Краса у креативним и ориґиналним

автор с. фейса 20. новембер 2021

Ремесло єдней шивачки од давна познате – мера, скрава, обруби, зошиє. Вона ма знанє, и схопни руки, сцерпеня як мало хто. А кед ше єй припише и креаивносц и вше нови идеї, кед под руку, док вибера платно, уж видзи як шмата випатра на жени то дар. Створиц цошка красне, а лєм з иглу и цверну, нє може кажде. Тих дньох зме ше до того и прешвечели.

Нєт озда тей жени хтора би у тим цо є облєчена, цо часто ноши, нє сцела випатрац цо красше. И да блузна на нєй будзе модерна,  алє и да прикриє там дзе то найпотребнєйше, а сукня наглаши предносци. Шицко то мож, лєм кед маш добру шивачку хтора люби свою роботу, любезну и сцерпену. Єдну таку зме стретли, у Новим Садзе. 

Ясна отвера власни салон, ище вше є у велькей роботи, алє кажди дзень на роботи. Гвари же муштериї муша знац же цо ту будзе, же ту салон за шице, и же на ню вше годни раховац. Даскельо сукнї и шоси уж виложени, ту и машина за шице, громаду шкатули зоз цвернами и прибором, шицко ту, алє би було даремно кед би нє мала и тото цо так видно на нєй –  дзеку за роботу.

ОД ҐРАФИКИ ПО НОЖНЇЧКИ

Ясна Русковски родом з Коцура. Шицко у дзецинстве и младосци ишло так як треба, но кед ше требало уписац  на студиї, коцка спадла на Факултет технїчних наукох, односно ґрафичне инжинєрство. 

– Одвше сом любела уметносц, нє знала сом точно у хторей то форми будзе, алє ме на факултет прицагло праве тото же сом думала же тоту свою креативносц на даяки способ виражим. Нє було цалком так як сом задумовала, бо дизайн нє бул ношаци, алє инжинєрство – почина Ясна о школованю, о тим як сцела пренайсц, учиц и робиц тото цо люби.

Кед одслухала и остатнї испит на факултету, спаковала куфри и пошла до Америки.

– Таке искуство ми було барз потребне после даскелїх рокох на релациї Коцур–Нови Сад.  Барз сом мала жаданє одшмелїц ше и пойсц даґдзе, робиц и зарабяц, путовац и дружиц ше. З пайташку зме нашли аґенцию прейґ хорей зме робели, углавним сезонски роботи у готелу и ресторану швидкей поживи, алє тото цо барз важне, то же сом по врацаню отамаль знала цо сцем –  же ше упишем на курс за шивачку и будзем робиц тото цо любим – гвари вона.

Так и було. Ясна у Ремеселнїцко-образовним центру „Аджия” у Новим Садзе уписала курс за шивачку,  тото цо одвше сцела. Вона уж мала и основи, и нє так же иглу и цверну першираз видзела, бо дома з любови у шлєбодним чаше, праве таке робела. 

И РОБЕЛА И ПРЕПОДАВАЛА

Першей панї, власнїци єдного салону хтора ше зявела на дзврох Аджия центру и глєдала роботнїцу, гварели за Ясну. Вредна, точна  а креативна, почина робиц за спомнуту панї, и там здобува огромне искуство. Нє лєм у роботи, алє и у розгварки з муштериями, у поради и совитох, нє раз и и нє два раз, у идейох.

 – Була сом нєискусна, алє моя власнїца була сцерпена. Кус, покус, винашли зме єдна другей обичай, робела сом шицко цо требало, и преправяла, од старого зошила нове, и рекли, шмати и сукнї, хтори сом и найволєла. Ище кед требало розпарац даяку маїцу, додац чипку, пришиц нєзвичайни кишенки,  а заш же би нє одскаковало и було звишок,  було то праве тото цо сом сцела  робиц  – гвари Русковскова.

О рок Ясна ознова поволана до спомнутого центру  дзе учела ремесло. Волали ю же би тераз вона подучовала и учела других як маю робиц, з єдним словом – верели єй. И попри тим же ше спочатку ламала, пристала, и ниа, уж пияти рок як преноши основни, алє и ширши знаня  шицких тим цо приходза на курс.

У СВОЇМ

Искуство у першим, а вец и робота у другим салону, дало Русковсковей сили же би ше одшмелєла и отворела  власни салон до хторого кажде хто сце годзен принєсц платно и повесц же цо би сцел з нього ушиц. И нє лєм тото. То место дзе муштерия може принєсц и свойо шмати преправиц, зужиц, прешириц, а кед же им ше попача даяки зошити шмати  уж виложени у салону або авзлоґу, годни их и купиц.

– Задумала сом праве так же ту буду и шмати за ношенє хтори маю свой власни печац, значи маю цошка цо кус иншаке як цо мож  найсц у велїх дутянох у варошу, алє шорове, з доброго материялу зошите, а заш єдинствене – гвари Ясна и надпомина же спочатку будзе вона сама робиц, а час укаже цо и як будзе далєй. Ма уж свойо муштериї, алє ше наздава же их будзе вельо вецей. 

Тото цо нє раз мож чуц у тим ремеслу, то же муштерия муши мац довирия до того хто му шиє, бо окрем женох хтори знаю цо сцу кед отворя дзвери у салону, єст и гевтих хтори принєшу платно и поведза: „ушийце ми дацо з того”. А шивачки уж шицко ясне.

– Кед видзим же материял нєквалитетни, або же на концу нє годно випаднуц так як то дахто задумал, предложим и отворено повем цо з того мож очековац. Важне же бизме ше на концу розгварки нашли на истей драги. Млади дзивки знаю присц и сцу шмату таку яку нє ма нїхто у варошу, а то звичано сукнї за специялни нагоди як цо матура, свадзба, родзени днї – гвари Ясна и надпомина же уж ма наручену єдну винчанїцу, а праве на винчанїцох робела и на остатнєй роботи, пред тим як цо ше надумала осамостоїц.

– Нє одуставам од того цо сом надумала, гоч знам же кажди початок нє лєгки и же тото цо сцем нє настанє прейґ ноци. То на концу и моя порука младшим одо мнє, хтори ше можебуц исто так ламу же цо и кадзи далєй. Нє, нє треба такой дзвигац руки од своїх снох, и штудирац же шицко даремно. На кажде питанє єст одвит, а вон кучи у каждому з нас, и чека  – гвари Ясна, а єй роботи мож видзиц и на Инстаґрам профилу jasnaruskovskiatelier.  

И попри тим же нєт вельо младих хтори заинтересовани за тото ремесло, роботи єст, а будзе єй вше вецей, бо  шмати з Китаю, алє и хто зна з хторого краю швета, пре свою масовну продукцию давно страцели и на   квалитету, алє и на випатрунку.

У тим старим ремеслу хторе нє пошло до забуца, алє ше враца на вельки дзвери, важи єдно правило шицким добре познате. Потребне у нїм знанє, алє талант и любов ґу роботи найважнєйши. 

Нє кажде зна зошиц ориґиналну шмату, скрац ю и ушиц так же би ю, док стої виложена у авзлоґу, велї запатрали. Нє кажде останє до цмей ноци з иглу у рукох закончиц розпочате. По тим познати лєм найлєпши шивачки.

(Опатрене 316 раз, нєшка 1)