Култура о котрей вше мож научиц дацо нове

автор ол. русковски 3. септембер 2021

Нє кажде польопривредне продуковательство у Войводини ше нашлїдзує з оцох на синох, даєдни з нєшкайших продуковательох полюбели тоту дїялносц лєм патраци на других у своїм околїску як ше з тим занїмаю. Велї ше аж познєйше, после законченого професийного вику у даєдней другей обласци, обрацели праве ґу польопривреди. Єден з таких и Коцурец Владо Тамаш, котри з першима пензионерскима днями вошол до продукованя паприґи.

Пред пар роками, почина приповедку наш собешеднїк, ситуация у держави ше нє барз розликовала од нєшкайшей.

– Кед сом пошол до пензиї, и теди були проблеми як и тераз. Пензиї були мали, а я ше нє чувствовал як даяки виробени чловек же ми на розуме було лєм лєгнуц и одпочивац, та сом почал роздумовац цо бим могол робиц. Перше сом почал зоз посцернянкову кукурицу, медзитим, то ше ми  нє указало як нєпрофитабилне, та сом роздумовал цо бим могол далєй. Патраци на продуковательох паприґи зоз Руского Керестура котри ше хвалєли зоз добру паприґу, одлучел сом опробовац ше у тей продукциї – бешедує Владо.

ФАМЕЛИЙНА РОБОТА

До роботи з паприґу вошли тройо зоз фамелиї Тамашових – Владо, його супруга Ганча и син Борис. Так, 2015. року перши раз на свойо поля посадзели тоту рошлїнску културу.

– През жиму зме ше догварели же будземе садзиц паприґу, вибили зме студню на полю и на Ют`юбу опатрали най видзиме дакус як идзе тота робота. Як ше роби з фолию, зоз пантлїку, понеже я тото нїґда нє видзел, а анї сом нє знал же так мож робиц. Нє мал сом ту кого анї анґажовац за поставянє фолиї, та сом направел машину котра то роби. Так зме наяр поставели фолию, погноєли польо и рушели. Тот перши рок нам ше пресада нє барз удала, мали зме и кус проблеми, паприґа пожнєла… Алє, за перши рок зме були барз задовольни, гоч урожай нє бул вельки, мали зме наисце фину паприґу и то нам дало дзеку же бизме ше упущели до тей роботи и шлїдуюцого року – щиро гвари.

Поверхносц на котру Владо углавним садзи паприґу то гольт, два, и як гвари, нє бул ту нїґда даяки пенєж же би ше збогацели, алє зависно од того кеди яки рок бул, дакеди ше и добре заробело.

– Перши рок сом паприґу анї нє осиґурал. Єдну часц сом посадзел на пустари, а тоту жем хаснуєм 30 роки и там нїґда ляду нє було. Медзитим, теди пришол ляд и побил паприґу – хтору вдерел, там ше направела дзирка и шицка, як и тота коло нєй котра була здрава, згнїла. Дацо зме пооберали, алє вецей як половка препадло.  На щесце, мали зме паприґу на двох польох, и на другим плоди остали нєочкодовани, та ше то вец так пребродзело, аж зме були и у плусу. После того зме почали осиґуровац, нє так ше вельо кошта, а мирнєйши зме, голєм кед ляд у питаню – толкує Тамаш.

ВИВОЛАНЯ У ПРОДУКЦИЇ

У продукциї паприґи ше з часом усовершовали, щиро гвари, а и тераз ма часопис о тим, з котрого вельо научел. Вельо того нашол и на интернету, и шицко цо пречита, цо чує, дахто кед ма даяки интересантни идеї, и тото цо пробує, шицко записує до єдней теки. По його словох, продукованє паприґи досц компликована ствар.

– Праве кед думаме же шицко знаме, зяви ше дацо нове. Наприклад, того року нам єдну часц паприґи залапела вироза, котру зме нїґда потераз нє мали. Бактериозу, бактерийску пламенячу паприґи котру виволує єдна бактерия мали зме єдного року, алє вирозу нїґда. Ю виволую вируси котри направя чкоду, деформую паприґу. Читал сом же єй того року єст вшадзи. Так же, тераз сом и о вирусох научел, та так кажди рок дацо нове научиш – бешедує Тамаш.

Кед вошли до роботи з паприґу, єдно з перших виволаньох з котрим ше Тамашово стретли було и – цо зоз паприґу, дзе ю предац, кому? Виглєдовали, глєдали хто купує, котри фирми ше занїмаю з одкупом желєняви, та заключели же ю найлєпше предац до Руского Керестура, и там ю и понукли. Перши рок найвекшу часц паприґи там предали, алє як гвари Владо, другого року мали кус подли искуства зоз тамтейшим одкупом, та ше преориєнтовали на Деспотово, Нови Сад и ище даяки фирми, и такповесц, на даяки способ себе преширели тарґовище и пласман роби им вецей нє представя проблем.

– Влонї орґанизовани одкуп у Коцуре и то нам барз олєгчало. Ту предаванє идзе добре, лєм пойдзеш, висипеш паприґу, за годзину шицко покончене. Паприґа оталь найвецей идзе до Горватскей, Ческей, перша класа ше попреда у нас, а тота за преробок идзе до иножемства. Чул сом же ше догварели же першу класу паприґи буду одкупйовац по 70 динари, а другу класу по 30-32 динари. Кед так будзе, то солидна цена за першу класу, котра конзумна, и швижа идзе до маркетох. Тиж, одкупюю ю и накупци и предаваю по пияцох, тераз по цени од 150 динари, а увидзиме як будзе док придзе права сезона. Друга класа, або ткв. микс, будзе по одкупней цени коло 40 динари вироятно.

По його словох, велї продукователє ше одлучую предавац микс, односно обераю шором и першу и другу класу, без пребераня, прето же чим маю менєй як 50 одсто першей класи, нє виплаци ше преберанє, бо наднїци роботнїком досц високи.

– Тарґовище таке же глєда вельки паприґи, красни, нє гоч яки. Стретал сом людзох котри з поля пообераю до остатнєй паприґи, и тоти дробни котри вец складаю до мехох так най их нє видно, шверцую, лєм най их попредаю. Ми нє таки людзе, нє будземе ше так бламирац – щири Владо.

СЛОНОВО УХО НАЙЛЄПШЕ

Файта котра заступена на їх польох то слоново ухо, думаня су же то файта котра ше найбаржей виплаци понеже ма добри род. Пробовали на меншей поверхносци гибрид котри специялно за Балкан направени, алє нє указало ше нїч окремне, лєм розлика у цени нашеня – за нашенє такого гибриду на єден гольт потребне видвоїц коло 250 тисячи динари, а нє заґарнтоване нїч. Ище, як гвари наш собешеднїк, кед придзе хорота лєбо дацо, а даш тельо пенєжи у старту, вец цалком препаднєш.

– Маме студнї на трох польох, та на нїх и можеме садзиц паприґу. Гоч вона подноши же би ше каждого року садзела на исте польо, у пракси нам ше указало же є першого року найлєпша, другого слабша, а трецого зме ше покаяли же зме ю ту и посадзели. Зявюю ше хороти, рижни чкодлївци, чи микроби, чи видлїви, и покля нє придзе час за оберанє, то нам однєше значну часц париґи. Прето зме одлучели же будземе меняц поля до кругу, охабяц най кажде польо голєм по рок, два одпочива, и вец сиґурно нє будзе проблеми з хоротами.

Приповедки о урожаю од продуковательох мож чуц вшелїяки – же мали и 40 тони по гольту. Алє, по Тамашовим искуству, просекови урожай коло 20 тони паприґи по гольту, и то одлични урожай. Нормално, може ше случиц же будзе и вецей, алє гевти котри твердза же маю 40 тони – най то приповедаю тим цо нє садзели паприґу, з ошмихом гвари наш Коцурец.

ПОДЛИ РОК ЗА ПАПРИҐУ

– Тот рок нам добре рушел, алє вец пришли вельки горучави, а наша паприґа праве теди преквитала и од горучави шицки тоти перши квитки одпадли. Потим зме чекали други квитки, а вец пришла и буря, попреврацала паприґу, та и ту було очкодованя. Мож повесц же подли рок бул за паприґу, єй одвитує кед нєт дижджу, алє нє добре анї кед барз вельки горучави. Хто потрафел же му паприґа квитла кед було даяке захладзенє, тот ма паприґи и то найкрасшей паприґи – толкує.

Вироятно ше зоз продукованьом паприґи буду занїмац и надалєй, гвари наш собешеднїк, лєм ше вон планує покус поцаговац з тей роботи и препущиц ю синови Борисови.

– Паприґа барз интересантна рошлїна, полна виволаня. Уж тераз єст досц тих котри ше занїмаю зоз єй продукцию, а думам же нарок и надалєй будзе лєм ище вецей коцурских паприґарох – гварел на концу Владо Тамаш, продукователь паприґи зоз Коцура.

(Опатрене 32 раз, нєшка 1)