Кед животу дати смисел

автор с. фейса 23. новембер 2020

Татяна Таґасович, дзивка др Мафтея Виная, нєдавно крочела до дзевятей децениї свойого живота. На тим цо вона, як циха интелектуалка допринєсла же би ше за остатнї два децениї у Суботици нє забуло на єй оца, на його роботу и дїло, а насампредз  на очуваню и потримовку рускосци у тим городзе на сиверу Бачки, заслужує вельо вецей од тих шорикох през хтори дотхнєме памятки на др Виная, алє и єй каждодньови живот. Наша собешеднїца Татяна Таґасович вецей як два децениї потримуєце роботу Дружтва за руски язик, литературу и културу у Новим Садзе, хторе того року слави oкруглу рочнїцу, алє хторе „виновате”, так повесц, и за два цениї постояня Дружтва Руснацох у Суботици. То було видно и на каждей „Яри Мафтеа Виная”, манифестациї хтора як и велї културни подїї того року пре познати причини виостала.

 РС: Мафтея Виная, вашого оца зме лєпше упознали дзекуюци праве Вам. Бул значна карика интелектуалних и уметнїцких кругох у часу у хторим жил, робел и творел. Бул писатель и поета, професор и правнїк, а насампредз бул супруг, оцец и дїдо. Ви о тим знаце вельо вецей…

– На инициятиву Дружтва за руски язик, литературу и културу, Дружтво Руснацох у Суботици каждого року орґанизовало манифестацию „Яр Мафтея Виная” и  мушим наглашиц, цала робота Дружтва була наисце успишна. Нє препущела сом нащивиц манифестацию, гоч ше остатнї час отримовала и попри озбильних почежкосцох.

О мойому оцови виповедзени велї красни и похвални слова, а я би могла додац же вон и приватно бул єден окремни чловек. Бул барз добри супруг и оцец, благи и полни порозуменя и сцерпеня. Вон свойо становиско о живоце пренєсол як на мнє, так и на свойо унуки. Як одроснута сом тото ище лєпше зрозумела док сом ше припатрала на ньго же кельо часу и уваги пошвецує своїм унуком, як им о шицким з вельким сцерпеньом бешедує о шицким, як им толкує и преширює им видогляди. З єдним словом, як нашо дзивчата воспитує.

Окрем о їх психичним розвою, вон тримал же и физични барз важни и же дзеци кажди дзень муша висц на швижи воздух и бавиц ше, та гоч вонка диждж, або курнява. Вше патрел одвесц их до природи, та гоч лєм до найблїзшого Бим-бам парку, як го наволали. Таки звикнуца и вон здобул под час свойого школованя, док ище пребувал на Семинариї у Заґребе.

РС꞉ Ваш оцец одрастал у Руским Керестуре, дзе закончел ґимназию, алє попри старшого брата и шестри, а без оца хтори погинул, його мацери, вашей баби, нє було лєгко старац ше, шнїц о лєпшим, лєгчейшим живоце. Мудри людзе з валалу видзели у нїм вельо векши потенциял, и потрудзели ше преправиц му драгу на теолоґию у Заґребе. Нє постал священїк, алє ше анї на тим нє застановел.

-Так, нє закончел за паноца, а война и други околносци у тедишнї час, оможлївели му же би робел як учитель и попри тим же за тото нє бул школовани. Нє дзвигнул руки од науки. Вибрал тото цо ше му видзело же и попри роботи годзен посцигнуц, а то бул правни факултет, студиї на тим напряме, дзе познєйше закончел и докторат.

Робел у керестурскей ґимназиї, мал притоку ґу язику, а познєйше предлужел робиц у Кули у своїм фаху. У кед упознал мою мацер и кед плановали заєднїцки живот, роботу и дом пренашли у Суботици дзе ше им видзело же то добре место за фамелию, алє и розвой и образованє дзецох. Од теди моя фамелия там.

РС Упознали сце ше на студийох з вашим будуцим супругом, паном Таґасовичом и вєдно з знїм предлужели живот, преширели фамелию… Виучели сце ше за професорку анґлийского язика, робели, преподавали… Медзи першима сце зрозумели же дзецку мож тримац увагу, лєм кед добре обдумана и порихтана годзина. Уведли сце иновациї до настави, применєли найсучаснєйши средства, а так и нєшка робице. Ваш супруг, хтори нажаль, вецей нє медзи нами, у шицким Вас потримовал. Верим же Вам тота його потримовка барз значела…

-Мойо родичи важни питаня вєдно ришовали. Кед сом требала пойсц на студиї, вони обидвойо раховали же будзе найлєпше кед ше упишем на просвитни фах. Анї з єдним словом нє спомли же би сом можебуц требала вибрац фах з котрим ше вецей зарабя. Наука и афинитет ґу фаху були опрез пенєжу. Важне робиц тото цо любиме, бо лєм так од себе можеме дац максимум. И нєшка мам добру комуникацию з дзецми, а оцени хтори доставаю у школи потвердзую яка тота наша робота.

 Мой супруг, хтори бул истого фаху, наисце бул моя барз велька потримовка. Вон ше перши у нашей фамелиї почал занїмац з информатику, та вец знанє преношел и на нас. Нєпреривно робел на богаценю и осучасньованю з єдного боку фаховей литератури, а з другого боку белетристики.

З нашима дзивчатми бул блїзки, вше полни порозуменя.

РС Вашо дзивки давно пошли з родительского дому. Приповедали сце о нїх задовольни же старша свойо потенцияли розвила у приватней роботи, а младша нашла свой мир у манастире. Ваша унука Матеа ше теди школєла,  а кед ю и нєшка споминаце, вше то робице з вельким одушевийом.

– Нашо дзивки, тераз уж одроснути, маю свойо животи, а унука Матеа (достала мено по дїдови Мафтейови), у медзичаше одросла, закончела Економски факултет у Суботици, а маґистровала у Заґребе. Тераз роби у фамелийней фирми своїх родичох. И надалєй зме барз блїзки, аж и просторно, бо вона и єй Иван жию у истим будинку дзе и я. Пошвидко постанєм прабаба и тому ше барз радуєм.

Зоз старшу дзивку Сузану ше каждодньово чуєме, а видзиме углавним през викенди и на швета. Нєдавно зме шицки вєдно нащивели младшу дзивку, монахиню Лидию, хтора у манастире уж длугши час. И я любим там пойсц на даскельо днї. Там вше найдзем потребни мир, и врацам ше дому збогацена, полна сили хтора ме наганя робиц тото цо любим и у чим уживам.

ВШЕ МИЛИ ДАРУНОК

Кнїжки у Таґасовичовей фамелиї децениями забераю кажди куцик у обисцу. И попри узвичаєних роботох по обисцу, друженю, и як гвари Татяна „наживо”, або на Фейсбуку, нє таї же люби читац рижнородне, а остатнї час сучасну сербску и странску литературу, надпоминаюци же чита и нашу литературу по руски.

 – Нєдавно сом пречитала „Здогаднї ше нашей любови” и „Чекай ме” од Весни Дедич, а предo мну „Паризка библиотека” од Дженет Скеслин Чарлс и „Жаль ми , чекаю ме” од Анєс Мартен Лиґан. То ми дарунки за родзени дзень, бо ме мойо приятелє добре познаю, и знаю цо найволїм.

(Опатрене 52 раз, нєшка 1)