Лапанє риби спорт без гранїци

автор л. вереш 13. май 2022

Рибаре Михайло Такач и Боян Берич зоз Дюрдьова, нє лапаю риби лєм на дзивих водох, алє вони уж роками ходза и на змаганя у тим спорту.

Михайло Такач и Боян Берич паметаю свойо перше лапанє риби, хторе було ище у їх дзецинстве. Оцове, алє ище и дїдове их водзели на Тису, або на дюрдьовску Мутнячу, дзе заруцели свой перши циґонь, та ше ту народзела и любов ґу тому спорту.

– После обичного, рекреативного лапаня риби, почали зме ше и змагац у тим спорту. Прето же зме сцели видзиц як напредуєме. На змаганю видзиме кельо знаме, кельо други знаю, а тиж так видзиме и кельо нє знаме, та вец учиме од других, припатраме ше як то други робя и на яки способ, прето же то спорт хтори нє ма гранїци – починаю приповедку Михайло и Боян.

Рибаре жадали наглашиц же нє исте лапац потьку, амура або як го волаю „шаранско пецање” на комерциялних водох и обичне лапанє риби на дзивих водох. Змаганє дава цалком иншаку димензию.

– Ми ше змагаме у лапаню потьки и тоти змаганя на приватних водох, т.є. озерох зоз хторима ґаздує даєдно здруженє, або ґрупа людзох, дзе кажди рибар строго муши мац дошлєбодзенє за лапанє риби. Кажди раз кед пойдземе на озеро лапац риби, мушиме плациц дньове дошлєбодзенє, бо ридко дзе у Сербиї мож виняц рочне дошлєбодзенє. Тото цо важне за таке змаганє же кажда рибу хтору ше влапи, пуща ше назад до води. Анї єдна рибу ше нє шме вжац зоз собу дому. Єст єдна красна присловка, хторей ше притримуєме: „Влап пре задовольство, висликуй пре памятку и пущ пре будучносц” приповеда Боян.

Од собешеднїкох дознаваме же єст рижни файти змаганя у лапаню риби. Даєдни опущенши змаганя, нєт строги правила, мож ше дружиц, а єст и таки змаганя на хторих главна улога вельки награди.

– Лапанє риби то єдно бависко без гранїци. Вше мож напредовац, алє у тим спорту нє мож буц вше найлєпши, вше єст лєпших и вец тот лєпши постанє горши и то ше вше так обраца до круга. Нам ше праве тота динамика и пачи – гваря рибаре Михайло и Боян.

ВАЖНЕ МАЦ СЦЕРПЕНЯ

За єдного доброго рибара важне же би, насампредз, тото и любел, потим же би мал сцерпеня, а вшелїяк, и знанє.

– Кед ше сце посцигнуц добри резултати, муши ше мац добри мамок, тиж так, муши ше знац вибрац добре место дзе ше заруци циґонь. Понеже ше ми змагаме у лапаню потьки, мушиме знац тото цо важне за лапанє тей файти риби. Потьки єдза вше на исти час и вше на одредзених местох, хтори воламе микролокациї. Пред лапаньом потьки муши ше превериц уровень води, а то ше роби так же ше маркира на жеми и так ше одредзує микро або макро локацию. Ми ше нє складаме зоз теорию же опрема нє лапа рибу, алє же рибу лапа рибар. Ище як опрема лапа рибу. А зоз помоцу добрей опреми олєгчуєме и себе и рибом, бо кед ше хаснує добру опрему, риби безпечнєйши – толкує Михайло.

Кед ше придзе на одредзене место одкаль ше будзе лапац рибу на тото место ше карми, а за тото нашо рибаре хасную специялни паридї, ракети. А же добра опрема лапа рибу, найлєпше ше указало и кед хвиля нє идзе рибаром на руку, як наприклад кед дує моцни витор и подобне.

– Процедура змаганя завиши од того же яка орґанизация, т.є. цо орґанизаторе вимагаю од змагательох. Вони одредзую же яку треба мац опрему, наприклад змагатель муши мац мередови, чи єден, чи два, вец чи ма окремну кадзочку до хторей одложи влапену рибу и так далєй. Кед же ше дацо забудзе од опреми хтору орґанизаторе вимагаю, автоматски сце дисквалификовани зоз змаганя. На змаганя ше пририхтуєме днями и наисце меркуєме же бизме шицко порихтали як треба – гваря Михайло Такач и Боян Берич.

Млади рибаре були на велїх змаганьох и упознали вельо людзох, та ше вше любя посовитовац и зоз старшима и искуснєйшима рибарами. Потолковали и як випатра їх пририхтованє кед планую пойсц на змаганє.

– Єдно пририхтованє на одход на змаганє у лапаню потьки так випатра: перше ше Михайло и я подогваряме же цо и як будземе правиц. Рибаре муша пририхтац мамки зоз хторима буду лапац риби. Шицко тото дома правиме. Ми маме свойо рецепти за мамки, хтори зме сами здумали, або зме достали од других рибарох. Потьки ше лапа на мамок хтори ше вола боила, а ю ше прави зоз вецей файтох муки, то такволани виволоваче гладу, вец ше додава вайца, шицко ше загнєце и з помоцу єдней малей машинки правиме лабдочки – боили. Вони тиж муша мац и пах, та ше до нїх кладзе рижнородну арому як цо наприклад пах ананасу, кокосу, манґа, єст их громаду. А ми маме нашо два, хтори вше кладземе, а то пах франкфуртскей колбаси и тутифрути (бака). Тоти боили ше перше вари, а потим ше их суши. Кед направиме вецей боили як нам треба, звишок замаржнєме и вец маме за шлїдуюце змагане – толкує Боян.

Други важни мамок, хтори хасную нашо схопни циґоньчкаре волаю – спод микс.

– Тот мамок, спод микс, у ствари змишани рижни зарна, як цо стара кукурица, сладка кукурица, конопа, олєйова цвиклочка, лєн, тиґров орех, итд. Шицко тото треба добре увариц, бо мож загрожиц рибу. Наприклад, зоз тим спод миксом рибу ше карми углавним влєце, кед риба вецей є, а з боилу мож през цали рок, алє єст змаганя на хторих ше лапа рибу лєм на спод микс, або лєм на боилу, а єст и дзе комбиноване – толкує Михайло.

Нашо рибаре гваря же за успипшне лапанє риби треба мац и добри циґонї, палїци за лапанє риби, а найлєпши палїци – параболик, и то од 3,60 и 3,90 метери, сиґнализатори, тримачи палїцох, кадзочку за потьки, итд. Як вони гваря, їх опущує уж и саме пририхтованє на змаганє, уживаю у тим, як цо уживаю и док лапаю риби.

ВШЕ ШЕ ЗМАГАЮ ВЄДНО

Рибаре можу лапац риби през цали рок. Боян нє вибера кеди то будзе, а Михайло найволї през лєто и вєшенї, прето же теди мож влапиц вельку рибу. Обидвоме ше можу похвалїц и яки вельки риби дотераз влапели. Найвекша риба хтору Боян влапел мала вецей як 20 кили, а Михайлова дас 15 кили.

– Ми лапаме рибу хтора ма минимално 5 кили. Нажаль, нашо води досц худобни зоз вельку рибу, прето же ше рибу нє чува, а и вообще, нє барз ше меркує на води – смутно ше поносую рибаре.

Понеже правила у рибарстве досц строги, окреме у спортским рибарстве, влапену рибу хтора спод одредзеней мери, а тиж и векшу як одредзене, враца ше назад до води. Прето ше и може случиц же исту рибу мож влапиц вецей раз.

– Дакеди ше случи же на змаганю можеш лапиц исту рибу три раз, а на дзивей води ше на циґонь заквача даєдни файти лєм раз у живоце, та то вец дожице и предносц такого лапаня риби. Любиме ми лапац рибу и на дзивих водох, так, без обовязкох, нє так же ше ми лєм змагаме, алє иншаки приступ мушиме мац ґу дзивей води, треба вецей часу и вецей сцерпеня и чеканя же би ше рибу влапело – приповедаю рибаре.

На змаганьох були на озеру Црни Вир у Катю, у Бачким Ярку, Житишту, Темерину, на озеру Чепел у Зренянину, тиж и на озеру Тресетиште у Суботици, як и на велїх других местох. И гваря же нашо води вельо понукаю, маю потенциял, же єст ентузиястох хтори робя и чуваю и меркую и на води и на риби, алє же то шицко нє досц, та им прето барз жаль, бо треба вельо укладац же би ше то шицко приведло до шора. Но, Михайло и Боян ше наздаваю же приду лєпши часи за рибарох.

„ТАТАТОК”

Змаганя на хторих участвую Михайло и Боян найчастейше тирваю два днї, а єст и змаганя хтори тирваю и длужей. Тиж так єст поєдинєчни и тимски змаганя, а вони двоме ше змагаю у тиму. Михайло ше опробовал змагац и поєдинєчно и, як гвари, то чежша вариянта. Їх тим ма на каждим змаганю исте мено, а волаю ше „Тататок”. А Михайло гварел же барз интересантна приповедка як настало тото мено. Понеже ше вон преволує Такач, а людзе дзе ше приявйовали на змаганє нє розумели презвиско, та записали Тататок, им то було шмишне, алє праве прето одлучели же би ше їх тим так и волал.

(Опатрене 74 раз, нєшка 1)