Литература и писателє у нєпреривней трансформациї

автор в. кочиш 14. януар 2022

Тим, котри ше опредзеля у живоце нєпреривно виглєдовац и усовершовац, як у власних так и дружтвених рушаньох, та и у уметносци, гоч у хторей обласци и напряме, найлєпши сотруднїк и оценьовач того свойого вибору то талант. Єдно сиґурне, нїхто вас на исте нє примушує по кажду цену, лєм тим котри порихтани прияц добронамирни совити голєм з часци можу похасновац у своїм дальшим усовершованю и виглєдованю власней творчей драги. Кажда обласц у уметносци, як и велї други науки у култури, насампрец, муша буц у своєй презентациї нєпреривно вязани за економию. У социялизму ше тото нє виражовало як тераз, економска моц творена заєднїцки, а уметносц строго контролована на идеолоґиї комунизма. Так було и у нашей рускей заєднїци, но, заш лєм, нєпослушних було як и при других народох. Кед би того нє було, сама уметносц би ше нє могла нєпреривно трансформовац и повязовац зоз другима народами на планети и то на цалком шлєбодни способ.

У нєшкайшим чаше наша литература, як и у нам найблїзшим окруженю, кажда на своєй власней драги виглєдованя, та и самого презентованя власней цильней ґрупи, и кед иста задововолї смак оценьовачох, руша ше на драгу котра, по саму реализацию финансийох, анї кус нє лєгка. Ту наставаю и перши нашо медзисобни розиходзеня, нє лєм ґенерацийни, политични, алє и у самим оценованю створеней новей литературней творчосцияк, як цо ище вше и виглєдованє вредносци прейґ до терас нєдостаточно оценєней литературней творчосци прешлих часох.    На тей першей ґарадичи, тоти котри творя литературу Руснацох, зочую ше зос першима озбильнима проблемами и велї пошвидко траца праву мотивацию за дальшу свою роботу у тей обласци, а саме нашо дружтво, та и наша заєднїца ище вше нє пренаходзи, лєбо нє шме ше одшмелїц понукнуц таки ришеня котри стимулативно буду длугши час мотивовац младих творительох рускей литератури и, исту понукнуц и другим Руснацом и нє Руснацом у швеце. Швет вше менєй препознава здруженя писательох, та здруженя у других обласцох уметносци, и обраца ше новому способу за презентованє вредносцох у уметнїцкей творчосци на тарґовище, дзе иста приноши значни финансийни средства.

Национална пензия направела вельке замишательство помедзи правих творительох у обласци уметносци, та так ше помедзи истих знова зявюю подобни и нєподобни, послушни и нєпослушни, а шицко то лєм чкодзи на одредзени способ тим котри по кажду цену сцу вихасновац и витвориц терашнє право на економску и материялну привилеґию. Велї жеми у Европске заєднїци, зоз своїма предписанями, ришели  тот додатни материялни стан на способ же закон каждому оможлївює през свою уметїцку творчосц и доприношенє, на уж витворене право на пензию, витворене право и на тоту уметнїцку творчу часц живота котра ма свою скалу наградзованя, спрам обсягу, квалитету, наградох и припознаньох звонка власней держави, як и самей презентациї и афирмациї вредносцох у держави. По тих критериюмох и законох, руски писателє котри маю найменєй три видруковани кнїжки уметнїцкей литератури як и науковей и роками витворени сотруднїцтва през рижни литературни часописи, витворели би и достали додаток на пензию котри тераз векши и од нашого просекового заробку.

Будуци пременки нашей националней стратеґиї, и нови дополнєня у витворйованю европских правох и предписаньох, треба же би випочитовали уж преверени европски права, же би писательом стратеґия припознала националне доприношенє, та и през национални припознаня  у предписаньох  котри тераз нє маме и, як таки анї нє можеме сами у своєй заєднїци витвориц и зачувац, заслужени права на шлєбодну уметнїцку творчосц.

Нови ґенерациї котри предлужую нашу литературну и кажду другу уметносц треба же би конєчно напредок знали на котрим фундаменту почина їх уметнїцка творчосц, же би исту нєпреривно трансформовали  до Европи и ширше, и за тото були припознати и наградзени, бо ше даскельо особи   у нашей заєднїци и звонка нєй и достаточно афирмовали ширцом швета и достали вредни припознаня, пред котрима нашо одвичательни особи нє реаґую и нє даваю достаточну потримовку. Прето за тераз Дружтво писательох Войводини ище вше може афирмовац и потримац литературну творчосц Руснацох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 21 раз, нєшка 1)