Ключ и клатка

автор єлена перкович 25. октобер 2016

Статус и положенє националних меншинох будзе у фокусу мониторинґа Акцийного плану за поглавє 23, котре дефинує правну систему и обласц людских и меншинских правох. Таку оцену нє лєм же дали домашнї фаховци, алє и їх европски колеґове, праве на чию инциятиву Сербия виробела окремни Акцийни план за витворйованє права националних меншинох як состойну часц документациї за поглавє 23. Же становиско експертох и виробок окремного документа нє пошлїдок протоколарней застраносци за меншини и нє „дньовополитични хир” за реґионалне медзисобне подкусурйованє политичних елитох, шведочи и  кризна подїя зоз 2011. року, кед Румуния була порихтана зопрец кандидатуру Сербиї пре „власшке питанє”, а того року Горватска пре нєсполньованє члена 9. зоз Билатералного спорозуменя о политичним представяню горватскей меншини, загрожела зоз блокаду приступних розгварокох Сербиї зоз ЕУ.

Кажда держава водзи рахунку о положеню своєй дияспори, та и Сербия. Медзитм, ю як кандидата за ЕУ держави члени Униї, чийо меншини жию у Сербиї, у процесу приступних прегваркох можу гамовац и у каждей нагоди вихасновац можлївосц отворених меншинских питаньох як причину, нє тельо за блокаду, кельо за „дискретне штимованє” швидкосци  европских интеґрацийох.

Поглавє 23 отворене у юнию того року. Медзитим, Акцийни план свою аґенду одпочал ище 2015. року. Окремни Совит на мешачним уровню провадзи витворйованє задаткох зоз Акцийного плану за поглавє 23 и о тим информує Шефа тиму за прегварки о приступйованю Републики Сербиї до Европскей униї, предсидателя Прегваряцкей ґрупи за Поглавє 23 и Совит Координацийного цела. Канцелария за людски и меншински права задлужена за технїчне провадзенє витворйованя Акцийного плана за поглавє 23, дзе спада и Акцийни план за национални меншини, и на єй сайту уж положени документ котри детально информує о тим цо зробене у 2015. року и перших двох кварталох того року.

У звиту обачлїве же у прешлих двох кварталох найвецей уваги дате обставином у информованю на мешинских язикох, анализи стану и механїзмом котри треба же би оможлївели квалитене информованє меншинох. Увагу прицагую становиска же треба найсц модалитети проєктного финасованя у информованю меншинских медийох, препорученє же ше нє окончи приватизацию медийох, чийо снователє национални совити и же явни медийски сервис Сербиї  муши емитовац вецей змисти на язикох меншинох. Задатки котри треба правно запровадзиц у тей обласци, по звиту, лєм часточно витворени. Тиж так ше здобува упечаток же ефикасни механїзми запровадзованя аґенди Акцийного плану, кед у питаню медиї, нє найдзени и кажди мешац пожнєня лєм зменшує шанси же би ше информованє на меншинских язикох врацело на уровень яки бул пред приватизацию. Индиґнация, по думаню фаховей явносци кед у питаню приватизация медийох, може „прейсц” лєм на домашнїм терену. У цеку прегваркох ше увидзи цо о тим дума ЕУ, односно єй заинтересовани членїци.

У обласци образованя затераз найвецей поробене на ришованю проблемох учебнїкох, од їх увоженя зоз державох матичного народу, по виробок каталоґох и обовязного друкованя у Сербиї.

Тиж так, витворени перши крочаї на можлївосци же би припаднїки националниих меншинох у векшим проценту участвовали у роботи державних орґанох и у судстве. Акцийни план предвидзел же би ше зоз новим Законом о локалней самоуправи (прилапени є тих дньох) оможлївели механїзми за лєпше функционованє совитох за медзинационални одношеня. Вшелїяк, вименка Закона о националних совитох националних меншинох будзе єден зоз круциялних задаткох у аґнеди Акцийного плану. Початни крочаї на мапованю, спрам звиту до котрого зме мали увид, поробени, а наиходзаци период, по 2018. кед заплановане же ше достанє нови Закон о националних меншинох, будзе нагода же би ше фахова явносц, державни орґани и национални совити зоз полним капацитетом уключели до витворйованя того задатку. Терашнї Закон ше указал нєдостаточно функционални и зоз дзепоєднима дилемами коло компетенцийох (становиско Уставного суда Сербиї). Будуце конципованє меншинских правох сиґурно будзе у фокусу заинтересованих актерох, як на домашнєй, так и медзинародней политичней сцени. Кажде нєзадовольство зоз понукнутима ришенями може буц нагода за „правно политични реплики” и спомалшованє европских процесох. Прето ше муши озбильно приступиц ґу шанси за нови, лєпши Закон о националних меншинох, пре реґионалну стабилносц, а як покус у франти гварел мой млади колеґа, и прето же „яки го тераз напишеме, таки нам останє занавше”.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 79 раз, нєшка 1)