И живот ткала по своєй мери

автор маз 21. авґуст 2016

Кед пред дакус вецей як децению Славица Катона з Руского Керестура пошла до пензиї, сцела себе найсц даяке интересованє, хторе єй виполнї шлєбодни час. Надумала же ше враци ґу своєй старей любови, ґу – тканю. Но, Катонова ужива и у велїх других стварох и за ню вшелїяк мож повесц же є жена хторей нїч нє чежко научиц, хтора ше прилагодзує сучасному швету у хторим жиєме, док єднак так  люби и чува традицию.

За тканє ше заинтересовала ище як дзецко, кед упивала схопносци того ремесла од свойого дїда, оца и мацери, хтори тиж ткали. Млада почала робиц як ткачка, алє ю познєйше живот одведол по цалком иншакей драги.

– Закончела сом тедишню школу ШУП у Кули, текстилни напрям. Робела сом у Штофари у Кули на тканю и снованю скоро седем роки, а после сом ше преквалификовала и прешла робиц до „Першого маю” до рахунководства. Там сом робела до конца свойого роботного вику. Алє, тканє вше було дзешка нука у мнє, и барз часто сом аж и шнїла же ше врацам ґу тей роботи, хтору сом барз любела. Алє, синове були менши, та ми було зґоднєйше робиц у Керестуре, як путовац до Кули, дзе ше робело у штирох зменох – здогадує ше Славица.

ЄЙ ШАЛИ НОША И У НЄМЕЦКЕЙ

Славицово сни ше витворели кед пошла до пензиї и кед од сушеди пожичела стари кросна, а познєйше купела и свойо, на хторих найчастейше ткала керпари, алє и шали, хусточки и друге.

– Похопела сом же ше ми виплаци кед уложим до своїх власних кроснох, хтори нє тунї. Нїґда сом нє побановала. Барз ме виполнює тота робота и нє робим то пре заробок. Барз ми швидко преходзи час док ткам. То барз пипкава робота и муши ше буц змирени и знац штудирац зоз свою главу. Вше гварим, же ткац зна тот хто зна за собу виправиц гришку. Кед научиш виправиц – научиш ткац. Я видзим же сом створена за тото – бешедує Славица о тим ремеслу зоз вельким задовольством.

– Предавам керпари и друге дома, бо людзе знаю же ткам, та вец приходза, а дакеди и наручую цо им треба. Тиж, дакеди нєвеста и син однєшу на роботу, та и так попредам. Старши син роби за єдну нємецку фирму, та сом досц шали предала аж и у Нємецкей – гвари наша собешеднїца.

22 Z Bajku

Но, свойо роботи, Славица найчастейше предава зоз керестурским Здруженьом женох „Байка”, у хторим є уж други мандат и предсидателька.

– Даскельо жени у „Байки” сом „уцагла” до тканя. Мали зме велї роботнї и барз ми жаль же нє було вецей млади жени, а обчековала сом. Можебуц велї анї нє знаю яка то може буц интересантна робота, а  верим же млади нєшка, у ствари, анї нє знаю цо то, а дакеди цали валал жил з того – толкує Славица и додава же „Байка” значна за очуванє нашей традициї.

– Пачи ше ми же „Байка” на єден способ порушала туризем у Керестуре. Ми чуваме стари ремесла, єдла, нашу културу… Участвуєме у орґанизациї Сайма за „Ружу”, на „Дньох керестурскей паприґи”, дзе зме и иницияторе, а орґанизуєме и „Домашнї шпайз”. Ходзиме и на рижни манифестациї до других местох – бешедує вона.

ИНИЦИРОВАЛА ФОРМОВАНЄ ЯШЕЛЬКОХ

Як гвари Славица, одвше мала чувство и любела поробиц цошка хасновите за валал. Так, ище 1983. року, иницировала же би ше у Керестуре формовало яшелька, гоч єй дзеци теди уж ходзели до школи.

– Штири роки зме жили у Кули, та ми синове там ходзели до яшелькох. Теди сом видзела шицки предносци тей установи. Кед зме пришли до Керестура, порушала сом тоту акцию. Було барз вельо заинтересовани мацери. Бачи Яким Андришка и учителька Олеярова нам вельо помогли, а тиж дзекуюци и Сенки Хриновей, наисце вельо зробене. Зоз мацерами зме билєли и пораєли, а Општина обезпечела нову опрему – памета Славица, хтора ище вше люби доприношиц свойому валалу.

– Єден час сом, давно, була и политично анґажована, алє ми то нє одвитовало, гоч сом, як ми гуторели, добре робела. Думам же тото цо тераз потребне Керестуру то обезпечиц младим же би робели. Думам же єст досц младих хтори робя, алє знам же велї робя и „на чарно”. Думам же би то требало нормализовац. Могло би през рижни проєкти и ушориц валал, же би бул таки „як шкатулка”. Ми у „Байки” уж нє за тото, то муша младши – предклада Славица.

Славица зоз супругом Михалом

Славица зоз супругом Михалом

МЕДЗИ ПЕРШИМА ЖЕНАМИ У ВАЛАЛЄ ГОНЄЛА АВТО

Славица дума же кажди чловек у пензиї треба же би мал цошка цо роби лєм за свою душу. Окрем єй, уж спомнутих гобийох и анґажованьох, припознала нам же люби и фотоґрафию.

– Я фурт цошка штудирам, а кед штудирам, та мушим цошка и поробиц. Любим и фотоґрафию и стално сом зоз фотоапаратом. Анї сом нє думала же ме то може прицагнуц. Кед син купел нови апарат, понукнул ми свой стари. Вжала сом го, и нє одвойовала сом ше од нього. Тераз уж мам други. Любим сликовац природу, унучата як ше бавя, як рошню – гвари вона.

Славица ше сама научела хасновац и лаптоп и интернет, на хторим находзи и велї идеї за свойо роботи. А дакеди була медзи першима женми у валалє хтора положела вожацки испит.

– Кед ше нє спреведам, штварта сом положела. Мнє то нє бул проблем. Док зме жили у Кули, ходзела сом на роботу до Керестура на авту, и у тедишнї час то було нєзвичайне, алє я себе з тим ришела велї други проблеми – визначела Славица и на концу додала же ма виполнєти живот, же ше трудзи же би єй задовольство було тельо кельо може поробиц, а роби максимално.

УЖИВА У УНУЧАТОХ

22 unucataСлавица свой час препровадзує и зоз унучатми, у хторих ше цеши, як и у синох, Михайлови и Ярославови, докторох наукох.

– Супруг Михал тераз у пензиї, а занїмал ше з политику и робел на инвестицийох у єдного приватнїка. Старши син, Михайло, закончел Електротехнїчни факултет, после докторовал, а роби у фаху за єдну нємецку фирму у Новим Садзе, дзе и жиє зоз супругу и двома синами. Младши син Ярослав закончел Технолоґийни факултет и тиж так докторовал у своїм фаху. Роби на факултету у Новим Садзе як професор, а жиє у Керестуре зоз супругу, тиж з двома синами –  задовольна Славица.

НА ИНТЕРНЕТУ ОБЯВЮЄ РЕЦЕПТИ

Понеже Славица збера рецепти наших старих єдлох, направела себе и профил на сайту www.coolinarka.com, под меном sslavka, дзе ма обявени коло 50 рецепти наших, руских, алє и других єдлох.

(Опатрене 179 раз, нєшка 1)