Кед робота и дробни задовольства лєм на радосц

автор Агнетка БАЛАТИНАЦ 29. май 2021

Кед ше Зденко Сивч народзел, Пишкуревци, мале место нєдалєко од Дякова, словели за валал дзе жило векше число Руснацох. Мац му зоз Миклошевцох, оцец з Пишкуревцох, обидвойо Руснаци, могли одховац лєм дзецко хторе, кед єдного дня надума пойсц гоч дзе з валалу, вшадзи будзе глєдац Руснацох. Так ше и случело

Кед ше Зденко по законченей школи преселєл до Осєку, такой поглєдал своїх Руснацох.

– Перши Руснак хторого сом упознал у Осєку бул Владо Еделински (Миколка) по походзеню з Руского Керестура. Вон робел як лаборант у Доме здравя, и по бешеди могло нагаднуц же є Руснак. Потим сом упознал, нєшка уж покойного Владу Тимка, а вец зме єдни прейґ других поупознавали ище велїх наших людзох хтори жили у Осєку. Руснаци ше вше найду –  гвари Зденко з ошмихом и предужує …

–  У Осєку сом ше уписал до туристично-погосцительней школи, а по одслуженю воєного року, достал сом роботу у „Бендеку”. Теди, 70-тих рокох прешлого столїтия, а и велї роки познєйше, бул то єден з найпознатших ресторанох. Квалитет єдлох бул на завидним уровню, а и вислуга словела за єдну медзи найлєпшима у городзе. Теди то була державна фирма, робота була безпечна, плаца порядна, а нє мала. Алє тото цо найважнєйше, там сом научел велї финеси у погосцительстве, справованя з госцами, хасновити роботни звикнуца хтори и нєшка применюєм – гвари наш собешеднїк.

ФАМЕЛИЯ И РЕСТОРАН

 – У „Бендеку” сом робел по 1991. рок, а вец сом отворел свой ресторан на осєцким пияцу, так повесц, у центру города. Волал ше „Пико”, а по тей назви и мнє волаю. Понукали зме гамбурґери и швидки єдла, познати „фастфуд” як то нєшка волаю, а вец, кед зме ше 2004. року преселєли и почали рихтац велї варени и „ала кард” єдла, дзвигли зме ресторан на висши уровень. Ресторан  ше нєшка вола Ober Lunch Bar, алє велї знаю повесц – идземе до Пики –  приповеда Зденко и предлужує о фамелиї:

– Моя супруга ходзела до истей школи як и я, там зме ше упознали, а потим и побрали. Вона нєшка главна кухарка у нашим ресторану. Mаме два одроснути и подавани дзивки, а тераз уж и штверо унучата – приповеда Зденко, и видно же му мило док дума на свою фамелию.

– Младша дзивка Ивана дизайнерка, ма свой бутик, а шиє святочни сукнї и винчанїци. Робота єй идзе добре, ма и троїх занятих – цеши ше оцец Зденко и такой спомина старшу дзивку Ирену котра закончела правни факултет, а пре супругову роботу у „Еурополу”, у тей хвильки су у Голандиї. Медзи иншим, вона ше занїма и зоз уметнїцку фотоґрафию. З єдним словом, обидва су задовольни зоз свою роботу, а вец и ми, як родичи, радосни –  гутори док пребера по фотоґрафийох на телефону и указує як унучата у Голандиї добре бешедую по анґлийски.

ДРУЖТВЕНИ МРЕЖИ И ВЛАСНА РОБОТА

Обачели зме же Зденков ресторан ма и свой Фейсбук профил, а тиж мож пойсц до ресторану зоз слику єдла и наручиц праве тото цо на Фейсбуку. Лєбо наволац и так наручиц.

– Пред вирусом корона до нашого ресторану приходзели велї студенти, а як познате, вони шицки хасную дружтвени мрежи. Воля поопатрац „мени” на мобилним телефону, як на паперу. Понеже и сам досц добре знам хасновац дружтвени мрежи, одлучел сом осучашнїц рекламу и понукнуц шицко онлайн, а пре пандемию нєшка вельо вецей робиме и одношиме єдла на адреси, маме такволану „доставу”. Без дружтвених мрежох и приказу шицкого цо понукаме, було би барз чежко дойсц до численшей клиєнтели – толкує Зденко. Обер ланч бар познати по велїх смачних єдлох, а єдни су зоз ридких хтори варя и филеки (шкембичи).

– Нє можеце анї задумац же келї людзе любя тото єдло, гоч вариме и велї други єдла як цо то фиш и чобанац. Праве тоти два найбаржей пахню шицким доокола, бо их рихтаме у котлїку и то на ресторановей тераси  – гвари наш собешеднїк.

 

 

ЗЛОЖНИ ПАЙТАШЕ

Но, Зденко нє лєм власнїк спомнутого ресторану, вон и активни член КУД Руснацох у Осєку, а єден є и зоз сновательох истого Дружтва.

– У єдней хвильки, ми, Руснаци у Осиєку, почувствовали же бизме ше даяк могли орґанизовац. Порадзели зме ше же оснуєме и реґиструєме културне дружтво. Було то 10. марца 1983. року и ниа, по нєшка, кед нє рахуєме войнови период, ище вше иснуєме – задовльни Зденко, по хторим видно же нє може без нашого Дружтва, же люби шпивац, алє и бавиц столни тенис, а найбаржей тото же ше там бешедує по руски, же   су шицки „свойо”, гутори вон.

– У нашим Дружтве можебуц така приятельска атмосфера и прето же нас нєт вельо, нє конкуренция зме єдним другим як у вельких и числених горватских ансамблох. Баржей приходзиме прето же бизме ше дружели и зашпивали руски шпиванки. Нормално, кед вас финансує держава, длужни сце дацо и „одробиц” за тот пенєж. Муши ше наступац на манифестацийох и явних збуваньох, гоч зме дзекеди анї нє таки сцели за одход на манифестациї. Векшина нас уж у шорових рокох, нє найздравши зме, алє любиме свойо, та ше нє даме. Поправдзе поведзене, хорске шпиванє свойофайтова терапия од стресного ритму живота. Гуторя же шпиванє, а окреме руских шпиванкох, шпиванкох хтори нам пренєсли нашо предки, приноши якиш окремни мир и радосц у шерцу. Шведок сом же то наисце так. Гнєтка кед ше зидземе, зашпиваме и так, за себе, за душу – приповеда Сивч и толмачи же и у Дружтве, а и кед ше стретню у городу, хлопи зоз хору єден другого ословюю зоз „пайташ”.

ПАСКА ПОШВЕЦEНА У ЦЕРКВИ

Зденко почитує руску традицию, та окрем активносцох у Дружтве, з часу на час, тельо кельо му робота дошлєбодзи, пойдзе и до грекокатолїцкей церкви у Осєку, а патри же би вше на Вельку ноц однєсол и пошвециц Паску.

– То прекрасни обичай. Вше ме здогаднє на часи кед сом бул хлапец, док сом ище жил у Пишкуревцох. Нєшка, кед уж мам и унучата, намагам ше помириц тото цо за дзеци тераз модерне з гевтим цо наша традиция. Моя супруга, гоч є нє Рускиня, научела велї нашо обичаї, научела правиц велї нашо єдла, та ше у нашей вельконоцней кошарочки обовязно найдзе и сирец –  закончує Зденко и цеши ше же за Вельку ноц на столє ма и руски єдла.                 

СТУДЗЕНЇНА ОБОВЯЗНА

Одкриєме ище єдну тайну нашим читачом же кед ше даяким концом найду у Осєку, вжиме, у чаше кед ше вари студзенїну, там дзешка помедзи Крачуном и Новим роком, „Обер ланч бар” каждого дочека зоз студзенїну, гоч ю госци нє наручели за полудзенок. А цо ище цикаве, кед Пико, односно Зденко у ресторану, наручиц мож и по руски.

ЗНА ЦО БУДЗЕ РОБИЦ У ПЕНЗИЇ

Зденко Сивч єден з ридких хтори медзи першима мал видео камеру. Зазначовал векшину збуваньох, а нєшка рихта формовац архиву тих знїмкох.

– Так як гваря людзе, цо нє написане лєбо нє зазначене, як кед би го анї нє було… Я вше любел знїмац зоз камеру, и мам досц того, алє тераз шицко потребне претвориц до нєшкайших медийних записох. Верим же ми ше поспиши, гоч, кед видзим кельо то материялу, можебуц то будзе аж док пойдзем до пензиї – през шмих гутори Зденко.

(Опатрене 72 раз, нєшка 1)