Купци збиваю цену

автор сен 2. септембер 2016

Годно буц же ше велї Керестурци, котри того року видзели можлївосц добре заробиц на паприґи, спреведли, односно були спреведзени, понеже пласман паприґи, за тераз, нєизвесни. Гоч було наявене вецей одкупни места и сиґурни пласман, вельке количество паприґи дало простору за збиванє ценох, хтори ше з дня на дзень меняю.

Паприґаре того року маю вельки трошки пре превентивни мири защити паприґи, ратованя од хоротох, та аж по наднїци – перше за пресадзованє, а тераз и оберанє. По ситуациї уж на початку сезони, велї ше обаваю же нє годни врациц уложене. За паприґу другей класи одкупйоваче плаца 25 динари, такволани „микс” першей и другей класи коло 32 динари, а цена першей класи зоз початних 60 спадла на 40 по 45 динари.

– Ми ше наздавали добрей цени и думали же то будзе вецей як 50 динари. Цена нїяка, а у Керестуре настал гаос, понеже одкупйоваче збиваю цену. Колеґа зоз южней Сербиї ми гварел же там оберачка лєм цо почина, та нє знам цо ше случує же, наводно, єст тельо роби. Єст аж и инсинуациї же ше увожи паприґу зоз Македониї – гварел єден з паприґарох и член Здруженя „Капсикум анум” Славко Малацко Сачи.

ОДКАЗУЮ ОДКУП

Цена вшелїяк нє вигодна, алє паприґу найважнєйше предац. Од вєдно 8-9 одкупних местох, кельо єст у валалє, кажди дзень ше случує же даєдно одкаже одкуп, та ше паприґаре кажде рано муша информовац чи вредзи исц оберац.

– Маме два гольти под паприґу и пред даскельома днями зме оберали, та нам перша класа остала. Тото цо нє предаме навелько, кладземе до мехох, та виложиме опрез обисца и наздаваме ше же так попредаме. Дзепоєдни одкупйоваче препатраю паприґу як през рентґен, вимагаю же би плоди були совершени, а хто же ма таку паприґу? Обецовали же одкупни местабудзе вецей, а ниа, єст их исто як и влонї – гварела єдна зоз нєзадовольних паприґаркох.

Papriga-odkup 006 - Copy

Одкупйоваче ше оградзую же вони маю огранїчени капацитети.

– Береме першу класу, другу и микс, звичайно береме з каждей по єден камион дньово, а вшелїяк же єй єст вецей як цо можеме вжац – гварел Павле Малацко, чия фирма „Т-пам” поштреднїк у одкупу паприґи. – Квалитет паприґи вшелїяки, єст и першей и другей класи. Того року понуканє вельо векше як поглєдованє, а цени збиваю и формую главни бавяче, а нє ми. Перша класа велька, здрава паприґа и пакує ше до ґайбох хтори углавним чежки до 12-13 килограми. До миксу медзи першу и другу класу спада паприґа нє лєгчейша як 100 ґрами, вона нє шме буц барз закривена, опечена, лєбо зоз шпляхами, а на себе шме мац до 10 одсто желєного. У другей класи можу буц менши, закривенши и 20 одсто шпляхави.

Єст днї кед павза у одкупу, алє тоти проблеми пробуєме ришовац, кед єден дзень дахто нє вежнє, ютредзень ше зяви дахто кому треба и думам же у Сербиї нєт место дзе єст таке количество паприґи на єдним месце як у Керестуре. Ми сотрудзуєме зоз коло осем фирмами и вше ше зявюю даяки нови – толкує Малацко.

 

У ПРОБЛЕМУ ШЕ УКАЗАЛО ЗНАЧЕНЄ ЗДРУЖЕНЯ

Душица Орос зоз Здруженя паприґарох „Капсикум анум” гвари же єст и паприґи, а єст и заинтересованих купцох.

– Одкупйоваче нас условюю, вимагаю екстра класу, пребераю, врацаю, а найгорше кед паприґа уж у ґайбох, а вони нє приду по ню. У валалє єст ситуация же порихтани три, штири тони паприґи хтори стоя, а купца нєт. Здруженю тераз праве таки приоритет – гварела Душица.

– Будземе глєдац директних купцох, понеже тераз паприґа углавним идзе през даскелї руски, цо на чкоду паприґарох. Кед бизме предавали конєчним купцом, достали бизме, поведземе, реалну цену. Здруженє того року орґанизовало одкуп „миксу”, а понеже паприґа идзе директно купцови, паприґаре доставаю лєпшу цену, 38 динари. Медзитим, анї там нє мож попредац вельки количества паприґи, бо су огранїчени на єден шлепер дньово.

По словох Павла Малацка, же би ше попредало шицку паприґу, требало би ище два, лєбо три одкупни места.

– Контактовал сом зоз єдну хладзальню хтора ма представительства ище у даскелїх державох, та можебуц запровадзиме сотруднїцтво и зоз ню, же би зме розтерховали одкуп – наявел Павле.

Початок сезони вшелїяк нєвигодни, алє понеже уж у септембру до валалу почню ходзиц нєорґанизовани накупци, можебуц ше зоз нїма паприґаре годни баржей поєднац.

IMG_4651 - Copy

НАДНЇЧАРЕ МОЖУ ДОБРЕ ЗАРОБИЦ

Вельки количества под паприґу вимагаю и вецей наднїчарох, та вони у сезони барз глєдани. Хто нє садзи паприґу того року може добре заробиц, понеже цена наднїци од 170 по 200 динари на годзину.

Керестурци воля анґажовац людзох з валалу, прето же векшина зна оберац паприґу, а ґу тому нє муша видвоїц додатни пенєж за роботнїкох зоз других местох. Им ше углавним додатно плаци и превоз, а дзепоєдни котри орґанизую роботнїкох зоз других местох питаю аж 300 по 400 динари по роботнїкови, гварели у Здруженю паприґарох.

ОДУСТАЦ ОД ОБЕРАНЯ?

Дзепоєдни людзе уж и одуставаю од обераня, понеже кажди дзень вше горше. Єст роздумованя же кед ше так предлужи, у догварки шицки станю зоз обераньом, та ше так останє без роби. Зоз ценами од 25 по 30 динари, практично, нє мож покриц анї наднїци.

(Опатрене 556 раз, нєшка 1)