Квалитет на першим месце

автор а. медєши 25. септембер 2021

Михаило Арва зоз Руского Керестура о идеї преробку желєняви роздумовал ище як штредньошколєц керестурскей Ґимназиї, пред коло седем роками, а однєдавна почал робиц и на реализациї тей идеї. После законченей Висшей технїчней школи у Новим Садзе, на напряму Електронского дїлованя, похопел же виробок андроид апликацийох нє тото зоз чим ше жада занїмац у живоце, та ше одлучел за розвиванє приватного бизнису.

На тоту идею пришол, як гвари, прето же його родичи вецейрочни продукователє рижних землєдїлских и заградкарских продуктох, та же би ше цо рационалнєйше вихасновало нєпопредану желєняву одлучел ю прерабяц. Затераз предава преробени квашени огурки корнишони, мишану шалату, айвар и филети червеней паприґи, а у зависносци од поглєдованя, так ше буду розвивац и його афинитети ґу преширйованю асортимана.

– Мойо ше роками занїмаю з польопривреду, та як ше желєняву предавало дома на велько, и на малих пияцох, вше ше правело даяки звишок продуктох. Тото цо ше нє попредало на пияцох, а за нашо обисце нам нє були потребни таки количества, одлучел сом прерабяц.

Досц сом роздумовал о тим цо би було интересантне и цо би найлєпше преходзело, та сом ше одлучел за квашени огурки, мишану шалату, айвар и филети червеней паприґи – приповеда Михаило и предлужує…

ПОСЛЕ ВИГЛЄДОВАНЯ И КОНСУЛТАЦИЙОХ, РУШЕЛА ПРОДУКЦИЯ

– Консултовал сом ше з рижнима фаховима особами и о преробку и о вибору aдекватней машини, понеже машини нє таки тунї, а после их нє так лєгко анї предац. Потим сом купел дупликатор за варенє айвару, як и машину за пастеризацию. Консултовал сом ше з єдним чловеком з Беоґраду, хтори по фаху технолоґ, и вон ми дал даяки совити коло вибераня рецептурох и способу пастеризациї хтори би мнє одвитовали. Айвар поведзме правим з бареней, нє зоз печеней паприґи, по даяким своїм рецепту, алє на нїм применюєм пастеризацию по совиту того технолоґа з Беоґраду – толкує Михаило.

После вельо виглєдованьох и консултацийох зоз искуснима фаховцами, продукция могла почац. Но, як гвари Михаило, рок и за огурки и за паприґу бул досц сушни, та род зменшани, цо спомалшело и дальшу роботу, понеже Арвово до дунцох пакую лєм свою желєняву, о хторей окреме водза рахунку же би була квалитетна, без штучних адитивох и конзервансох.

– За початок сом купел штири и пол тисячи дунци, з тим же аж кед рушиш робиц видзиш же теория єдно, а пракса друге. З початку ми було у цилю наполнїц коло 1.500 дунци огуркох, а застановел сом ше на коло 700, понеже пре вельки горучави огурки на полю нам згорели. Того року аж и сам одкуп огуркох тирвал менєй як прешлих рокох.

ПРОДУКУЄ ЗОЗ ВЛАСНИХ РОШЛЇНОХ

Досц того завиши яки рок. Ми хаснуєме лєм свойо продукти, нє купуєме их, найвецей пре хемию. Сотрудзуєме зоз аґрономами хтори нам водза хемию и пирсканя на полю, та цо ше того дотика можем ґарантовац квалитет. Шицки продукти правим без конзервансох и штучних адитивох, одробим лєм пастеризацию. Цо ше дотика мишаней шалати, ю сом затераз поробел єдну туру у пастеризатору, та ю пофришко почнєм правиц у векших количествох, понеже наша капуста ище нє дошла. Кед почала доходзиц була драга, була коло 70 динари на велько, та ю вец волїм предац швижу, бо зоз таку цену капусти нє рентабилне ю предавац преробену у дунцох – толкує Арва и предлужує…

– И зоз паприґу зме почали робиц понеже тераз сезона. Но, и ту рок дакус подруцел цо ше дотика количества паприґи, та у зависносци кельо будзе швижей паприґи на полю, тельо будзе и преробеней. Чежко плановац количество на точно, бо робота завиши од велїх факторох, алє рахуєм же би требало буц коло 2,5 тисячи дунци наших продуктох.

ЗА ТЕРАЗ ПРЕДАВА ЗОЗ ДОМУ

Михаило затераз продукти предава з дому, найвецей ше рекламує прейґ дружтвених мрежох, а як гвари, найлєпша реклама кед є по препоруки задовольних купцох.

– Затераз продукти предаваме з дому, гоч маме и даяки канали дистрибуциї за Нови Сад и Беоґрад. Плановал сом направиц сайт, алє кед предаваш прейґ сайту, то таке исте як и кед маш предавальню. Порциї исто вельки. Велї предаваю прейґ Инстаґраму и Фейсбуку, и думам же то затераз досц добри способ рекламованя, алє найлєпши кед ше за це пречує од людзох – гвари млади поднїматель и додава же конкуренция на тарґовищу велька, та затераз о понуканю продуктох векшим тарґовинским ланцом, нє роздумує.

– За предаванє по векших маркетох треба мац и вельке количество, вони одредзую цену, треба плациц место на полїчки хторе кошта голєм даяки 5.000 евра лєм за єден продукт, а тоти фирми виплацую аж о даскельо мешаци. Так же за таке предаванє треба мац вельке количество роби, а ту и вельо векши трошки. Прето нам циль гоч и менше количество, алє же би сировина була преверена и квалитетна, без емулґаторох и рижних додаткох – гвари наш собешеднїк.

Кед слово о цени, дунчик квашених огуркох, корнишонох и филети червеней паприґи Арвово предаваю по 150 динари, мишана шалата 120 динари, а айвар 350 динари.

– Того року маме лєм стандардни, менши дунци. У зависносци од цени сировини, така цена и мнє уходзи до продукциї. Чи то паприґа, капуста, чи корнишони…

Треба ту вец ураховац и амбалажу, потребна и роботна моц, понеже ше затераз ручно шицко роби, бо машини за таке досц драги, так же на основи того формуєме и цену. Даєдни людзе ми гварели же можем предавац и по векшей цени, медзитим, мнє циль и же би то людзом було доступне и же бим продукти попредал. Нєт смисла випродуковац 5.000 дунци, ценїц свою робу, а вец да вона мешацами стої у маґацину – гвари Михаило и заключуює же кед би ше му уложена инвестиция врацела о два, три роки, бул би цалком задовольни.

(Опатрене 220 раз, нєшка 1)