мушел, после дзешец рокох од кеди сом од оца превжал роботу, повесц прецо сом ше одшмелєл на тот крочай, вироятно ствар у тим же сом свой ґазда, же єм таке яке дома уварене, же каждого дня знам чи бул успишни лєбо менєй успишни, же… Мерадло роботи и успиху лєбо нє и тото кед ци людзе крашнє здравкаю, нє прето же муша, гвари Иґор Бодянец.

Нє робиц у сиґурней державней институциї, препущиц шицко лєм свойому знаню и схопносцом, пасовац ше зоз каждодньовима ризиками роботи, без роботного часу, каждодньовосци без часу за даяки гоби лєбо части друженя койкадзи, ма и свою цену. Лєбо робиц так як би мушели шицки, почитовац закон и предписаня, нє уходзиц до нєпотребних ризикох, лєбо дзвигнуц руки од шицкого… Заш лєм, руки дзвигац Иґорови нє идзе анї на розум. Остава ше бориц зоз спокусами терашньосци, успишнєйше як числени други, а тото же уж и риби на беґелю забули лапац, а почал давно з оцом, то анї нє проблем.

Задовольство находзи у добре орґанизованей роботи, успиху у розвою дїялносци, видлївим резултатом цалого подприємства котрому є на чолє и чий є власнїк. На концу, задовольство находзи кажди дзень у ошмиху задовольних числених и вше численших муштерийох, котри власни животни потреби можу обезпечиц праве у його предавальнї.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ