Катедра наймоцнєйши русинистични центер

автор с. фейса 15. децембер 2021

Того 2021. року Одсек за русинистику означує 40-рочнїцу од свойого снованя и исто тельо роки як на универзитетским уровню описани язик, литература и история Руснацох. Теди поставени фундаменти русинистичней универзитетскей дисциплини, Катедра постава, а и нєшка є наймоцнєйши русинистични центер у швеце. Потреба за високим образованьом по руски и його реализованьом, зявела ше ище пред пейцома децениями, и прето Фельтон починаме од того часу.

У другей половки прешлого вику у рускей култури и просвити почувствовала ше потреба за кадрами з високим образованьом, та руски културни роботнїки и орґанизациї порушали инициятиву при Покраїни и Новосадским универзитету же би ше руски язик и литературу почало виучовац и на универзитетским уровню. Зоз согласносцу Покраїни и Универзитета 1. децембра 1972. року на Филозофским факутету у Новим Садзе отворене роботне место за лектора за руски язик, на хторе прияти дипломовани слависта Юлиян Рамач (пред тим робел як лектор за руски язик у Рускей редакциї Радио Нового Саду). 

На початку лєтного семестра школского 1972–1973. року Юлиян Рамач почал тримац преподаваня з руского язика. Так почал робиц наш Лекторат за руски язик. На початку то була факултативна настава за студентох Филозофского факултета и Новосадского универзитета: заинтересовани студенти слухали преподаваня, алє испити нє покладали. 

Року 1975. на Филозофски факултет за асистента приправнїка за руску литературу прияти Юлиян Тамаш. Професоре Рамач и Тамаш тримали  курс з руского язика и литератури, но, теди руски студенти по 1975. рок тот предмет слухали штири семестри як факултативни предмет, а од 1975. року и як виборни язик, тиж штири семестри. Єден час руски язик як виборни могли слухац и студенти шицких наставних ґрупох Филозофского факултета. 

Од 1979. року Лекторат преходзи до составу Института за педаґоґию, а того истого року на Институту починаю пририхтованя за снованє Студийней ґрупи за руски язик и литературу.

ОСНОВАНА СТУДИЙНА ҐРУПА ЗА ПЕДАҐОҐИЮ

Року 1981, точнєйше, 13. априла, при Институту за педаґоґию основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а за його шефа меновани мр Юлиян Тамаш. Студийна ґрупа уписує перших студентох школского 1981/82. року, а з доктором литературних наукох и вибором Юлияна Тамаша за доцента за руску литературу, снує ше Катедру за руски язик и литературу (1983). З тим на Филозофским факултету почали штирирочни студиї руского язика и литератури. Настава на Одсеку двопредметна, студенти студираю паралелно два фахи: Руски язик и литературу и Сербски язик и литературу. Дипломовни студенти Одсека здобуваю фахову назву Професор руского язика и литератури и професор сербского язика и литератури у школох з руским наставним язиком. Студенти першей ґенерациї мали за вибор як паралелни фах и Руски язик и литературу.

На Катедри теди стаємно заняти: академик Юлиян Тамаш, порядни професор за предмети Руска литература и Українска литература з общу литературу, др Юлиян Рамач, порядни професор за предмети Руски язик и  Українски язик, др Янко Рамач за предмет История Руснацох, др Михайло Фейса, доцент за предмет Руски язик и Ксения Сеґеди, лектор за Руски язик.

Он вонкашнїх професорох вшелїяк треба спомнуц и др Якова Кишюгаса, доцента за предмет Методика настави руского язика и литератури и др Людмилу Попович, позарядову професорку за предмет Українски язик и литература. У медзичаше траґично умар мр Владимир Ґарянски, асистент за предмет Руска литертура.

ЮЛИЯН РАМАЧ, ПОЗНАТИ ПО СВОЄЙ НЄСЕБИЧНЕЙ ПОШВЕЦЕНОСЦИ

Ясне же би без велїх наших людзох, професорох интелектуалцох нєшка нє могло бешедовац о рочнїци Катедри, о тим цо на нєй витворене, о єй досягох у науковим и образовним смислу. 

Професор др Юлиян Рамач єден з тих хтори на нашей Катедри дал свойо вельке доприношенє нє лєм як професор, алє нєповторлїви по своєй творчей енерґиї. 

– Нє тримам же сом на самим початку роботи Лектората дал вельо од себе, бо, поправдзе и я знова бул студент на постдипломских студийох. На Филозофским факултету у Новим Садзе теди ище нє були постдипломски студиї, та зме ше поуписовали на постдипомски на беоґрадски Филолоґийни факултет. Два роки сом два раз до тижня путовал на наставу до Беоґраду и покладал испити. Ментор маґистерскей роботи ми бул професор Петар Дьордїч. Вон ми предложел тему „Стратификация основного лексичного фонду у руским язику”. Стратификация значи „пасма”. Мал сом обробиц  лексични пасма у руским язику по походзеню: мал сом видзелїц у нашим язику славянску лексику, мадяризми, ґерманизми, сербизми и др. Я ше од тей теми дакус бал, бо вона би вироятно „заходзела” и до теми „хто зме и цо зме”. Професор ми вец предложел тему „Дублети у руским язику”: мал сом обробиц сербизми у нашим язику и їх пари у нашим народним и литературним язику. Влапел сом ше до теми, нашол  информаторох (старших людзох) по наших местох. Почал сом записовац лексични дублети (т. є. синонимски пари): сербске патиц ше // нашо народне мучиц ше, трапиц ше, сербске ладя // нашо нар. шифа итд. Алє и ту нє мож було заобисц нашо карпатске походзенє, та аж и тему „хто зме и цо зме”, бо скоро шицки нашо народни слова походза зоз карпатского ареалу и маю свойо карпатски паралели. Затримал сом тему „Дублети у руским язику”, алє сом охабел предходну концепцию (сербизми // народни слова) и обробел сом тему по лексичних пасмох як сом мал зробиц у першей теми (Стратификация…). У роботи сом видзельовал руску карпатску лексику (хтору зме принєсли з Горнїци) и нову лексику хтору зме прияли по приселєню (сербизми и нови литературни слова). Одбранєл сом тему 1981. року. Тоту маґистерску роботу сом дополнєл и видал ю на нашим Факултету под насловом Руска лексика. У тим блуканю страцел сом даскельо мешаци и, нажаль, информациї хтори сом почал зберац од информаторох, тераз сом мало вихасновал. Информаторе указали добру дзеку помогнуц ми – бешедує о своєй роботи професор Юлиян Рамач, хтори на початку своєй кариєри робел як преподаватель руского язика и новинар, преподавал русийски язик, робел як лектор руского язика, а потим, як спомнуте, преподавал на Лекторату, а вец и на Оддзелєню русинистики. Шеф Катедри бул (2005–2006), а до пензиї пошол 2008. року.

ЗАНАВШЕ ЗАПИСАНЕ

Професор Юлиян Рамач главни редактор двотомного Сербско-руского словнїка (I т. 1995, II т. 1997), єднотомного Руско-сербского словнїка (2010) и двотомного Словнїка руского народного язика (2017). Автор є Рускей лексики (приручнїка з лексиколоґиї за студентох Катедри), Ґраматики руского язика за I, II, III и IV класу ґимназиї (2002, 1–615. б.), хтора написана обширнєйше же би послужела и як приручнїк за студентох русинистики и преподавательох руского язика. Автор и коавтор є вецей приручнїкох з руского язика за основну и штредню школу, обявел коло сто науково и фахово роботи з обласци язика, пририхтовал за друкованє, прекладал… Попри Ґраматики за ґимназию написал и вецей други приручнїки за руских школярох ґимназиї и за студентох русинистики (Руска лексика, 1983).

(Предлужи ше)

(Опатрене 65 раз, нєшка 1)