Кельо кошта валута

автор є. перкович 3. юний 2022

Кед сом почала писац текст, нє була сом свидома же сом у остатнїх дньох того мая, на надпомнуце моєй фамелиї, наполнєла пол вика припаданя новинарскей професиї. Точнєйшє 38 роки професийного статусу у новинарнстве и 12 роки у рижних  медийних проєктох. Спомнути факт о рочнїци, интимни, алє вон отвера ширши попатрунок на прешли пол вика. З велїма котри читаю тот текст прежила сом  штири розлични держави, з младшима два, три, а тим цо преруцели осем децениї, то пията держава. Жили зме у социялизму з його даскелїма фазами. Преживюєме капитализем котри вше чежше мож дефиновац як идеолоґию, а вецей як корпоративни рух  котри ше зоз шицкима силами намага отримац як „найлєпши швет од шицких можлївих шветох”. Добра часц читачох ище памета траґични розпад Югославиї, санкциї, паперик од 500 милиони динари, празни дутяни…  Далєй бим нє елаборирала тему, бо нєт простору, а можебуц бим була и барз особна и надрилєла читачом мойо чувство же ше история повторює.

И цо будземе тераз? Найкратше виреченє котре планета зоз симпатиями прилапела,  вироятно, здогадуюци цо ю знашло остатнї  децениї.

Же ше  дзеведзешати роки годни у даякей вариянти  ознова  повториц за  гражданох Сербиї, ма високи ступень вироятносци котра  ше з дня на дзень,  доступни вистки указую, благо колїмба. З оглядом  на тото же зме уж раз установели „нерв преживйованя”  нє будзе то таке „траґичне”. У шицким тим, заш лєм, нє треба забуц тедишню помоц сушедних и других жемох.

 Ситуация тераз вельо чежша, бо  „фермани” о санкцийох, котри часто нє додумани и нє ясни, лєца з конца на конєц планети. Мам чувство же дожиєме комичну ситуацию же подзелєнє планети, хто кого санкционовал, будзе така замервена кривулька же политични актере, односно корпорацийни естаблишмент од комбинацийох и знаходзеньох  муша „дзвигнуц руки” и  здихнуц, а  ми оддихнуц. Або як виявюю шлєбоднодумаюци особи, цивилизация будзе мац драматични конєц и войдзе до ери варварства и самознїчтоженя. Случовало ше то, лєм треба читац историю и чуц археолоґох о нєстатих и затрепаних цивилизацийох.

Нажаль, час котри преходзи у войнох, медзисобним вичерпйованю и цивлизациней реґресиї, за  жительох планети занавше страцени пре чловеческу нєдодуманосц. Ми у Сербиї знаме же кельо нас санкциї коштали нє лєм у материялним смислу, алє и у девастациї духовних вредносцох,  траґичних судьбох, колективного нєщесца и  заоставаню у  одношеню на швет,  котри ше, нажаль, указал же нєдороснул свойому  цивилизацийному  часу, окреме гевта часц у чиїх рукох  моц, репресия и технолоґийни досяги. 

Чловечество  жада жиц у мире, буц безпечне. Мац здраву воду и воздух, функционалну систему здравства, мац адекватне образованє, социялни статус, цо у сущносци уставна катеґория  каждей сувереней жеми. Конвенциї, декларациї медзинародни контракти уж давно виписани и подписани и у тим смислу, планета, як ше то уж нє раз констатовало, єден вельки валал. Алє у тим валалє  жию и кабадахиї котри кус по кус направя „пи…вайз”, тельо да ше зна хто ту ґазда/ове и при кому стої бутєлар. Гроженє гоч котрей сувереней жеми то виволованє страху єй гражданом, а у одсустве дипломатскей мудросци ескалира до аґресиї котру провдза забиванє  нєвиноватих цивилох  и воякох котрим ше нїхто нє питал чи сцу пушку до рук. Причини и пошлїдки того цо ше случує у України нє мож розмервиц, а нєт анї кому вериц цо ше там случує и чийо яки намири. Єден зоз нєшка найвекших живих интелектуалцох, Ноам Чомски, ище пред двацец роками (можебуц и вецей) написал же зоз шветом нє управяю влади суверених жемох, алє мултинационални компаниї чий примарни циль звекшац свой капитал, без огляду на цену. Нє знам чи дахто поставел питанє – нє кельо на берзи  вредзи єден евро, долар, рубля, юан, риял,  алє  кельо  насправди вони коштаю чловечество же би ше нашли на дачиїм банковним рахунку.

Нє лоґичне у тей ситуациї осудзиц лєм Русию, а нє и остаток „естаблишмента” котри  нєпреривно през свою рошту препущує цо за планету ГЕЙ а цо НЄ,  бабре и  нєпреривно редефинує порядок на планети тримаюци у страху милиярди припаднїкох чловечества. Страх, дефинтивно ше складаю шицки котри нє анестезирали свой розум, алатка зоз котру ше  вше владало и влада. Забува ше же тот страх масовна психоза котра на концу виволує нагоршаносц и грожаце мурчанє остатку швета  котре лєгко ескалира до бунту.

Текст сом зоз прервами писала три днї. Кажде слово и виреченє обрацала сом и одмерйовала  вецей раз,  нєприривно думаюци  же чи то треба читачом „Руского слова”. Одогнац страх и заменїц го зоз розложну нагоршаносцу леґитимна аж и потребна. Судзаци по каждодньових  висткох  страх  залапел и планетарну „елиту” и вон векши як цо го ма остаток швета бо улог „елити”  у цалей тей ситуациї нєпоровнуюцо векши, гоч є цалком абсурдни. Траценє крочая у здобуваню  профита.

О милиони нєвиних животох, колективней траґедиї українского, сирийского, авґанистанского народу,  народох дакедишнєй Югославиї, Ираку, народох Африки, такволаного блїзкого и далєкого востоку,  односно  шицких нас, як и вше кед ше бию моцаки, лєм колатерална чкода.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 28 раз, нєшка 1)