Карантин

автор м. задрепко 28. марец 2020

Дораз най вам повем: нє маме ми ище вше поняце о тим цо то карантин. То нє значи же я знам, та  тераз будзем мудровац о тим, алє тоти огранїченя хтори у тей хвильки важа, праве же ше их почало применьовац, алє ище вше зме их нє прилапели як цошка цо ма буц наш живот „до дальшого”. Шицки тоти забрани и огранїченя нам можебуц тераз випатраю нє знам яки чежки, и дакому, можебуц, нєпотребни, алє з оглядом на тото же як ше нє знаме справовац, и яки ше правиме мудри коло каждого питаня, у терашнєй ситуациї су, єдноставно,  нєобходни. Думам же нє потребне толковац прецо.

Понеже зме ше порадзели и зложели же ткв. карантин, односно самоизолованє и оставанє дома нєобходни, пробуйме обрациц цалу ситуацию на власни хасен. Як перше, дисциплина. Шицки зме дакус опущени, звикли зме ше на комфор. До предавальнї мож пойсц кеди ґод нам придзе на розум, кед нам допиє шицко можеме ше прешейтац, шеднуц на кафу, пойсц лапац риби, бегац, уж кому цо пасує…

 Е, тераз то баш и нє мож так лагодно, муши ше дакус плановац час и приоритети. Значи, нє будзеш забеговац до дутяну три раз на дзень, алє плануй, та ше обезпеч за даскельо днї напредок, лєбо поруч же би ци дахто то принєсол. Значи, попри дисциплини, подєднак важни и план. Планованє часу, обовязкох, живота. Медзитим, аж кед плануєце час, обовязки и живот, и дисциплиновано ше того плану тримаце, аж вец похопице кельо часу, у ствари, маце. Понеже  сце, окрем роботного места, огранїчени лєм на дом и обисце, вец тот час треба вихасновац даяк обдумано. Попораїц, попреберац по плакарох, комодох, фийовкох. Направиц попис кнїжкох, филмох хтори би могло патриц, здумац даяки бависка хтори можеце бавиц зоз фамелию, з єдним словом – можеце здумац як тот час квалитетно вихасновац.

Тераз, нє думайце же будзем превельо филозофирац у смислу же, робце на себе, нє будзце лєнїви, будзце позитивни и подобне, алє гайде, будзме реални: у карантину зме?  Гей. Заш лєм, нє конєц швета. Прето нє вредзи, а анї нє треба лєм яйкац, алє дайце да видзиме чи з того мож вицагнуц дацо добре.

Нє престал швет функционовац и нє будзе тото тирвац до конца наших животох, прейдзе док мало, лєбо кус познєйше, а док нє прейдзе, вицагнїце, научце дацо зоз тей ситуациї, поробце дацо за себе. Од вас завиши, як и найвекша часц стварох у живоце, як преґураце тоти днї, тижнї, можебуц и мешаци хтори пред нами. Нє трацце их задармо,  алє пред себе положце даяки циль – и витворце го. Ем час прейдзе швидше, ем будзеце задовольнєйши зоз собу.

И нє забудзце умивац руки.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 147 раз, нєшка 1)