Квалитетна овоц дава добре вино и палєнку

автор м. тамаш 11. децембер 2021

За каждодньове трошенє, кед сцеце попиц смачне, лєгке, ошвижуюце вино, вельо лєпше мац на розполаганю цо вецей вина штреднєй катеґориї, хтори прилаплїви и по цени, и по квалитету.

Порядни професор на Технолоґийним факултету у Новим Садзе, на Катедри за биотехнолоґию и фармацеутске инжинєрство, др Владимир Пушкаш, по походзеню з Коцура, у нашей жеми єден з найвекших фаховцох за квалитет вина и моцни алкоголни напої. Обласц його виглєдованьох биотехнолоґия, технолоґия вина, технолоґия моцних алкоголних напойох и як професор, студентом трима преподаваня з тих предметох. Координатор є и Оддзелєня за контролу вина и моцних алкоголних напойох, у рамикох акредитованей Лабораториї за випитованє поживових продуктох на Технолоґийним факултету у Новим Садзе, сотрудзує зоз привреду прейґ Лабораториї и участвує на виглєдовацких проєктох. 

Професор др Пушкаш гвари же тот рок за квалитет грозна бул и вецей як добри, же грозно було од максималней оцени 5 по 4, 4+,  у хторей як винїци, и у хторим реону. Бишалма добре зродзела, а шицки други овоци барз мало, та и шлївка, так же цена шлївки и бишалми на кванташох того року була скоро иста. Прето ше треба тримац травила, кед вельо зродзи, тот рок треба печиц палєнки, бо можебуц нарок менєй зродзи, та будзе драге, а чкода з драгей овоци печиц палєнку. Кайса кажди 5-ти рок приступачна и квалитена. 

– Вина з тогорочней оберачки маю єден цалком добри, нє спектакуларни, алє добри, стандардни квалитет. Вяри зме мали вельо дижджу, вец горуце лєто, цо у просеку досц добре же було, алє нє було найлєпше розпоредзене, окреме кед температури у питаню. Остатнїх рокох ше пременєли условия дозреваня, маме у природи процеси хтори ше поступнє меняю, чи то лєм приповедка о ґлобалним оцепльованю, а чи ту єст ище даяки причини, увидзи ше з роками – гутори професор Пушкаш.

АРОМАТИЧНИ МАТЕРИЇ, ФЕНОЛНА УЗРЕТОСЦ

По його словох, од каждей сорти грозна мож направиц и добре и подле вино, а у нас ше єст углавним добри вина.

– Зна ше же краль чарних винох каберне совиньон, мерло, краль билих винох совиньон блан (били), або шардоне, цо хто баржей преферую, або ґрашац, або италиянски ризлинґ, старшим познати як ґрашевина, барз интересантна и заступена сорта хторей єст досц у нас. Ту и интересантни нови сорти як цо пробус, або и сила, хтора направена зоз селекцию пред вецей як 20 роками, хтора нє ма потенциял за длуге одлєжованє, бо то вино за швидке трошенє, треба го попиц за рок-два. Єст рижни катеґориї винох, вельки вина, хтори длуго стоя и добри вина, хтори нє треба же би длуго стали. Вино и ствар технолоґиї, сорти и аґротехнїки, а важне и яка хвиля у периодзе дозреваня грозна. Дакеди ше винаре занєшу, та сцу мац вельки вина. Шицко то супер, алє, за каждодньове трошенє, кед сцеце попиц смачне, лєгке вино, ошвижуюце вино, вельо лєпше мац на розполаганю цо вецей вина штреднєй катеґориї, хтори прилаплїви и по цени и по квалитету, мож их крашнє конзумовац скоро каждодньово. Вельки вина нє за каждодньове хаснованє, вони глєдаю вельо вецей шицкого, и єдзенє и амбиєнт хтори ше з нїма уклопи, же би ше у нїх цалком уживало  – гутори професор.

Даєдни людзе маю винїци и традицию продукциї вина, на цо треба обрациц увагу.

– Важне пред садзеньом овоцох або винїци порихтац жем и консултовац ше зоз фаховцами з Институту за жем на Польопривредним факултету, або з Польопривредней фаховей служби. Треба зробиц анализу жеми же би ше видзело чи єй треба дацо додац, же би продукция и квалитет грозна и вина були добри. Спрам жеми и клими у тим реону, треба вибрац сорту. Винїцу треба засадзиц на найлєпше можлїве, на добре ослунковане место, з добру циркулацию воздуху, а важне и яки на тим терену жимски температури, же би нє пришло до вимарзованя. Добре грозно значи добре вино. Вибор сорти важни и зоз аспекта дозреваня. Нє треба у Войводини засадзиц вранац, бо вон нє за тото поднєбє. Ту добри резултати, а окреме на Фрушкей гори, од грознох за чарне вино даваю:  пробус, франковка, кадарка, може и мерлот, хтори нє баш таки як у Шумадиї, алє є добри. Цо ше дотика билих винох, добри резултати у Войводини даваю: сила, ризлинґ, петра, неопланта, шардоне и райнски ризлинґ, з тим же  совиньон и шардоне лєпши на Фрушкей гори.

ЛЄПШИ ГОРДОВИ З ИНОКСУ

Применьованє сучасних фенолоґийних средствох и технїки барз важна. – Ясне же мали продукователє нє можу вельо инвестовац, и же робя з приручнима средствами. То може буц добре кед ше водзи рахунка о гиґиєни, у каждей фази, кед ше водзи рахунка о найвигоднєйшим моменту оберачки грозна, кед ше уклопи фенолна узретосц, ароматична узретосц, пх вредносц, сласц грозна и активна квашносц.

Дакеди ше тримало же количество цукру барз важне за квалитет вина,

медзитим, його вше єсц досц, дакеди аж и превельо. Дакус старши познавателє и конзументи вина знаю же дакеди на етикетох писало же вино ма 11, або12 проценти алкоголу, а тераз на етикетох мож видзиц же алкоголу у вину єст 14,5 або 15 проценти, а часто и вецей – гвари др Пушкаш.

Били вина ше найлєпше отримаю у прохромских гордовох, озбильнєйши червени вина ше добре складаю з древом, лєм умерено, а слабши червени вина нє найлєпше иду з древом, бо воно надвладує смаки и пахи, страци ше грозно, страци ше сорта. Кажде вино глєда дацо свойо. Стари древени гордови чежко же добри за хаснованє, часто су контаминировани, вино у нїх  барз швидко стареє, погуби ше. Иншак, древени гордови и досц драги и чежки за отримованє, та вец лєпше у таких ситуацийох купиц инокс, лєгко ше отримує, лєгко ше умиє, може после чарного вина, кед ше го добре умиє, до гордова положиц биле вино. Мож го хладзиц при ферментациї, бо теди температура барз важна за квалитет вина. Єст винариї хтори пошвецени вину и посцигую високи резултати кед у питаню квалитет. Нє треба ше тримац заблуди „мой дїдо робел так, та будзем и я”. Треба продуковац модерни типи вина. Квалитет, пах и смак хтори ше нєшка глєда мож посцигнуц аж и кед то мала винария, або гоби винария.

ПРИРУЧНЇКИ ЗА ПРОДУКОВАТЕЛЬОХ

Др Пушкаш написал вельо роботи и вецей кнїжки зоз обласци технолоґиї вина и палєнки. Медзи нїма єден озбильни Приручнїк за физично-хемийне и сензорне випитованя вина за студентох, за технолоґох хтори робя у продукциї и у погонских лабораторийох. Написал и Моноґрафию о продукциї овоцових винох. Ма и два приручнїки за малих продуковательох, хтори продукую менши количества и то Причнїк за сучасне винарство и Приручнїк за продукцию овоцових палєнкох, вина и палєнки.

ЧЛЕН КОМИСИЙОХ ЗА ОЦЕНЬОВАНЄ И РОБОТНИХ ҐРУПОХ

Професор др Владимир Пушкаш член велїх комисийох за оценьованє квалитета вина на: Новосадским сайму, Беоґрадским сайму, член комисиї за Вельке оценьованє винох Сербиї, у орґанизациї Союзу Винїцарох и винарох Сербиї, Комисиї за Националне оценьованє палєнки, хтору орґанизує Союз продуковательох палєнки Сербиї.

– Вино ма голєм три уровнї пахняцих материйох, примарни уровень зоз грозна, секундарни зоз алкоголного вреня, з ферментациї и терциялни, єст при старших винох хтори формую буке кед одлєжа у длугшим периодзе. Гармония смакох, постояносц смакох и арома, то нє гевто цо напахаме з носом, алє то ретроназалне паханє, кед завреме уста и видихнєме през нос почувствуєме цалком други пахняци компоненти, у одношеню на тих хтори почувствуєме лєм зоз паханьом – толкує др Пушкаш.

Член є ґрупох за защиту ґеоґрафского походзеня за кажди район у Сербиї и Роботней ґрупи за виробок нарисох законох.

– Ми нє можеме нїч звонка того цо нам диктує Европска уния, маме єден простор шлєбоди, алє даєдни ствари нє можеме зробиц иншак, кед нам их уж Европска уния предписала, а ми єй часц. Вше ше уклопює вельо параметри, нїч ту нє нїчия шлєбодна воля, роби ше на тим же би шицким було лєпше, а вше єст и задовольних, и нєзадовольних. У роботних ґрупох нє лєм ми, професоре, алє и представнїки продуковательох, малих и вельких, вински фаховци и сомелиєре и вински новинаре, досц рижнородни состав тих роботних ґрупох, патри ше рижни аспекти – гвари др Пушкаш.

(Опатрене 82 раз, нєшка 1)