Континуитет и витирвалосц то їх символ

автор с. саламун 15. януар 2021

Пред кус вецей як мешацом, Културно-уметнїцке дружтво Тарас Шевченко з Дюрдьова наполнєло 75 роки од снованя. Гоч ше пририхтовали преславиц тот значни ювилей, пре почитованє епидемиолоґийних мирох застановйованя ширеня корона вируса, преслави нє було. Заплановане же ювилей будзе означени у наиходзцим периодзе,  док векши сходи буду дошлєбодзени.

Богата история Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” з Дюрдьова указує же воно мало вельо успишни роки и даскельо преламни, после котрих ше робело ище лєпше. Його стан найвецей диктовал стан у дружтве и держави, обходзенє державних установох и институцийох ґу дружтвом котри пестовали културу и традицию, алє и способносц водзацих. За тоти вецей як седем децениї иснованя и континуованого твореня, мож повесц же дюрдьовске Дружтво мало даскельо значнєйши периоди.

Ище 1918. року парох Дюра Биндас послал писмо руским предняком же у Дюрдьове єст потреби за снованьом Дружтва у котрим би ше пестовала руска фолклористика, култура, литература и друге. Водзаци ше з тоту идею, 30. новембра 1945. року у Дюрдьове основани Месни одбор Рускей матки, як оддзелєнє керестурскей цантрали котра мала повязац руководительох и руководзиц зоз оддзелєнями котри сновани у каждим месце дзе жию Руснаци. О три роки, точнєйше 1948. року Одбор прероснул до Културно-просвитного дружтва „Тарас Шевченко” и осамостоєл ше. Мено котре ноши нєшка, Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” пременоване на Виберанковей скупштини 1981. року. Медзитим, шицки Дюрдьовчанє, як Руснаци так и припаднїки других националносцох у валалє, и нєшка найчастейше хасую першобутну назву Матка.   

МЛАДЕЖ ОЖИЛА РОБОТУ

Дружтво стаємно робело од снованя. Збогацовало ше програму и робело на звекшованю членства. Медзитим, о двацец роки од снованя, 1968. року зазначене мале число програмох, нєдостаточна масовносц членства, як и слабе закладанє просвитних и дружтвених роботнїкох, младежи и интелиґенциї. Седем роки потим, 1975. року, младеж масовно приступела до Дружтва. Формовани велї секциї, ожита и злєпшана робота скорейших секцийох и ознова орґанизовани  дружтвени бали хтори теди скоро же замарли. Членство у тим периодзе могло буц охрабрене, понеже успихи призначовали драмска, литературна, фолклорна, хорска, музична, соло шпивацка, танєчна и фото-кино секция. Конєц шейдзешатих и початок седемдзешатих бул преламни рок, бо до Дружтва приступели велї значни особи котри и нєшка успишно дїлую у Дружтве. Їх дїло и мена познати и припознати нє лєм у дюрдьовским Дружтве, алє у цалей нашей заєднїци як витирвали предняки котри ше нєпреривно закладаю за руску заєднїцу у шицких єй значних ресорох.   

Мирослав Чакан

РЕОРҐАНИЗАЦИЯ ОДБОРУ

Барз значни, алє преламни рок бул и 1995.  Уж спомнути особи, после младежских активносцох у Дружтве, помали поставали найважнєйши слупи КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова.  

Теди, пред вецей як двацец роками у дюрдьовским Дружтве отримана централна преслава з нагоди 250 рокох од приселєня Руснацох до тих крайох. За предсидателя Орґанизацийного одбору Преслави вибрани Мирослав Чакан, котри пошвидко вибрани и за предсидателя Управного одбору КУД „Тарас Шевченко”. Од теди настали велї пременки. Єдно з перших то реорґанизация УО. Нови предсидатель Чакан шлїдзел свойо думанє же у нїм нє треба же би з векшого були уметнїцки руководителє, як потеди, алє и майстрове, интелектуалци, приватни поднїмателє, економисти, односно особи розличних профилох же би кажде мал нагоду дац свойо доприношенє, а уметнїцки руководителє водза секциї. Пошвидко ше тота одлука указала як єдна з важнєйших, понеже швидко водзела ґу цилю – злєпшац стан, положенє и условия за роботу. Вельке доприношенє у роботи у периодзе док предсидатель Чакан бул на тей функциї, дали уметнїцки руководитель драмскей секциї Яким Чапко и фолклорней секциї Звонко Барна.  

– Коло себе сом мал витворени млади особи, з котрима сом дзелєл думанє. Управни одбор постал функционални. Мали зме ясни план. Ишло нам од рук витвориц цилї, Одбор добре дїловал. Вельку потримовку зме мали и од спонзорох з нашого валалу, з других наших местох, та и иножемства. Вони нам нєсебично помагали – гварел Мирослав Чакан, котри на чолє Дружтва бул тринац роки, од 1995. по 2008. рок. Дзекуюци його схопносцом и потримовки членох УО котри давали вельке доприношенє, Дружтво нє лєм же достало свойо просториї, алє з часом ше омасовело його членсто, формовани и обновени секциї котри почали зазначовац окремни резултати и поряднє участвовац на Покраїнских, та и Державних смотрох, як и поряднє путовац до иножемства. Дружтво почало оживйовац у шицких сеґментох. Таки були зложни же з роками здобули довириє валалчанох, спонзорох, та и значних функционерох на вецей уровньох. Руснаци поросли у очох векшинского народу у Дюрдьове, постали значнєйши, як вредни народ котри ма богату историю котру позна и може указац другим. Дружтво помали поставало институция од довирия. Тото є и нєшка – гварел Чакан. 

Формовани вецей секциї и ґрупи у нїх, а окремне ошвиженє и збогацованє роботи у Дружтве допринєсло формованє Женскей жридловей шпивацкей ґрупи, котра першираз наступела 1997. року. Зоз їх снованьом ожило хаснованє руских пасових сукньох на бини и шпиванє жридлових шпиванкох, як у дюрдьовским, так и у других наших Дружтвох. Дзекуюци анґажованю андьох з Ґрупи, млади дзивки ше од нїх почали учиц облєкац пасово сукнї, ушорйовац их, одкладац, алє и намесцац баршонь и фитюлу. Праве тоти андї були инспирация за порушованє нового фестивалу при Руснацох, Фестивалу жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе”, котри ше у дюрдьовским Дружтве отримує од 2003. року. Медзитим, у прешлим року, пре актуални вирус Фестивал по першираз нє отримани.

ДРУЖТВО ДОСТАЛО СВОЙ ҐРУНТ

Гоч ище нє прешли войново часи, 1998. року случело ше цошка епохалне. Матка достала ґрунт, свойо просториї, у народзе наволане руске обисце. Такой теди УО почал оспособйовац тот обєкт. О кратки час зоз власнима моцами оспособели го за хаснованє, а потим на два заводи добудовали и два часци обєкта. У єдней часци простор за кухню, а у другей часци простор з єдним поверхом дзе ше находза канцелариї, ґардеробер и санитарни ґузли. Тоти просторї Дружтво хаснує од 1999. року. Шицко поробене на мольбу, дзекуюци членом и симпатизером Дружтва котри приходзели и з других наших местох каждодньово помагац. Нови и ушорени просториї Дружтва 17. януара 2004. року, пошвецели Владика кир Славомир Микловш и Владика кир Георгий Джуджар. Теди тоти дюрдьовски предняки мали таки ентузиязем же го нє мож поровнац з  нї зоз чим цо ше од теди случело. Зєдинєно дїловали, путовали до иножемства же би ше витворело контакти зоз нашима Дружтвами и вигосцовали их. Перше путованє було до Няґова и Медзилаборцох у Словацкей 1996. року, а окрем до Словацкей, порядно почали путовац и до Польскей, Мадярскей, Горватскей и України.

– З часом Дружтво мало стабилнєйшу финансийну потримовку, котра була значна за розвой. Як ше розвивала робота Дружтва, так ше шицко розвивало и у Дружтве. През роки зме здобули богату програму, таку же зме могли, а и ище вше можеме, самостойно дац вецейгодзинову програму – гварел Мирослав Чакан, котри од 2009. року окончує длужносц предсидателя Скупштини КУД „Тарас Шевченко”. Док бул предсидатель Дружтва орґанизовани вецей значни програми, а медзи нїма пейдзешата рочнїца од снованя Дружтва и велї други.

Пошвецанє просторийох КУД ”
Тарас Шевченко”– нашо владикове
и паноцове зоз предняками дюрдьовского Дружтва

КЛЮЧНИ РОКИ

Найзначнєйши роки за успих Дружтва то период од конца дзеведзешатих и початком дватисячитих, кед у нїм почали дїловац предняки котри ознова ожили роботу у нїм. Удало им ше покончиц же би Дружтво мало свойо просториї, свой печац, ознова ше почало орґанизовац руски бал, а дзекуюци новому и барз дїлотворному Управному одбору и здобуц стабилни интеґритет и авторитет на шицких уровньох. Їх дїлованє и резултати успишней роботи чувствую ше ище вше, насампредз дзекуюци тому же мали моци, знаня и сцелосци буц отворени за бешеду, розумиц стан, ришовац проблеми и потреби, алє и же им ше удало нєпреривно подмладзовац УО и Дружтво.

(предлужи ше)

 

(Опатрене 237 раз, нєшка 1)