Култура як склонїще

автор м. зазуляк гарди 10. октобер 2021

Хто ше раз обере зоз „вирусом култури”, чежко ше го може ментовац. Яким Винаї з Руского Керестура, лєбо Цумай, як го шицки познаю, роками ше однїмал од того же би ше ознова активовал у нашим културним живоце. Праве у тим периодзе кед то преламал, и друге ше почало намесцац там дзе му место. Но, рушме од початку.

Якимово старши брат и шестра, танцовали у фолклору, та и вон почал ходзиц на танєц, а потим учителька Ксения Бодянцова препознала його добру дикцию и унапрямела го на рецитованє и дзецински представи.  

– Попри тим, водзел сом и програми, од дзецинских, та надалєй. Фолклор сом тиж барз любел, сцигол сом по перши ансамбл, алє моя танєчна кариєра станула кед сом поламал обидва руки. Кед сом мал дас дванац роки, ґлумел сом у першей представи за одроснутих „Лов на дзиви качки”. После пришли тоти пубертетски, най так повем, глупи роки, хтори сом векшину преспал. Нїч ме нє интересовало, а вец ту були и студиї, живот у варошу, та сом мал єдну добру павзу зоз шицкима анґажманами, гоч ме волали же бим участвовал у велїх проєктох – здогадує ше Винаї.

ЛЕКЦИЇ ЗА КАЖДОДНЬОВИ ЖИВОТ

Тота павза тирвала вецей як петнац роки, док Яким нє прилапел улоги у представох „Вона нєвиновата”, „Зазбероваче труплох”, „Случай нєвиней ґдовици”, „Вина”, а тераз му зверена главна улога, и то улога Петра Ризнича Дядї.   

– Думам же „Ениґма–Дядя” будзе єден капитални проєкт. Велька ми чесц и мило ми же сом уключени до того проєкту и наздавам ше же оправдам довириє хторе ми дате. Улога у „Вона нєвиновата” пред шейсцома роками була менша, а дружтво було добре, та сом ше лєгко прилагодзел. Кед почувствуєш тоту атмосферу, то готове. Кельо сом ше однїмал, тельо мушим буц подзековни и Зульови, и Ачимови, и велїм другим особом же ме нє пущели, же ме нє дали так лєгко. Як сом мал щесца же сом у фолкору робел зоз Ґачом и Стрибером, так до конца живота будзем подзековни и же сом мал нагоду робиц зоз доаєнами нашого театру. Велї верели и веря до мнє вецей як цо я сам верел и пре почитованє ґу тим людзом, нє одрекнєм ше тераз так лєгко од шицкого. Я нє любим повесц же сом ше врацел, бо и док сом нє бул активни, вше сом бул ту дзешка и мнє Дом култури вше бул дом. То склонїще и друга фамелия. Нє приповедам о мурох и облакох, алє о Култури як ядру. То нє лєм ученє крочайох, тексту… вельо єст пред тим и потим. То лекциї за каждодньови живот – визначує Яким.

„Пупче” 1998. року

БЕЗБРИЖНИ РОКИ

Гоч го вше интересовала и технїка и технолоґия, Яким ше опредзелєл за руску Ґимназию, а потим и за Оддзелєнє за русинистику. 

– До Ґимназию сом ше уписал бо сом нє знал цо сцем у живоце и, вообще сом нє побановал. Можем повесц же ми асоцияция на Ґимназию єдна безбрижносц. Вше сом любел язики, любел сом дебатовац, озда сом праве прето и любел годзини руского язика при професорови Владимирови Бесерминьови, хтори ми теди бул идол. Нє лєм як професор, алє и як чловек, як особа уплївовал на мнє, пре ньго сом ше вец уписал и на руску Катедру. Под час студийох сом ше приявел и за порядне войско, дзе сом бул пол рока, а други шейсц мешаци сом садзел паприґу. Кед сом ше врацел на студиї и кед сом почал жиц у студентским доме, теди почала друга найлєпша часц мойого живота после Ґимназиї. Упознал сом особи зоз хторим сом и нєшка у контакту, и студентски живот у доме бим препоручел каждому студентови, голєм рок – совитує Цумай.

ПЕНКАЛО МЕСТО МОТИКИ

Кед ше як абсолвент врацел зоз варошу на валал, нє виберал роботи. Робел на наднїцох, у Хладзальнї, а вец ше становел у медийох.  

После ище єдней Дньовки 2016. року

– Шицко то дзешка попреплєтане зоз тим периодом кед сом ше ознова активовал у култури. Кед Любомир Дудаш Инґе ишол до пензиї, у ИПЦ Кула, односно Ку медиї, требало дакого за руску програму. Препоручели ме, пробовал сом, и пейц роки сом бул там. Водзел сом ше як редактор програми на руским язику, алє то була лєм часточка моєй роботи. Вошол сом од нули до колективу, а вишол сом сам як колектив, бо окрем писаня висткох, прекладаня, научел сом и шицки технїчни ствари, медзи иншим и преламованє новинох, знїманє и монтажу видеа… Єден час сом сотрудзовал и зоз Руску редакцию Радия Нового Саду як дописователь зоз Керестура, а зоз Ку медию сотрудзуєм и далєй, алє лєм на пририхтованю и читаню винчованкох за свадзби – приповеда Яким, хтори тераз заняти як видео-новинар и редактор на Дньовнїку у Рускей редакциї Телевизиї Нови Сад.

– Аж кед сом почал робиц у РТВ-у, видзел сом цо то значи робиц у правей редакциї и похопел сом цо то колеґиялносц. Понеже любим технїку, ище у Кули сом велї ствари научел так же сом ше роками припатрал. Нє ходзел сом на курси, алє сом вше мал добрих менторох. Похопел сом же волїм робиц сам, та и тераз шицко сам пририхтуєм. У тей роботи сом злучел любов ґу технїки зоз читаньом и писаньом – толкує Винаї, хтори єден час писал и прозу, обявйовал ю у МАК-у, а його твори заступени и у Зборнїку „Гумно 2: Дзеци з дружтвених мрежох”. 

Попри тим же ше после врацаня на валал активовал у културним живоце, Якима баржей заинтересовала и ситуация у нашей заєднїци, окреме при младих, та ше прилапел и улоги предсидателя Здруженя „Пакт Рутенорум”, праве теди кед воно було у кризи и кед го требало ознова „подзвигнуц на ноги”.

„Вина” 2020. року

– Праве прето же сом бул на Катедри, то понукало провадзиц ситуацию у нашей заєднїци. Активовал сом ше у Пакту, бо була така нагода. Войско и Пакт ми були барз добре искуство, тестиранє самого себе и мило ми же сом то поробел. Було вельо конченя и одвичательносци у Пакту, алє зме ознова порушали змисти за младих, гоч то нє була Водова фест и нє гевтот Пакт од хторого було барз вельо хасну у нашей заєднїци, як и ширше. Медзитим, робели зме зоз тим цо зме мали и так як могло. Мило ми же тераз пришла нова енерґия младих, же робя озбильно и думам же то лєм на добре може висц – наглашує Цумай.

Дружтвени активизем после Пакту предлужел у Националним совиту Руснацох, перше як член Роботного цела за младеж, тераз як член Совиту и як предсидатель Одбору за информованє.   

– Мойо амбициї то активне участвованє у рускей заєднїци, нє дошпинтованє, нє коментарованє з боку, алє активне участвованє. Любел бим допринєсц дачому, же би було од того даякого хасну. У медзичаше ме дакус зацикавела политика, любим провадзиц шицко цо ше случує у нашей держави и звонка. Медзитим, новинарска робота нє идзе з политику и затераз дзечнєйше виберам новинарство – гвари на концу Яким Винаї, хторого озда шицки волаю Цумай, як и його дїда, оца и брата, а чом, нє знаю анї сами.

ВИБЕРАМ ВАЛАЛ

После урбаного живота и шицких можлївосцох хтори варош понука младим особом, Яким єден час штудирал лєм о тим як ше врациц до варошу, а тераз ше му цалком пременєло думанє.

– Пришло до того же ше тераз нє можем задумац у варошу, а думам же то з роками будзе лєм ище баржей. Нє могол бим ше одрекнуц валала, гоч Керестур, як и шицки валали, ма и свойо проблеми, алє ту ше тераз видзим, а и надалєй. Я зоз роботнїцкей фамелиї, воспитовани сом же кед цошка сцем, мушим робиц за тото, а у валалє, кед сцеш робиц, гладни нє останєш – гвари вон.

„Вона нє виновата” 2015. року

(Опатрене 134 раз, нєшка 1)