Кед нєт власнїкох, старосц остава на валалу и сушедох

автор м. джуджар 19. марец 2021

Зменшанє числа жительох у валалє директно уплївовало и на вельке число празних, та аж и напущених обисцох котри ше валяю, о котрих ше нєт хто старац, и котри по шицким, остали на бриґу валалу, сушедом, або родзини.

Пред нами Попис жительства котри би требал буц окончени на єшень того року, почитуюци порядну дзешецрочну динамику. По, затераз остатнїм попису з 2011. року, у Руским Керестуре було коло 4 500 жительох, цо за 700 души менєй як на попису 2002. року, а реално обчековац же демоґрафски тренди буду ище неґативнєйши. Зменшанє числа жительох у валалє директно уплївовало и на вельке число празних, та аж и напущених обисцох котри ше валяю, о котрих ше нєт хто старац, и котри по шицким остали на бриґу валалу, сушедом, або родзином. Велї млади Керестурци часто оставаю у Новим Садзе после законченого школованя, велї ше виселєли до иножемства, а роками значиме и неґативни природни прирост, цо директно резултує зоз меншим числом жительох. З другого боку, обисца єст скоро исто як и у златних часох пред 40–50 роками, кед у єдней ґенерациї було и вецей як стоцецеро дзеци. Як дознаваме, у валалє єст вкупно коло 300 обисца котри празни, з котрих коло 50 цалком напущени, чийо власнїки помарли, виселєли ше, дочасово робя у иножемстве, або у даєдним з векших городох.

ЦО КЕД ОБЄКТ ЗАГРОЖУЄ БЕЗПЕЧНОСЦ

О проблему же у Керестуре єст надосц хижи котри збудовани и пред вецей як сто роками, а о котрих ше нєт хто старац зме бешедовали зоз секретаром МЗ Руски Керестур, Михайлом Пашом.

Секретар МЗ Руски Керестур Михайло Пашо

– Гоч функцию секретара окончуєм, можем повесц, нє так длуго, потераз сом ше стретнул зоз численима проблемами коло старих хижох, котри ше валяю, о котрих ше нєт хто старац, а дзепоєдни можем повесц же аж и загрожую сушедових, або преходнїкох. Моя обовязка же бим у такей ситуациї, кед збачим проблем, а углавним людзе ше сами приду поносовац, пренайсц и контактовац з власнїками, и опомнуц их на їх обовязку отримованя таких обєктох. Углавним то обисца на котри власнїки, або нашлїднїки призабули, або ище вше думаю же то нє таке опасне. Месна заєднїца може и муши интервеновац у каждей ситуациї кед даєден обєкт загрожує других людзох лєбо їх маєток – толкує Михайло Пашо.

Кед порада нєможлїва, за шицки проблеми з тей сфери компетентна будовательна инспекция котра виходзи на терен, чи на поволанку МЗ, чи самих гражданох. Алє, як нам нєдавно потолковане, праве у тей служби, а и на основи искуства зоз терену у валалє, їх компетенция ше закончує на тим же су обовязни опомнуц власнїка, означиц нєбезпечне место и наложиц власнїкови же би санирал нєбезпечни обєкт. У случаю же нєт власнїка, то дополнююцо компликує цали процес, бо нєт кому вирекнуц анї опомнуце. Кед же власнїки нє випочитую тоти перши крочаї, мож порушац и судски поступок, цо одлужує ришованє проблема. Вец роки преходза, а природа роби свойо.

– Барз часта ситуация же ше на старих и запущених хижох мур, або мурик нагнє на драгу цо озбильно загрожує преходнїкох по дражки, потим же зоз старих нєотримованих хижох одпадую черепи, чи на улїчку, чи сушедовим до двора, а мали зме ситуацию же ше и часц шопох звалєла до сушеда – коментарує секретар МЗ Руски Керестур.

Проблем реални, а ситуация нєподзековна, бо ше то нє случує лєм кед слово о празних обисцох, алє и тих дзе биваю сами и старши людзе котрим таки и подобни роботи велька терха.

ХИЖИ З ЦЕГЛОХ НА ЦЕНИ

Таки и подобни ситуациї у валалє годно буц вше вецей, бо у каждим сушедстве и на каждим шоре єст голєм єдна або два хижи празни, стари, або занє­дзбани. Керестур 80-тих рокох достал планске Нове населєнє, бо валал бул цесни. Старши паметаю кед ше у валалє за єдну порту видвойовало красну суму пенєжу, як за даскельо гольти орачей жеми, а родичи роздзельовали порту на вецей часци же би дзеци правели хижи обок, док нєшка ситуация цалком процивна. Остатнї двацец роки велї купую бочни хижи, лєм же би нє остали пусти.

По нєурядових податкох у валалє сто коло 100 обисца на предай. Найменєй ше тарґує тоти найтуньши, набивани, котри нє вредзи реновирац, а найглєданши новши, будовани зоз цегли. Тоти найтуньши на валянє на малих портох, можебуц и без струї коштаю медзи 1 500 и 3 000 еври, а на тото треба додац и цену валяня котра часто и драгша од самей нєрухомосци. Хижи за яки ше 80-тих рокох питало и по вецей дзешатки тисячи марки, нєшка у тарґу за коло 12 000 еври. Можебуц же ше найшвидше предаю нови хижи котри єст и найменєй, а до котрих укладаня найменши. Медзитим, найбаржей глєдани обисца будовани зоз цегли, або преважно цеглово котри ше углавним реновира, а то обисца котри ше тарґує по цени медзи 12 000 и 20 000 еври. Мало ше будує нови хижи – у тей будовательней сезони, у фази пририхтованя або вибудови можебуц єст пейц локациї. У єдним року ше у валалє розбере и до дзешец стари хижи.

РУСКОМ ПОКОШИ, А НАПЛАЦИЦ СКОРО НЄМОЖЛЇВЕ

Як поведзене, а исте дознаваме и у ЯКП „Руском” у валалє єст коло 50 цалком напущени обисца. Тото подприємство ше з часци пробує и старац о таких хижох, та даскельо раз до рока покоша траву опрез, на драже. То услуга котру „Руском” потераз углавним нє наплацовал, гоч як нам потолковал директор Иґор Фейди, комуналне подприємство на тото ма право.

– Обовязка комуналного подприємства же бизме тримали валал и явни простор ушорени. Кед єст обисца опрез котрих цалком запущене ми перше опомнєме власнїка, алє ше, нажаль, мале число одвола, окреме кед до власнїкох чежко дойсц, бо то углавним людзе котри повисельовани. Ми покошиме и ошориме опрез таких обисцох, а гоч бизме могли и маме основ тоти нашо услуги фактуровац за наплацованє, а потим порушац аж и поступок пред законом, гоч то потераз нє була пракса – визначел директор ЯКП „Руском” Иґор Фейди.

БРИҐА И З БЕЗПРАВНИМ УСЕЛЬОВАНЬОМ

През розгварку зоз Михайлом Пашом дознаваме же до дзепоєдних напущених хижох ше безправно уселєли вельки фамелиї котри нє з валалу.

– По шицким, то нє мали проблем, а барз вельки за Месну заєднїцу, бо нашо инґеренциї ту огранїчени, окреме кед нєт власнїка обисца. Найновша нам ситуация же ше числена, петнацчлена фамелия приселєла до валалу и уселєла до єдней напущеней хижи у котрей нєт анї основни условия за живот, без струї и води, аж и облаки порозбивани. Ми зоз МЗ тей фамелиї нєдавно однєсли помоц на инициятиву єдней жени зоз валалу котра им жадала помогнуц. Пробовали зме випитац же хто их ту уселєл, чия хижа и подобне, дознали зме же власнїк хижи умар у иножемстве, а до нашлїднїкох нє можеме дойсц. Фамелия твердзи же маю дошлєбодзенє ту бивац, пребуванє им нє приявене у валалє, а гварели нам же планую заробиц и купиц лєпше обисце – визначел секретар МЗ Руски Керестур Михайло Пашо.

(Опатрене 283 раз, нєшка 1)