Ковид-19 чкодзи цалому орґанизму

автор м. тамаш 24. фебруар 2021

Гоч ше очекує же найчежши пошлїдки можу настац при пациєнтох хтори мали найчежши инфекциї, виглєдованя указую же аж и благши форми хороти можу мац длугорочни неґативни ефекти и на длугши час, або тирвацо, пременїц живот тим людзом.

 За даскельо днї, початком марца, наполнї ше єден рок як у нашей жеми, при пациєнтови у Суботици, реґистровани перши случай Ковиду-19. Од теди по тераз, тестирани коло 2,8 милиони людзе, при вецей як 424 тисячох потвердзене присуство вируса, стопа смертельносци 1 одсто и вецей як милион людзе достали вакцину, цо да и колективни имунитет. О корони ше на початку прешлого року знало же напада плюца и же єй главни симптоми горучка и сухе кашлянє. Рок борби з вирусом и виглєдованя у нас и у швеце указую же корона зохабя пошлїдки на цали орґанизем. О тим нам вецей толкує др Саня Хромиш, директор Клинїки за обструктивни хороти плюцох и акутни пнеумопатиї на Институту за плюцово хороти Войводини у Сримскей Каменїци.

– Шицки зме шведкове же вирус корона може виволац акутни инфекциї рижних интензитетох, хтори найчастейше залапюю плюца, алє ше єднак моцно можу явиц и на других орґанох залапяюци имунолоґийну систему, шерцо, мозоґ, кревово судзини, мускули и ставци. Спектер симптомох хтори пациєнти можу почувствовац под час акутней инфекциї барз широки: од вистатосци и больох у мускулох и ставцох, прейґ високих температурох, кашлю, очежаного диханя, нєдостатку воздуху, презнойованя, больох у жалудку и преганячкох, прескакованя шерца, та по очежане паметанє, подполну збунєтосц, траценє моторней моци, та и парализу мускулох – гутори дохторка Хромишова.

По єй словох, при даєдних людзох инфекция преходзи нєзамерковано, други маю вельку борбу з вирусом, а нє мале число єст и тих хтори, нажаль, страцели борбу. Нєволя у тим же лїкаре чежко можу предвидзиц хто будзе мац чежку, або фаталну форму хороти. Старши людзе и особи зоз озбильнима хронїчнима хоротами, розуми ше, под векшим ризиком, алє було и младих, пред тим здравих людзох, хторим ше нє могло помогнуц и попри найлєпшого допатраня и лїченя хторе ше применєло.

БУДЗЕ И ТИРВАЦИ ПОШЛЇДКИ

– Шицка наша борба у початку пандемиї була унапрямена на лїченє акутних формох хороти и способох же би ше зопарло наставанє инфекциї. Нєшка зме, медзитим, шведкове, же ше борба з корона вирусом за даєдних инфицированих нє закончи кед ше закончи акутна хорота. Лїкаре тераз застарани же пандемия приведзе до значного звекшаня числа людзох хтори ше боря зоз тирвацима пошлїдками и инвалидитетом. Постояци виглєдованя, як и виглєдованя хтори окончени и на других корона вирусох (хтори скорей виволовали епидемиї), указую же вирус може тирвацо очкодовац рижни орґани и виволац озбильни пошлїдки. Гоч ше очекує же найчежши пошлїдки можу настац при пациєнтох хтори мали найчежши инфекциї, виглєдованя указую же аж и благши форми хороти можу мац длугорочни неґативни ефекти и на длугши час, або тирвацо, пременїц живот тим людзом – толкує др Саня Хромиш.

ПРАВЯ ШЕ ТРОМБИ

др Саня Хромиш

Дохторка гвари же Ковид-19 може виволац и згрудкованє кревових заренкох и правенє грудкох креви, цо може привесц до розличних шерцових и мозґових вдереньох и термоемболиї плюцох. Тоти хороти найчастейши под час самей инфекциї плюцох, а можу ше явиц и познєйше, кед уж випатра же инфекция прешла. Менши грудки креви можу заврец мали артериї на розличних орґанох, цо може виволац поремеценє їх роботи, з тим же ше под час акутней инфекциї тоти пременки нє могло замерковац. Вирус може зохабиц пошлїдки на шерцу, бо ше шерцово мускули при даєдних хорих можу пребарз розцагнуц и загрубнуц, цо вплївує на способносц шерца же би пумповало крев.

ОСЛАБНЄ ИМУНИТЕТ

– После акутней Ковид-19 инфекциї може присц до слабеня имунитета и прето ше явя прихильносц ґу розвою других вирусних и бактерийних инфекцийох. То зме видзели и скорей, при других вирусох, та ше пациєнтом вше совитує же би виход зоз шпиталю и злєпшанє общого стану нїґда нє похопели як подполне окрипенє и же би ше ище єден час стримовали од превельких напруженьох и контактованя з вельким числом людзох. Нє треба забуц же тот вирус може мац и цалком процивни ефект, у смислу же може спричинїц превельку активносц имунолоґийней системи и на тот способ порушац имунолоґийну охрану хтора нє защици алє, напроцив, очкодує власни клїтинки и зоз тим вивола чкодлїве запалєнє у цалим целу. Тот ефект найбаржей видно у акутней хороти кед ше нараз зявює такволана „цитокинска буря”, хтора приводзи до наглого погоршаня хороти, алє то мож видзиц и после окрипеня и може буц причина за розвой автоимуних хоротох. При людзох хтори мали чежки форми инфекциї, може присц до розвою озбильних неуролоґийних компликацийох, як цо делириюм, а єст докази же приходзи и до поремеценя паметаня и конфузиї. Нє цалком ясне чи вирус инфицирує мозоґ, або чи симптоми наставаю як пошлїдок запалєня хторе ше шири по цалим орґанизму – пояшнює др Хромишова.

ВЕКШИНА ЛЮДЗОХ ЦАЛКОМ ВИЗДРАВИ

На щесце, заш лєм, за найвекше число людзох єст оптимистични виход з корони.

– На концу жадам визначиц же векшина людзох хтори прелєжали Ковид-19 инфекцию швидко и цалком виздрави. З другого боку, нїхто нє вихабени од ризику зоз длугорочнима пошлїдками хтори може направиц тот вирус. За яснєйше дефинованє шицких проблемох хтори ше можу явиц потребни час, так же даяки ствари буду яснєйши аж о даскельо роки. Прето превенция од охорйованя и далєй барз важна, а вакцинованє представя єдини, за тераз, реални виход зоз цалей тей ситуациї. Мойо порученє на концу того текста би було: водзце рахунка о особней гиґиєни, притримуйце ше мирох физичней дистанци, вакцинуйце ше и чувайце себе и своїх найблїзших, же бизме шицки вєдно, у цо кратшим периодзе, могли висц зоз тей ситуациї и же бизме превозишли тоту кризу зоз цо менєй пошлїдками.

ПРЕМЕНКИ НА РЕСПИРАТОРНИХ ОРҐАНОХ

– Очиглядне место за преверйованє длуготирвацих чкодлївих пошлїдкох то плюца, бо Ковид-19 почина як респираторна инфекция.  При запалєню плюцох, хторе виволал Ковид-19 пременки хтори видно на препатрунку, зменшую ше после другого тижня, алє при векшини су присутни 6 тижнї после одходу зоз шпиталю. Тоти пациєнти длуго маю симптоми, даєдни студиї указую же аж 70 одсто пациєнтох приявює очежане диханє о мешац  после лїченя у болнїци, а 13,5 одсто пациєнтох дома муши хасновац оксиґен же би себе обезпечели достаточно воздуху – гвари др Хромишова.

Вона предлужує и же вирус може барз очкодовац мали драги за диханє и алвеоли и спричинїц наставанє рубцох, хтори очежую нормалну черанку ґазох, та прето пациєнти чувствую нєдостаток воздуху и барз вистаню и при найменших физичних напруженьох. Рубци, хтори настаню на плюцох тирваци и зоз лїченьом их  нє мож оправиц. При потерашнїх проєкцийох, таки пременки ше розвию при менєй од 5 одсто хтори мали запалєнє плюцох. На перши попатрунок, мож видзиц  же ризик од тирвацей пременки на плюцох нє окреме вельки, алє кед ше вежнє до огляду число хорих у швеце, у наиходзацих рокох на стотки тисячи людзе би могли мац тирваце очкодованє плюцох, хторе настало як пошлїдок тей инфекциї.

ВЕЛЬКА ВИСТАТОСЦ

Єден зоз найподмуклєйших длугорочних ефектох вируса Ковид-19 найменєй похопени то – велька вистатосц. Вше векше число людзох приявює винїмну вичерпаносц и зунованосц после заражованя з вирусом. Даєдни ше людзе буквално муча стануц зоз посцелї, або робиц вецей як даскельо минути або годзини одразу. Даєдни пациєнти ше поносую на поремеценє сна, депресию, болї у мускулох. Тоти симтоми здогадую на охоренє хторе ше вола „синдром хронїчней вистатосци”. Медицинска професия ше децениями намага дефиновац тоту хороту, цо приводзи до проблема довирия медзи лїкарами и пациєнтами. Нєт ясни указателє за тоту хороту, та ю мож дияґностиковац лєм на основи симптомох, цо добра основа за злохаснованє, и прето тот проблем постава ище векши. Нє будзе лєгко на сиґурно утвердзиц вязу медзи вирусом Ковид-19 и вистатосцу, окреме кед ше вистатосц нє огранїчує на пациєнтох хтори мали чежки инфекциї. Дакеди людзом потребне вецей мешаци же би ше врацели до предходней кондициї и здравя.

(Опатрене 72 раз, нєшка 1)