„Конєц швета”

автор и. сабадош 9. октобер 2021

Ґлобалне „спаднуце” трох планетарно популарних диґиталних платформох: Фейсбуку, Инстаґраму и Вацапу хтори вєдно скоро же маю вецей хасновательох як цо єст людзох на Жеми, a пондзелок, 4. октобра, нє були доступни дакус длужей як шейсц годзини, за милениялну ґенерацию представяли конєц швета. Крах, хтори по остатнїх информацийох резултат интерней процесней гришки, а нє гакерского сайбер-атаку, тирвал нєполни роботни, лєбо школски дзень. Тоти найщешлївши, можебуц го и преспали. Медзитим, у дружтве и на берзох спричинєл поремеценя векши як цо наставаю пре державне вдеренє у даякей векшей держави Трецого швета, лєбо ураґан трецей катеґориї у тропским пасу. Наводно, власнїк спомнутих апликацийох у тим дню страцел седем милиярди долари зоз свойого богатства. Нє боїм ше же останє гладни – вироятнєйше же финансийни утрати надополнї за мешац-два. Можебуц и скорей.

Медзитим, нєматериялни дружтвени, културни и вообще животни пошлїдки сиґурно ше буду чувствовац длужей. У реакцийох на тот найновши „чарни пондзелок” приявени цали спектер емоцийох – од гнїву и нєвереня же ше то наисце може случиц, по анксиозносц, напади панїки и озбильни еґзистенциялни страхи зоз хторима ше зочели милениялци, особи хтори народзени коло 2000. року, хтори виросли и жию у диґиталним швеце подєднак интензивно як ґенерация їх родичох, бабох и дїдох у тим стварним.

Отвераю ше тиж и велї нови глїбоки и сущни теми за саме тканє нєшкайшого чловечества. Як виртуалне здобуло таки уплїв на реалносц? Як зме дошли по ґлобалну зависносц од интернету, насампредз, од дружтвених мрежох? Чи ше тото цо нє постоване и лайковане вообще и случело?

И тоти ище важнєйши: хто наисце контролує интернет и чи то вообще и можлїве у класичним смислу, як цо ушорене лєценє до Вселени лєбо плївба по Шветовим морю? Чи є наисце нєвичерпне жридло информацийох и знаня, та з тим и шлєбоди, свойофайтова Аґора постмодерного часу як цо ше наздавали його снователє-идеалисти же будзе, чи простор инженєринґу думаня и перфидней манипулациї з становисками и емоциями хасновательох за рахунок комерциялних, лєбо даяких ище нєчеснєйших и цмейших интересох? Чи нєшкайши диґитални моґулє наисце моцнєйши од векшини владох суверених державох и медзинародного порядку? Чи су наисце таки бизнисменє, визионере и филантропи, чи то лєм слика о себе хтору домерковано креирую, понеже вше баржей здабу на колоритних неґативцох зоз филмох о Бондови.

Питаня и дилеми скоро нє маю конца – Одвитовац голєм на даєдни и понукнуц голєм даяки ришеня, вироятно медзи найвекшима задатками нашого часу, кед уж нє можеме ришиц войни, глад, биду и канцер.

(Опатрене 20 раз, нєшка 1)