Корона, карантин, култура – можлївосци диґиталней ери

автор а. ранкович 29. май 2020

Гоч ше у часох вельких кризох чловек природно обраца ґу преживйованю, а култура вше якошик  дрилєна на бок, диґитална ера у хторей жиєме дала можлївосц виполнїц час у изолациї зоз вельким числом културних змистох доступних на „клик”. Виртуални швет интернету указал ше з тей нагоди барз хасновити, нє лєм у обезпечованю змистох и отримованю контуниутету роботи, алє и як средство за одклоньованє думкох зоз корони и очуванє менталного здравя.

Очиглядне же ше людзе зоз култури и уметносци у цалим швеце остатнї два и пол мешаци ровнали по миму хтори кружел у виртуалним просторе же Шекспир написал „Краля Лира” под час карантину пре колеру. Култура ше скоро цалком преселєла на интернет: безплатни представи, филми, виртуални тури, фестивали и подобне понукнути прейґ рижних файтох дружтвених мрежох и платформох у намаганю допринєсц колективней одвичательносци и потримац апел епидемиолоґох же треба остац дома. Култура нє остала нєдоступна гражданом, без огляду же установи и орґанизациї заварли свойо дзвери.

Корона криза, розуми ше, вплївовала и на роботу Заводу за културу войводянских Руснацох. Гоч и потераз значна часц активносцох була пошвецена диґитализациї нашого културного скарбу, Ковид-19 лєм положел векши акцент на видлївосц тих материялох. Од скорей на сайту Заводу (у часци библиотека/електронска база) уж були доступни диґитализовани материяли зоз Архиву Войводини, даєдни стари публикациї як цо то „Правди католїцкей вири”, та и скенирана руска преса: „Православни вистник”, „Думка” и „Заря”. Тераз на сайту доступни и 724 числа „Руских новинох”, як и коло 30 виданя самого Заводу (у часци видавательство), медзи хторима найпопуларнєйши перши том Сербско-руского словнїка. Пошвидко ту годно найсц и шицки 850 диґитализовани склєняни плочи Будинскових фотоґрафох зоз Руского Керестура, други том уж спомнутого словнїка и, як зме потераз оценєли, коло 400 нотни записи за нашо хори, вєдно зоз текстом шпиванкох и їх музичним приказом.

Пре почитованє нашлїдзеного и одвичательносц ґу гевтим хтори приходза после нас, у тих позарядових часох орґанизовали зме и едукативни онлайн роботнї за дзеци на теми як цо то Велька ноц, яр, руске народне облєчиво и проєкциї рисованих филмох хтори провадзела и пригодна креативна роботня. Рисовани филми реализовала Новинарска асоцияция Руснацох прейґ проєкту „Учме вєдно руски язик. Читай ми” хтори финансовал Завод. Слово о рисованим филму на адаптацию сказки „Червена шапочка” и приповедки Меланиї Римар „О цмоти”.  Першу роботню по податкох Фейсбуку патрели 184 особи, а остатню на тему нашо народне облєчиво аж 730. Тоти змисти и далєй доступни на ютюб каналу Заводу и Фейсбук боку у часци Призначки (Notes), так же гевти хтори ше нє могли орґанизовац патриц премиєру и одробиц креативни роботнї такой, можу то поробиц и познєйше. Попри тим, спомнути рисовани, и гевти хтори направени скорей зме и титловали по сербски, а у планє титловац и роботнї.

Єден зоз наймоцнєйших упечаткох з того часу останє инициятива институцийох анґажовац своїх хасновательох през креированє рижних интерактивних змистох и виртуално повязац людзох у чувству заєднїцтва. Як гваря, кажде препреченє источашнє и нагода, шанса. З оглядом на дисперзию нашей заєднїци по цалим швеце, тоти часи корони нам послужели и як здогаднїк,  и як опомнуце. Цо векше число диґитализованих ентитетох нашей култури муша буц доступни шицким, гоч кеди, гоч дзе, и на тото ше треба фокусовац.

Заш лєм, и диґитални активносци и презентация у виртуалним просторе коштаю. Главне питанє нєшка: як ше доступни средства буду рушац того и идуцих рокох, понеже значна сума з буджетох за културу тераз будзе зменшана и преунапрямена на санированє пошлїдкох пандемиї. То уж видно по урядовим обвисценю зоз Буджетского фонду за национални меншини. Гевто цо нам остава, то одупрец ше чежким часом и витирвац, без огляду на почежкосци. Зоз спокусох часох карантину и позарядового стану тиж будземе паметац моц институцийох култури же би ше швидко прилагодзели ґу пременком и верим же то лекция хтору треба часто споминац.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 73 раз, нєшка 1)