Керестур його треци валал

автор м. афич 15. септембер 2021

Нєдавно, кед у Руским Керестуре отримана „Червена ружа”, а о тидзень такой и „Днї паприґи”, мож було обачиц дрон хтори надлєцує над валалом и знїма случованя на тих манифестацийох. Дознали зме од директора Дома култури же то роби длугорочни приятель Керестура, Владимир Блаґоєвич зоз Ужица, та го велї Керестурци уж добре познаю.

 Но, цо то за челєднїк и як ше ту винашол, же уж роками нащивює наш валал и манифестациї, дознаваме од нього особнє.

Блаґоєвич по професиї якейшик файти езермайстор, у обласцох цо го интересую, практично-уметнїцких схопносцох, од еколоґиї, природи, по културу, уметносц, етно-туризем. Як сам приповеда, през живот нє тельо давал на здобуванє дипломи, та закончел лєм ґимназию, а вец нєформално, на рижних едукацийох, поготов за 10 роки док жил у Америки и предавал софтвери, виучел и велї схопносци котри го интересовали꞉ од видео-монтажи, нових технолоґийох и маркетинґских способох, по садзенє орґанскей заградки. И шицко тото почал применьовац кед ше врацел дому, та познєйше и у Керестуре.

 – Дакус сом и мултимедиялни уметнїк, бо ше виражуєм и на платну зоз акрилом, правим видео прилоги, фотоґрафуєм, гоч нє мам даяку екстра опрему, алє кадер вше кадер. Но, думам же ми одрук иду тоти орґанизаторски схопносци цо сом научел ище як рапух у вивидзовачох. И то цали живот робим, под стреснима околносцами правим нєможлїви мисиї, орґанизуєм фестивали, участвуєм у шицким цо позитивне за локалну заєднїцу насампредз, нє поєдинца – потолковал нам Блаґоєвич.

СЛУЧАЙНО СТРЕТНУЛ И РУСНАКА

Як нам шведочи наш собешеднїк, нїґда пред тим нїч нє чул анї за Руснацох, анї за Керестур, и так було по 2002. рок. Теди у Новим Садзе на сайме туризма викладал на штанду националних паркох и там упознал першого Руснака.

– Мал сом свою орґанизацию и у сотруднїцтве зоз заєднїцу Планетариюм, промововал сом вредносци националних паркох и еко туризем прейґ краткого филму Еко-караван. На тим штанду ше зявел ваш Керерестурец Мирослав Будински хторому сом дал ЦД свойого филма и проєкту. Ютре дзень ше ознова зявел и гварел, „одтераз зме пайташе и сотруднїки”, бо и вон зоз своїм проєктом о овчарстве и я, мали истих донаторох. Сотруднїцтво ше и зисцело, помали, я го упознал зоз Заходну Сербию, вон мал якиш проєкт по восточней Сербиї хтору зме вєдно пообиходзели. Розуми ше, сцигол сом и до Керестура дзе Мирослав теди робел. И нїґда сом отамаль з душу нє пошол – емотивни наш собешеднїк хтори народзени у Ужицу, алє люби два валали дзе му народзени и родичи, а треци гвари, то Керестур, гоч є прешвечени же Керестур дакус вецей од валала з оглядом цо шицкого у нїм єст, и предлужує:

 – Одвит на вашо питанє прецо Керестур то, насампредз людзе, нє лєм Мирослав, алє и велї други котри сом з роками упознал, a упознал сом и вашу културу…  И нєшка ми фасцинантне же сом налєцел на заєднїцу хтора трима до своєй култури, любоморно чува свойо обичаї, алє є источашнє порихтана и за дацо нове, нє ма нїяки предрозсудки сотрудзовац з даским хто нє Руснак. И тот швидки способ витвориц дацо од идеї по дїла, цо сом ту дожил при Руснацох, то ми було нєвироятне.

ПОMAГАЛ И „ВОДОВЕЙ” И ВОЛОНТЕРСКОМУ КАМПУ

А здогаднєме ше же у чим то були тоти идеї и дїла, бо од їх початкох уж прешло скоро 20 роки. Як гвари Владимир, и Мирослав тиж препознал же етно-туризем состойна часц валала и так почали сотрудзовац. Владимир ровно бешедовал яке важне анимировац туристох и госцох хтори би ше евентуално ту зявели. 

– Почало так же потедишня журка на базену помали преросла до „Водова фесту”. Най ше похвалїм же и я єй кумовал, и уж на першей сом поштредовал же би ладя по беґелю сцигла по сам базен, и на нєй бул други стейдж, та ше здобуло условиє же би „Водова” постала фестивал и тирвала два днї. И то ше такой перши рок случело, од идеї до реализациї барз швидко и як по маслу, дзекуюци найвецей валалчаном. – пригадує Блаґоєвич и надпомина же нєодлуга до Керстура пришол и Медзинародни волонтерски камп з Нового Саду, дзе вон тиж поштредовал и унапрямел орґанизаторох праве на Керестур.

Водова фест 2009. року

– Ту ми було барз крашнє видзиц як ше такой цала заєднїца у валалє, од месней заєднїци та надалєй, уключела перше до „Водовей”, а вец и до Кампу хтори и нєшка тирва, а фестивал тирвал кельо тирвал. Углавним, мнє було барз важне же би ше Керестур позиционовал у Войводини и Сербиї, же би ше за ньго чуло и теди за таке дацо була права хвилька. Бул ми циль же би так як цо я одкрил Керестур, же би го так одкрили и велї други людзе по нашей жеми. Витворели зме тото,  гоч по заобиходней драги, а то манифестациї, а тиж и єдзенє –  прешвечени наш собешеднїк и потвердзує же ше теди за „Водову” знало нашироко, поготов у Новим Садзе, а приходзели аж и його Ужичанє.

 НЄ ПОЧУВСТВОВАЛ ШЕ ЯК ЦУДЗИ

Дознаваме як Блаґоєвич ище допринєсол промоциї Руского Керестура, а то у обласци ґастрономиї. Розуми ше, кед госци приду до валалу домашнї их понукню и з нашима капущанїками, та так и Владо покоштовал тото змачне специфичне руске єдло и одушевел ше. Пришол з нїм и приятель з Амерки з добрим фотоапаратом и шицко було такой призначене, положене на Фейсбук, а фотоґрафиї вошли познєйше и до брошури о Керестуре хтору виробело Туристичне здруженє. Полюбел Ужичань Блаґоєвич барз и нашу Водицу и поля коло нєй, поготов з паприґу, и шицку нашу ровнїнску природу и беґель, и його цихосц, и Лонґов, а як гвари, найлєпше ше чувствовал у приватних обисцох у крашнє ушорених дворох и терасох дзе го примали його приятелє.

Заходзел и до Дому култури, и на його манифестациї, аж и на театрални руски представи…

 – А вшадзи дзе сом бул, бул сом крашнє привитани. Ище наглашим же сом ше медзи Керестурцами нїґда нє почувствовал як цудзи, барз маце „обзирносц” ґу другим народом, и нїґда сом нє почувствовал же ту нє припадам, нє знам як ше вам то удава, алє вам ше удава – заключел Блаґоєвич.

На вистави у Заводзе за културу
войводянских Руснацох

НАЙНОВША ПРЕОКУПАЦИЯ МУ ПАПРИҐА

Владо цалком упуцени и до економского живота Керестура и до продукциї паприґи, и як гвари, за нїх ше нє стара цо ше дотика одкупу. Но, видзи ше му же велька чкода нє витвориц и финални продукт з паприґи, дзе профит найвекши, а то би мог буц айвар.

 – Понеже у Керестуре найлєпша паприґа, таки би мог буц и айвар зоз нєй уварени. Знам же паприґаре нє маю часу за таку роботу, чом би тоти цо нє садза паприґу нє варели айвар, поготов би ше ту могли уключиц младши людзе. Сиґурни сом же би таки продукт хтори би могол постац бренд, нашол тарґовище… То ше роби з орґанизованьом, здружованьом, а я видзел тото при вас же ше знаце здружиц. Прето нє сумням же тото може уж того року буц як пилот проєкт, а нарок уж будзе здруженє хторе ше озбильно влапи до тей роботи – прешвечени Блаґоєвич хтори зоз „Дньох паприґи” з тоту идею на Ю’тюбу обявел видео прилог.

(Опатрене 203 раз, нєшка 1)