Каритас потримує проєкт защити менталного здравя „Кажде може пукнуц”

автор М. ГОРНЯК КУХАР 11. авґуст 2021

„Кажде може пукнуц”, то проєкт Мрежи „НаУм” и Влади Швайцарскей, хтори ше запровадзує з потримовку Каритасу Сербиї и рижних партнерских орґанизацийох, зоз цильом защити менталного здравя. Потреби защити єст вельо, а з оглядом на ситуацию коло нас и у нас, у чловекови, потреби защити буду ище векши, о чим шведоча и искуства наших паноцох

У Каритасу визначую же циль проєкта „Кажде може пункуц” то же би ше до фокусу положело питанє примени Програми о защити менталного здравя у Сербиї, реформи системи защити, деинституционализациї и отверанє центрох за менталне здравє у заєднїци.

Проєкт предвидзує вельо розлични активносци до хторих ше гражданє годни директно уключиц зоз хаснованьом иновативних алатох. Прейґ мобилней апликациї годни поставиц питанє и достац одвит фаховца, психотерапеута, як и повязац ше зоз заєднїцу през чет опцию на Ютюб каналу.

Буду емитовани видео емисиї о менталним здравю зоз госцами – професионалцами, з особами хтори буду дзелїц особни искуства, а буду и пригодни роботнї.

ПРОЦИВ СТИҐМАТИЗАЦИЇ

У рамикох ЕУ проєкта SOCIETIES 2 и кампанї у рамикох проєкта „Кажде може пукнуц”, у юлию у Беоґрадзе була и схадзка орґанизацийох цивилного дружтва хтори ше занїмаю зоз менталним здравйом, у цилю дальшого умрежованя и снованя Руха за менталне здравє.

Циль формованя того Руха унапрямени на афирмованє менталного здравя, унапредзенє положеня особох з менталнима завадзянями, подзвигованє свидомосци явносци о значносци зачуваня менталного здравя, як и елиминованя стиґматизациї коло тих темох.

Поволани шицки орґанизациї, инициятиви, заинтересовани професионалци и гражданє хтори препознали значносц заєднїцкого дїйствованя у обласци унапредзеня менталного здравя, же би ше придружели ґу Руху и пополнєли приступнїцу – апелує ше у Каритасу.

Зоз приступаньом до Руху, доприноши ше можлївосци же би ше зоз заєднїцкима моцами виборело за пременки у обласци менталного здравя, же би ше заєднїцки наступело пред тима хтори приноша одлуки, же би ше орґанизовало информативни кампанї и же би активисти були видлївши у явносци.

Активисти у Каритасу виражели веренє же з умрежованьом зродних орґанизацийох и здруженьох мож витвориц цилї – значно змоцнїц постояци системи институционалней и звонкаинституционалней потримовки, детабуизация темох менталного здравя и, як наглашене – едукация, едукация на шицких уровньох, зоз знаньом ше звалї предрозсудки, стереотипи и стиґматизацию.

ВАЖНОСЦ СВИДОМОСЦИ

Сумировано, шицки активносци проєкта, уключуюци и кампаню подзвигованя свидомосци о менталним здравю на локалним и националним уровню буду имплементовани так же уключую гражданох, же би ше подзвигло свидомосц о значносци зачуваня менталного здравя и же би ше дошло до цо векшого числа людзох.

Яки стан и яка сводимосц о менталним здравю при наших людзох, о тим зме побешедовали зоз парохом старовербаским о. Алексийом Гудаком.

Вон гварел же як паноцец, часто бешедує, наказує же ше треба уповац на Господа Бога, треба мац довирия до Ньго, и вец лєгчейше подношиме проблеми. Медзитим, нє шицки зме исти, нє шицких нас исто Бог створел. Нє єднак ше справуєме и нє єднак подношиме прициски.

– Дакеди людзе лєгко попуща, „пукню” зоз живцами под прициском и чежко ше ноша зоз ришованьом конкретних проблемох. У нашим народзе, и нашим дружтве, то дакус и ганьба, єст ту чувство стиґматизациї, проблем пойсц до дохтора и глєдац помоц пре чежину прицискох.

Друге, у Церкви и у храме ми даваме надїю, алє после 45 минутох, лєбо годзини препровадзени у церкви, вец кед виду вонка, шлїдуюци тидзень треба же би були сами зоз собу, же би ше ношели зоз проблемами.

Так, кед ше людзе поносую, кед чувствую же им шицко нєстава у живоце, же нє маю подпорки, же им нє идзе, совитуєм им читац библийну кнїжку о Йовови. Вон приклад чловека хтори шицко страцел, цалу фамелию, маєток, здравє, потримовку приятельох, алє нє одрекнул ше од Бога, уповал ше и далєй на Ньго, гоч му и суґероване же би го напущел. А вец го Бог наградзел и врацел му шицко – поучує о. Алексий.

УЧМЕ ЗОЗ ДОБРИХ ПРИКЛАДОХ

По суґестийох о. Гудака, єст добри приклади, поуки, потїхи, алє их треба знац, похопиц и прилапиц з отвореним духом, убудовац до свойого живота. На початку, треба роздумац чом дакому вообще дате же би ше з тим сретнул, упознал, пречитал одредзени приклад. А вец треба и зрозумиц конкретни смисел.

– Маме вирних хтори маю психични проблеми, приходза до церкви и у тих 45 минутох находза мир, то правда, алє їх проблем нє ришени. Вони и далєй хори, проблематични зоз своїма психичнима чежкосцами.

Церква би требала систематично зоз медицинарами, орґанизациями и институциями, вєдно дїйствовац. Наприклад, єст манастир у Горватскей, дзе дохторе робя зоз нервнима хорима, односно Церква и медицинаре нєпоштредно и барз добре сотрудзую. Бул єден случай же ше єдна особа з нашого окруженя психично похорела, потим є упуцена до того манастира у Горватскей, и як тераз випатра, тей особи вельо лєпше.

Видзи ше ми, з мойого искуства, же би представнїки дзепоєдних державних институцийох и орґанизацийох требали вецей сотрудзовац зоз Церкву, односно єст простору за таке дацо – винєсол свойо искуства о. Алексий Гудак.

ВЕЛЬКА УЛОГА ПАНОЦОХ И МОНАХИНЬОХ

Хасновити и искуства пароха у Беоґрадзе и у Сримскей Митровици, о. Владислава Варґи, хтори и директор Каритасу нашей Епархиї св. Миколая.

– Фахова препорука неуропсихиятра з Вербасу, кед зме мали раз у Коцуре медзинародне стретнуце з учашнїками з Италиї, була же: „Ви паноцове и монахинї маце барз вельку улогу у же бисце вислухали и поцешели людзох у потреби”. Наисце, потреби єст вельо, наприклад, нєдавно умар єден млади чловек, а жена глєдала паноца же би єй дацо повед, же би лєгчейше поднєсла утрату блїзкей особи.

Дзепоєдни паноцове, медзи нїма и я, нєпреривно маме таки бешеди, на отримованю и защити психичного здравя. Єст и телефонски служби помоци, алє нашо людзе ше на таке чежко одволую, бо, як гваря, нє зна ше хто там з другого боку, а ище и думаю: „Га, преглаша ме же сом шалєни!” Барз людзе маю потребу бешедовац и висловиц свойо почежкосци, а так, нєпоштредно, мож повесц свойо бриґи у дискрециї зоз паноцом, або з монахинями – твердзи о. Варґа.

Як гварел, паноцом приходза людзе з рижнима проблемами и барз важне же би их знали вислухац, побешедовац з нїма и то им барз, барз вельо помага. Окреме у ситуациї вируса корона людзом потребна духовна стабилносц, а єст уж и замеркованя типа: „Нє умераю од корони, алє пре корону”.

ЗАВЕРАЮ ШЕ У СТРАХУ

– Людзе ше завераю у тим страху од нєсиґурносци. Од фаховцох и виглєдовачох зме чули же одредзене веренє и надїя помагаю же би ше превозишло почежкосци. У такей ситуациї, мнє з часу на час, нє ридко, дахто навола. Маме и так повесц стаємних собешеднїкох хтори порядни у глєданю помоци и дзелєню чежкосцох и вони бешедую длужей, по пол годзини.

Чувствую же можу повесц, же ше их сце вислухац, маюци у оглядзе и нашу виру. Наша вира и така – же бизме ше модлєли єдни за других. Вельо раз людзе даваю и на Службу Божу за свойо потреби и почежкосци.

Я гварим же попри тим, важне и же бизме були повязани, же бизме комуниковали, же би дахто нє остал осамени и заварти у своїх проблемох. Треба приповедац о своїх проблемох. Кед ше их випове, поцеши, порадзи, кед дахто видзи же и други ма бриґи, подобни, лєбо можебуц и исти, вец му на одредзени способ лєгчейше, видзи же є нє цошка окреме у неґативним смислу – совитує о. Владислав.

По його словох, вельо ше у Каритасу робело и роби на менталним здравю. По податкох, у швеце коло 15 одсто людзох маю ментални проблеми, а коло 25 одсто раз у живоце дожию одредзени ментални почежкосци, так же „пукню”, и треба им помоц. И то без огляду на виру, социялни статус, лєбо националносц.

Єст и духовни особи з менталнима почежкосцами хторим треба лїченє. Обачене же у шицких случайох важне мац дакого коло себе, мац дружтво, важна социялна потримовка. Важне заєднїцтво, а знаме и же нам Исус Христос гварел же дзе двойо у його мено, там и вон медзи нїма. Вон нам дава силу у тим. Там дзе приятельство, там уж и Бог на дїлу.

ЛЮДЗЕ ШЕ ГАНЬБЯ

– Кед ше дацо нє розуми, нє зна, мож контактовац з паноцом. Лєм, з тей нагоди, и у проблему, людзе ше дакус и ганьбя, чежко им то припознац, чежко прилапиц своїх ближнїх, лєбо себе у одредзених ситуацийох. Таки схеми вироятно ношиме зоз предходних ґенерацийох и фамелийох.

Новши ґенерациї можебуц баржей прилапели же єст психични проблеми хтори треба ришовац на доступни способи. На одредзени способ мож повесц же то анї нє чудне, бо зме шицки виложени даяким стресом и стресором хтори, практично, нєпреривно коло нас – гварел о. Алексий Гудак.

(Опатрене 31 раз, нєшка 1)