Кельо знаме, и кельо дзбаме?

автор и. сабадош 19. авґуст 2019

У тим числу ”Руского слова” на дакус иншаки способ розпатраме право на службене хаснованє мацеринского язика и писма, єдно з штирох основних елементох меншинскей културней автономиї у Републики Сербиї, попри култури, образованя и информованя на своїм язику. Гоч воно у своєй сущносци сама есенция меншинских правох, бо ше меншински заєднїци лєм у нїм видвоюю од векшини (надпомнїме же и меншинска култура, и образованє и информованє заш лєм функционую як интеґрована часц културней, образовней и медийней системи цалей держави и єй законодавства), право на службене хаснованє язика и писма якошик вше дзешка при сподку приоритетох кед бешеда о сполньованю меншинских правох. Причини вироятно вецейнїсти – з єдного боку, кед приоритет обезпечиц же би бул отримани даєден фестивал, лєбо же би за дзеци благочасово були видруковани школски учебнїки, лєбо же би на медийней сцени остали присутни и меншински язики и змисти, вец можебуц анї нє найважнєйше чи дагдзе на општинским будинку стої надпис, лєбо чи службенїк на шалтеру бешедує и даєден други язик окрем сербского. Лоґика хтора справдує таки стан цалком єдноставна – ша, шицки ше розумиме, чи нє? З другого боку заш, култура, школа, новини и телевизия конкретнєйши поняца и каждому поєдинцови розумлїви и ясни, за розлику од покус флуидного и абстрактнєйшого поняца ”службене хаснованє язика и писма” хторе пребарз цага на сухи, административни дискурс.

Медзитим, як поведзене, право бешедовац на своїм язику у явней сфери, односно у комуникациї з державу на шицких єй уровньох нє лєм же у основи шицких других спомнутих меншинских правох, алє є и найлєпша охрана од асимилациї лєбо автоґетоизованя меншинох, и найшвидша драга ґу вибудови толерантного и ровноправного мулти дружтва ґу хторому дараз щиро а дараз смиком, уж децениями шицки чежиме.

Гоч ту вшелїяк найвекша одвичательносц держави, хтора трима пенєж, диктує правила и ма инструменти запровадзиц их, вельо ше стої и на нас самих. Бо, кед нєт чувства и одвичательносци ґу свойому власному, а скоро сущному праву, вец и з його формалного рамика єдного дня останє лєм шкарупина.иван сабадош

(Опатрене 87 раз, нєшка 1)