Кед гоби постанє каждодньова робота

автор О. Живкович 12. юний 2020

На тогорочним трецим „Ярнїм фестивалу квеца” у Кули, котри орґанизовани 1. и 2. юния под покровительством Општини Кула и Туристичней орґанизациї тей општини, було вельо любительох квеца. Крамерова улїца була заварта за транспорт, а вельке число викладачох и ище векше число нащивительох котри любя квеце, заградково рошлїни и гортикултуру, були на Фестивалу од рана до вечара. Медзи викладачами були и велї нашо людзе.

Видно було на тим Фестивалу же людзе лєдво дочекали висц зоз своїх обисцох после дньох котри мушели препровадзиц у завартим, пре вирус корону. Хвиля була красна, та орґанизаторе були окреме поцешени зоз манифестацию. Задовольни були и викладаче хтори после першого дня мушели надополнїц свой асортиман, бо, як гваря, векша часц розпредата такой першого дня.

 Окрем квеца на манифестациї було и велї други продукти, окреме ґаздиньом до обисца, ручни роботи и рижнородни лакотки.

Предсидателька Здруженя „Идея” Серафина Бики, активно водзи Здруженє котре вше присутне нє лєм на тим Фестивалу, алє и на других. На тот завод Милка Михайлович спред „Идеї” нє крила задовольство.

– Нєшка зме викладали углавним ручни роботи наших членох, а то геклани бависка, керпари, черепки за квеце, хусточки, рижни фартухи… Кажда жена нашого Здруженя дацо окреме справи и тото вец понукаме на таких и подобних манифестаицйох. Жени вредни, любя робиц, алє и викладац свойо продукти. У Кули зме як дома, и ту нам вше окреме крашнє – потолковала Михайловичова.

ОД ДАРУНКОХ ПО ФАМЕЛИЙНИ БУДЖЕТ

Наталия Садовски з Кули тиж член того Здруженя и каждого року наступа на рижних манифестацийох зоз продуктами котри сама справи. Найчастейше то украсни черепи, черепки за квеце, омальовани фляши и танєри з олєйовима фарбами. Намальовани черепи можу буц прикраска, а мом их и практично применїц у обисцу.

 – Инспирация за мальованє ми найчастейше жито, його класки и польске квеце хторе черпам зоз природи и з нашей рускей традициї. Перше сом почала мальовац танєри на мур и вазночки, так лєм за себе, а вец и дарунки моїм приятельом и познатим. Людзе видзели цо робим, почали ше интересовац и так то преросло и до озбильнєйшого гобию котри пополньовал фамелийни буджет. Задовольна сом зоз тим, то ми гоби, то цошка у чим уживам, а з того мам и плацу – з ошмихом констатує Наталия.

ШИЦКО ПОШЛО ПО ПЛАНУ

На Фестивалу свойо квеце понукла и Даяна Семан Грубеня и єй супруг Шандор Грубеня зоз Руского Керестура.

– Єшеньске квеце продукуєме уж дзевец роки, а сезонске квеце коло пейц. З оглядом же зме реґистровани як польопривредне ґаздовство, задовольни зме же як напредуєме и на яки способ пласуєме свою робу. З продукциї хтору зме мали потераз ше крашнє заробело, но, мушим припознац же спочатку, пре корону, випатрало же рок нє пойдзе по плану. И мнє и мойому ше видзело же нїкому нє будзе до квеца, алє на концу ше указало цалком процивно. Людзе були дома, заварти, а окреме же ше нє могло рушац, велї прикрашовали свойого обисца и заградки, ушорйовали двори, та ше и нашо квеце нашло у велїх загардкох нє лєм у валалє, алє и у окруженю – гвари Даяна.

Понеже Грубеньово реґистровани як польопривредне ґаздовство, за фамелию то значни приход. Вредни су обидвойо, а Даяна припознава же ше супруг наисце барз анґажує у роботи. Квеце давно престало буц єй гоби, бо маю штири пластенїки, та нєпреривно єст роботи.

 – Тройо дзеци треба пристановиц, та и хлапци помагаю у роботи – гвари наша собшеднїца.

ПАХНЯЦИ ПРИРОДНИ МИДЕЛКА

Анита Роквич зоз Коцура понукала пахняци подукти зоз природних состойкох – ґлицерински миделка, миделка зоз природних олєйох, „туш-кульки”, ароматични швички, пахняци морски солї и рижни други продукти.

 – Маме реґистровану фирму „Затина” и шицко робиме з руками, без машинох. Фирму зме отворели у марцу того року, праве теди кед ше нови вирус у нас розмаховал. Пред тим зме робели лєм пре себе, алє з часом зме роботу одлучели прешириц. Пре позарядови стан зме нє робели, и покус зме ше и обавали же як почац понукац тото цо продукуєме. Почали зме ходзиц по пияцох – соботами зме у Вербаше, а нєдзелями у Кули – гвари Анита.

Як окремна и перша нагода Роквичовим була Фестивал квеца у Кули на котри пришли понукнуц свойо продукти и за першираз су наисце задовольни. Гваря же лєм так их людзе упознаю, пробую тото цо правя, а наздаваю ше же велї ґу нїм ознова приду куповац.

КВЕЦЕ И ЯК ЛЇК

Квеце прикрашує заградки, балкони, обисца и простор коло нїх. Часто ше случи же опрез даєдного обисца людзе застаню наприпатрац ше на красоту крашнє ушореного двора або тераси.

Подаровац квеце – красни ґест, знак почитованя, уважованя и любови. Дарує ше го особом кед радосни нагоди, алє и кед смутни. Зоз нїм ше означую родзени днї, ювилеї, рочнїци… Особи котри го пестую гваря же им лїчи душу, прикрашує живот, а робота у заградки коло квеца их змирює.

(Опатрене 96 раз, нєшка 1)