Кед добри колектив, вше будзе резултати

автор ол. живкович
564 Опатрене

Веселинка Бачич, народзена Хома, препровадзела скоро цали роботни вик у керестурскей школи як просвитнї роботнїк и занята у управи школи. Же єй кариєра якошик  будзе попреплєтана Зоз керестурску школу, могло нагаднуц теди кед постала школярка остатнєй ґенерациї вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин”, оддзелєня у Руским Керестуре.

– Була сом пията и остатня ґенерация тей ґимназиї дзе настава була по руски, а професоре котри нам преподавали були углавним зоз вербаскей ґимназиї. Учели нас и нашо професоре: Владимир Бесерминї, Еуґен Кулеба, Евґениє Медєши, Юлиян Гербут, Михайло Мудри, Серафина Бики, Амалия Тамашова…  – пробує ше на швидко шицких поздогадац.

Веселинка жила у Миклошевцох и Вуковаре, а приход до ґимназиї и ученє по руски єй особнє нє було лєгке. Перши рок бул наисце чежки, у єдней хвильки роздумовала аж и о одходу. Но, остала пре дружтво у интернату.

– У интернату зме нє мали комфор. Грали зме ше на нафту и сами зме нафту з бензинскей пумпи мушели принєсц, а до центру зме мушели ходзиц на студню на води. Дежурни ношели воду. Даскельо кабли перше до кухнї, а вец и за умиванє. Кед сом була треци рок,  аж теди справени санитарни ґузел зоз тоалетами и дакус ше интернат модернизовало – памета Веселинка.

Шлєбодно мож повесц же школяре ґимназиї теди були ядро нашей интелиґенциї познєйше, велї були на чолє, або значна карика у просвити и култури Руснацох у шицких штредкох. З єдном словом –освидомени чуваре нашей будучносци.

– Образованє мойого часу було барз глїбоке, и од школярох ше вельо глєдало. Професоре були строги, алє зме их почитовали. Тото цо сом теди научела, надбудовйовала сом познєйше у дальшим школованю и роботи – предлужує наша собешеднїца.

После законченей ґимназиї Веселинка, як и векшина єй колеґох, уписала ше на факултет. Дїловне право на Правним факултету бул єй вибор, односно медзифакултетски напрям економиї и права, дзе були найважнєйши економски и правни предмети. Кед закончела, була дипломовани економиста дїловно правного напряму.

РОБОТА У КЕРЕСТУРЕ

У керестурскей школи после законченя студийох исновало заєднїцке штреднє и позитивно унапрямене образованє. Бул розписани конкурс,   Веселинка ше явела,  и була прията до керестурскей школи. Гоч вше думала же у Керестуре будзе лєм у ґимназиї и же кед ше вишколує будзе робиц даґдзе индзей, у Вуковару, або у Борове, живот ю заш лєм ознова привед до Керестура.  Почала робиц у просвити.

– Робиц у тим колективе було барз крашнє. Колектив бул на уровню, колеґиялносц була велька,  а помоц ше могло обчековац и од управи, и од самих наставнїкох. Чувстовал ши у колективу свою припадносц и шлєбоду облєгнуц ше на каждого. У настави сом робела коло шейсц-седем роки и любела сом свою роботу – предлужує Веселинка.

Нєодлуга за директора бул меновани Михал Варґа. Мученски, котри робел управно-правни роботи, одходзел до пензиї, та ю директор поволал же би пришла робиц до управи. Прилапела тоту роботу и гвари – нє побановала.

– Од управно-правних роботох завиши цала школа, зато же ше муши мац и економску визию и правно ше муши шицко позакривац.  Нєпреривно ше мушело провадзиц економско-правну основу и буц вше у цеку и вше перши. Директор може буц успишни теди кед ма добри тим коло себе, добру правну, економску, рахунководительну службу, педаґоґоийну, технїчну, алє и професоре муша буц добри. Я добре сотрудзовала зоз каждим директором и школа напредовала. Правда, вельо раз зме ше у дачим нє зложели, алє анї єдно з нас то нє тримало за особни зраженя. То бул наш способ комуникациї–  толкує вона, и предлужує нашу розгварку о тим же робота з директором Варґом була динамична и цикава, прето же бул вельки визионер.

– Перши справел кабинет информатичней технолоґиї и так як го задумал и поставел, таки є и нєшка. А теди анї векши школи нє мали таки кабинет. Керестурска школа постала пионир у инфомратичним образованю. Варґа точно знал цо будзе у тренду, а настава була приоритет. Як директор бул знаходлїви, свидоми своєй визиї, реформовал школу и вельо допринєсол нашому образованю. Думам же людзе нє упознати зоз тим цо вон зробел. Ми, цо зме були у його тиму, до того були упутени. Були зме добри тандем – здогадує ше Веселинка на заєднїцку роботу у керестурскей школи.

Штредком дзеведзешатих рокох за директора бул вибрани Янко Хома котри тиж мал свою автентичну визию и велї схопносци. Здогадуюци ше того периоду, Веселинка спомина же Варґа достал достойну замену. Янко Хома предлужел зоз обновйованьом школи и Замку.

– Кед ше обачело же у ґимазиї єст вше менєй школярох, же нєт досц заинтересованих, почали зме роздумовац о отвераню напряму туристичного технїчара. Директор Хома ше розпитовал яка ситуация на терену и видзел же у Заходно-бачким округу нєт таки напрям. Теди сом правела обсяжни елаборат оправданосци и вон бул дошлєбодзени, самим тим и тот напрям. Школа мала добри тим, Хома ю добре водзел.

Татяна Бучко Рац, котра була директор єден мандат була окремни визонар у реформи образованя. Нажаль, була директор лєм єден мандат, алє у тим мандату наисце вельо поробела за нашу школу.

Веселинкова робота була же би провадзела закон и совитовала директорку. И вше школа була приклад добрей и точней роботи, приклад велїм школом у општини.

ОЗНОВА ҐУ ШКОЛЯРОМ

После одредзеного часу Веселинка ознова пожадала робиц у настави и уж осем роки є зоз школярами. З оглядом на тото же отворени напрям туристичного технїчара, указала ше потреба за новим кадром.

– Задзековала сом на роботу у управи и пошла до настави. Було ми чежко, гоч нє мам проблем зоз комуникацию з дзецми. Стандарди и вреднованє школярох ше з початку моєй роботи у настави пременєли. Критериюми нє були як дакеди, та их и я мушела спущиц. То указує же яки стан образовней системи, дзеци ту нє виновати.

Веселинки остало кус вецей як рок по пензию. У своєй роботи мала рижни ситуациї, почежкосци котри ше намагала ришиц и звладац, а вшелїяк же було и красни хвильки за паметанє. Зоз приходом корони условия у роботи ше пременєли. Школяре робя онлайн, професоре ше наисце трудза, и то нє проблем кед после того єст резултати.

– Кед патрим на околносци у хторих дзеци нєшка, кед патрим на поремецену систему вредносцох, же дзеци, так повесц, нє знаю прецо су у школи, видзим же би дацо меняц. Дзеци нє видза перспективу, нє видза себе у тим шицким, видза же ше чежко афирмовац у своїм фаху и нє маю мотив за ученє. Цале дружтво морално спадло и морални вредносци таки поремецени же анї тоти дзеци, анї младеж нє зна же цо то добре, цо правдиве, або племенїте. То нє проблем лєм у нашей держави, у велїх державох так. Дзеци наисце барз обтерховани, предмети обсяжни, и у тим прициску нє знаю вицагнуц сущносц, заключує Веселинка свойо роздумованє.

ЗНАХОДЛЇВИ КУХАРКИ

– Дзеведзешатих рокох окреме було чежко робиц. Нина Маря Колєсарова и Нина Ганя Дороказийова, кухарки, викармели велї дзеци. Нина Ганя зоз шкваркох видумала пашету, мишела лепинї, бухти, бо зме теди доставали помоц, муку зоз млїну, продукти зоз Хладзальнї и месо з Комбинту. Понеже у интернату було и дзеци, вибеженци зоз Горватскей, за нїх зме доставали з Червеного крижу помоц. Там були вояцки конзерви, та кухарки зоз того правели фашири и сарму… Дзекуюци таким людзом у школи, котри ше знали знайсц, удавало ше нам робиц и кед було барз чежко.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ