Крадзи по польох треба приявиц лєм до МУП-у

автор а. медєши 9. октобер 2021

През лєто и єшень, у чаше кед дозреваю польоприведни култури, барз части крадзи плодох на польох. Крадоше нє „зарезуюˮ нїкого, а крадню шицко – од жита, кукурици, овоци и желєняви, та аж и бетелїну, шено и сламу. Но, по рускокерестурским хотаре ше, по словох нашого польочувара, на щесце, нє краднє тельо кельо по других хотарох, гоч тей єшенї, пре добру цену, паприґа була „на метиˮ крадошом вельо вецей як прешлих рокох.

У сезони обераня паприґи, початком септембра, Яким Надь бул нєприємно нєсподзивали кед на своєй парцели обачел пооберану паприґу, на вецей як три ферталї гольта.

– Пооберане ми коло три ферталї гольта и то нє могло буц пооберане за єден дзень. Нє лапел сом крадошох, алє по тим же паприґа нє була поламана, поведол бим же оберане през дзень. Нє вошли як „воли до капустиˮ, алє крашнє було пооберане, як да знали оберац. Тоти хтори крадню вироятно знаю же ми, поведзме, обераме папиґу до поладня, и же ю вец идземе дому преберац и складац до мехох, та у тим периодзе вони можу пойсц на польо краднуц. Роздумовал сом же можебуц то були и бувши роботнїки, бо я нє мал роботнїкох з валалу, алє нє можем твердзиц бо сом нє видзел – приповеда Яким Надь и додава же то нє першираз же мал „роботиˮ з крадошами, понеже подобну ситуацию мал и пред коло 10 роками.

ЄСТ ВЕЛЬО РОБОТИ ЗА ПОЛЬОЧУВАРСКУ СЛУЖБУ

– Теди ми пооберали коло пол гольта. Я особнє то нє видзел, алє видзел єден мой приятель же вецей людзе на  трактору ми обераю паприґу на полю. Понеже мам паприґу на Сейкох, за Новим населєньом, нас коло 15 паприґарох ше теди орґанизовало же бизме ходзели чувац паприґу. То коштало 100 евра по гольту, и знало ше же ходза двоме чуваре зоз псом и зоз пушку, та то теди вредзело – гвари Яким.

Кулска Польочуварска служба облапя шицки населєни места на териториї општини Кула, о хторей водза бриґу лєм осемцме польочуваре. Окрем же водза рахунку о обрабяцих поверхносцох, надпатраю и нєконтроловане пилєнє древох у хотаре.

– Перше проблем у тим же нас, польочуварох, нєт досц, окреме кед дахто пойдзе на рочни, або на хорованє. Нєдавно колеґа зоз Вепровачу бул на хорованю, та сом бул задлужени и за Вепровач и за керестурски хотар. Скорей нас було 16, а тераз нас остали лєм осемцме у цалей општини – приповеда польочувар Владимир Шимко.

ПРОДУКОВАТЕЛЄ ШЕ И САМИ ОРҐАНИЗОВАЛИ

– Цо ше дотика польских крадзох, того року найвецей бул акцент на паприґи. Було крадзи на Малим Медєшу, було чкоди и у кукурици, було ґаженя по кукурици, оганяня, заплєнєни єден авто и було ище даяки доказни материяли. На Медєшу ше продукователє паприґи и сами орґанизовали, та чували поля бо вельо крадли зоз Бачкого Брестовцу и Бачкого Ґрачцу, но после як зме заплєнєли авто, шицко ше дакус змирело – толкує Шимко.

Найвекши проблем при польских крадзох тот же крадошох чежко пренайсц на терену. Медзитим, аж и кед их польочуваре влапя на дїлу, доказованє крадзи часто длуги и чежки процес. 

– Крадзу, хтора була тераз у септембру, сом нє приявел полициї, бо сом на парцелу нє ишол даскельо днї, а кед сом видзел же пооберане, уж було позно, прешло даскельо днї од крадзи. Нє мал сом валидни доказ. Польочуварови сом гварел, вон направел записнїк, висликовал ме у паприґи як доказ же нєт червеней паприґи, и то шицко. Волал сом и до полициї розпитац ше за мой случай, же чи приява дакому прешлїдзена, медзитим з полициї були барз нєлюбезни и нє дали ми нїяку хасновиту информацию – гвари Надь, а о поступку приявйованя Владимир Шимко предлужує.

ВИСЛИКОВАЦ НЄПОЗНАТИХ ЛЮДЗОХ И АВТА НА ПАРЦЕЛИ

– У случаю кед видзиме даяку нєпознату особу на парцели, хтора нє ма парцелу на тим месце, такой ше тоти особи оддалює. Треба волац польочуварску службу лєбо полицию, гоч кого. Окреме кед у питаню и даяки превозки. Найлєпше висликовац поведзме авто, лєбо людзох и тоти знїмки лєбо слики послац польочуваром, то цалком валидне. Ми после тоти докази прешлїдзуєме правней служби, а потим Явне тужительство водзи поступок, то вецей нє наша робота. Значи, цо ше дотика векших крадзох, хтори ше углавном случую у околних местох нє тельо у Керестуре, вец виходзи и полиция на терен, и то идзе потупова приява до инспекторох, хтори то вец далєй виглєдую – толкує Владимир Шимко и додава꞉

– Проблем лєм у тим же ми нє маме тельо можлївосци рушац ше  по польох як полиция, понеже нє маме авта, лєм моторки. Односно маме єдну превозку и на нєй виходзиме на терен кед ше уж наисце преверши у крадзи. З другого боку, проблем и у тим же полиция нє так позна польски терен, вони ше вецей рушаю по урбаних местох и вец ше у хотаре нє знаходза. Но, я одприлики знам хто „познатиˮ крадоше так же их тримам  „на окуˮ, алє вшелїяк же людзе треба же би цо вецей приявйовали кед видза нєпознату особу  на парцели, нє треба же би ше бали – гвари вон.

ТРЕБА НАВОЛАЦ ПОЛИЦИЮ

Же крадзи и шицки други нєправилносци на полю треба приявйовац виключно до МУП-у на число телефона 192, потведзую и предсидателька Здруженя паприґарох Душица Орос, хтора вєдно зоз секретаром МЗ Михайлом Пашом и польопривреднїком Елемиром Надьом початком септембра нащивела началнїка и командира МУП-у у Кули, а хтори теди дали обгрунтованє же зоз Керестура нє було нїяки прияви о крадзох по польох.

(Опатрене 165 раз, нєшка 1)